Віктор Ченцов – доктор історичних наук і наук з держуправління, професор, заслужений діяч науки і техніки України, державний радник митної служби 3 рангу в програмі Анатолія Макаренка «Діалоги з Макаренком» розповів про те, як реформи вплинули на якість вищої освіти.
«Коли ректори вишів мали набір, вони мали вплив на те, кого брати чи не брати. Безумовно, була корупційна складова. В державі ввели ЗНО, і ЗНО дозволило звільнити від усякої корупції ректорів навчальних закладів. І це добре! І коли зараз говорять, що ЗНО – це, в принципі, погляд на майбутнє в перспективі, я говорю: «Так, якби не одне «але»!», - зазначає вчений.
Він нагадує, що зовнішнє тестування прив'язане до державного замовлення.
«Це означає, що у старших класах люди вже практично не вчаться, а «натаскуються» на здачу певних іспитів на сертифікат. Тобто йде система підготовки до тестування. Система підготовки пов'язана, в основному, з тим, хто буде готувати. Готує, як правило, не тільки школа, а в основному, платні викладачі», - продовжує він.
Природно, хороші репетитори – це хороші гроші.
«Відповідно, рівності, яке було, зараз немає. У тих, у кого немає можливості платити репетиторам, або у тих, особливо з сільської місцевості, у кого немає можливості до гарної інформаційної бази, - той у нерівних умовах із міськими жителями і з заможними верствами населення», - міркує Ченцов.
Випускники вступають до ВНЗ, а далі починається найцікавіше.
«Ось саме ті, хто здають сертифікати добре – ті претендують на держзамовлення. Начебто все нормально, але мети немає. Основна мета – щоб ці люди потім на державу працювали, але мети такої ніхто не переслідує. Тобто діти, які прийшли і вчаться чотири роки на рівні бакалаврату в університеті, ніяких зобов'язань перед державою не мають», - робить висновок Ченцов.
Нагадаємо, випускні іспити повинні бути з усіх предметів, - Пелюховський.
Раніше Politeka повідомляла, що Томенко розповів, якою має бути освітня реформа.
