Голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній розповів про те, що філософ Григорій Сковорода створив світоглядну основу українства, яку треба брати на озброєння й сьогодні.
Про це він розповів у програмі Олексія Толкачова «Толкова розмова».
«Невеличкі сентенції, які Григорій Сковорода видав на-гора, піддаються багатобарвному осмисленню, і для нас важливо, що це позитив. Сковорода – це філософ любові, філософ щастя, філософ мрії. За допомогою Сковороди є можливість просувати в суспільстві правильні тези. Він випередив свій час і один з тих, хто закладав основи гуманістичного простору в Європі», - каже він.
При всій повазі та участі в так званих революціях, Доній, за його словами, не вважає ці сплески суспільних настроїв ефективним інструментом.
«Майдани – це одноразові вибухи героїчної енергії. Є вже розуміння необхідності світоглядної реформації. Власне, чим намагався займатися Сковорода. Він же не займав високих державних посад. Він будував цю скелю на абсолютно приземленому рівні, викладаючи, його постійно виганяли з усіх інституцій, або даючи приватні уроки. Вже не сучасники, а наступне покоління говорили про здивування, про те, що на колишній Гетьманщині і Слобожанщині бачили портрети Сковороди в сільських хатах», - повідомляє Доній.
За життя Сковороди жоден з його творів не друкувався. Він взагалі не писав книжки, він філософ ідей, а не філософ книжок. Ті ідеї, які він там викладав, навряд чи в цитатах дослівно доходили до селянина.
«Селянин що, у ХІХ сторіччі не потребував їжі, статків, якогось майна? Очевидно, потребував. І я підозрюю, що питання голоду було тоді більш нагальне, ніж зараз. Тим не менш, перед Шевченком були портрети Сковороди, як потім Шевченка. Обидва не обіймали державних посад, обидва – народі герої», - резюмував він.
Politeka повідомляла, що Олексій Гарань розповів про першу книжку з історії Народного Руху України.
Як повідомляла Politeka, Шишкін розповів, що У німецькій конституції перший розділ – це не організація держави і не засади, це права людини.
