Попри жорсткі заборони Ради національної безпеки і оборони, знаходяться служителі Феміди, готовими легким росчерком пера знімати арешти з майна підозрілих осіб. Черговий гучний скандал спалахнув навколо групи компаній «Юнігран», які намагалися вивести з-під державного контролю на користь одіозних бізнесменів.
Про це пише Обозрєватєль.
Раптове прозріння Печерського суду: як знімали арешти
На початку липня 2026 року суддя Печерського районного суду Києва Тетяна Остапчук ухвалила скандальне рішення у справі № 757/36036/26-к. Своїм вердиктом вона повністю зняла арешти з активів потужної групи компаній «Юнігран». Фактично це рішення відкривало зелене світло для безперешкодного виводу капіталу за кордон та повного обходу санкцій РНБО. Вигодонабувачами таких кроків мали стати броварський бізнесмен Сергій Шапран та його партнер, колишній депутат Одеської облради від «Оппоблоку» Володимир Осипов.
Реакція Офісу генерального прокурора була блискавичною. Зрозумівши масштаб загрози, прокурори оперативно надали необхідні матеріали іншому слідчому судді, який буквально за тиждень скасував це рішення та відновив арешти. Якби не ця швидка реакція, Україна могла безповоротно втратити майно вартістю в мільярди гривень. Примітно, що суддя Остапчук у своєму рішенні заявила, ніби аргументи прокуратури щодо необхідності арешту були недостатньо переконливими, хоча інший суддя згодом без проблем побачив у тих самих документах усі підстави для блокування майна.
Мільйонні схеми та тіньові власники «Юниграна»
Нагадаємо, що сам Сергій Шапран опинився в центрі уваги правоохоронців ще у червні 2025 року, коли його затримали на Львівщині під час спроби втекти за кордон на автомобілі, який також перебував під арештом. Йому та іншим фігурантам оголосили підозри у кримінальному провадженні щодо привласнення мільярдних активів громадянина Росії Ігоря Наумця шляхом переоформлення їх на підконтрольні фірми.
Ще у травні 2023 року указом президента на «Юнігран» та його бенефіціарів наклали санкції РНБО. До цієї імперії входять десятки підприємств: кар'єри, заводи та видобувні компанії — Малинський та Коростенський кар'єри, Пінязевичський спецкар'єр, «Будиндустрія-Сервис ЛТД» тощо. Загальна вартість цього майна оцінюється приблизно в один мільярд гривень. Попри те, що активи формально передали в управління АРМА, зацікавлені особи неодноразово намагалися повернути їх під свій контроль через лояльні суди.
Суддівський фронт: як намагаються ламати державні заборони
Спроби повернути контроль над підприємствами тривають не вперше. Раніше, у грудні 2025 року, інша суддя Печерського райсуду вже знімала арешти з цих активів за позовом адвокатів, а у березні 2026-го аналогічне рішення ухвалила суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олена Царикова, задовольнивши позов Шапрана. У цих схемах також спливають прізвища одіозних суддів, яких раніше пов'язували з кулуарним вирішенням питань між бізнесом та судовою системою.
Попри опір системи, правоохоронці продовжують розслідування проти учасників оборудки, де фігурують не лише бізнесмени, а й нотаріуси, бухгалтери та керівники підприємств. Проте цей випадок вкотре показує, наскільки крихкою є система захисту державного інтересу, коли в дію вступають мільйонні інтереси та сумнівні судові рішення.
