– Коли ви завітали до нас у студію, то подарували книгу «25 перемог України». Ви говорили, що цю книжку писали до Революції Гідності. А зараз, за три роки президентства Петра Порошенка, після подій на Майдані, які ви вбачаєте перемоги?

– Ключова перемога – це те, що Україна вистояла, вижила, буквально, і зупинила агресора. І забезпечила мирне життя на абсолютній більшості територій.

Руслан Бортник про ігри навколо «Укрзалізниці» та майбутнє реформ (відео)

– Ви вважаєте, що ми зупинили агресора? Війна ж на Сході триває.

– Війна триває, але лінія фронту незмінна. Більше того, від початку конфлікту Україні вдалося відвоювати дві третини окупованих частин Донбасу. Населення у близько півтора мільйони осіб – звільнили. Особливо це відбувалося влітку 2014 року. З того часу, фактично, лінія фронту нерухома. І навіть десь, місцями, Україна потрошечку відвойовує. Це дуже непоганий результат для протистояння з наддержавою.

– Тепер можна я вас запитаю не як політолога, а як українця: вас все влаштовує, кожного дня?

– Таких людей, яких все влаштовує, немає у природі. Можливо, є буддисти, які перебувають у «дзен», і їх все влаштовує. Людина так влаштована, вибачте за каламбур, що її не все влаштовує. Звичайно, що і мене не все влаштовує.

– Що саме вас не влаштовує? Як людину, не як політолога. Ви живете в цій країні, їздите цими дорогами, можливо, зберігаєте свої кошти у банках. Усі ці процеси вас влаштовують?

– Ми маємо ставитися до речей реально. Це означає – розуміти, що медицина і дороги, такі як в Данії, Німеччині, які сотні років жили без війни, в яких була зовсім інша трудова етика, не було знищено мільйони працездатних людей, не було знищено трудову етику – звичайно вони мають трішки інші стандарти. Але Україна прагне до цього підтягуватися. Якщо говорити про дороги, то я пам’ятаю часи, коли, ще зовсім недавно, в Україні виділялося чотири мільярди доларів, і доріг все одно не було. Минулого року виділили всього десять мільярдів гривень і латочки стали кращі, ніж за чотири мільярди часів Януковича. Бо, насправді, нічого не виділялося, а розкрадалося. Зараз виявляється, що без крадіжок можна робити не гірше. Цього року, наскільки мені відомо, виділяється на дороги ще в три цілих і три десятих рази більше, ніж минулого. Тобто, тридцять три мільярди і двісті п’ятдесят мільйонів гривень – це записано в бюджеті.

– Ви керуєте авто?

– Так.

– Їздите по українських трасах?

– Звичайно.

– То вони вас влаштовують, вам не шкода авто?

– Можна казати, що дуже все погано. Так, не влаштовує, так, бережу своє авто. Але, слава богу, що в цих умовах хоч авто є у людей. І в мене – у тому числі. Я не люблю дивитися на речі з такої позиції, що все погано, жахливо і обурливо. Бо вона ні до чого не призводить. Колись була така киянка Голда Мейр – і за сумісництвом прем’єр-міністр Ізраїлю. От вона сказала дуже мудру фразу, що євреї не настільки багаті, щоб дозволити собі песимізм. От якщо євреї не настільки багаті, то невже ми настільки багаті, щоб дозволяти собі песимізм і самобичування? Іншого шляху немає. Якщо хтось вважає, що песимізм корисний, то це – неправда. Це дуже підриває сили. Якщо людина налаштована негативно, вона може в два-чотири рази менше зробити, ніж людина, яка налаштована позитивно. Це є медичний факт.

– Знаєте, ваша філософія мені подобається. Я сама постійно намагаюся шукати у всьому позитив. Але мені складно уявити, як його знайти, наприклад, пенсіонеру, у якого пенсія – не більше 50 доларів. І як людям нормально жити, коли в них зарплата менше 100 доларів. А тарифи приходять більші, розумієте? Як людям позитивніше сприймати цю ситуацію?

– Дуже просто – звернутися за субсидією. Більшість пенсіонерів вашу філософію не сприймають – вони звернулися за субсидією.

– Але ж бувають часто ситуації, коли живе самотня бабуся, і в неї син працює. І не допомагає їй все це сплачувати.

– Якщо син не допомагає бабусі, то треба сина виховувати було таким чином, щоб допомагав. Тому і нарікати на кого? На державу, що вона не виховала свого сина?

– Щодо медицини. Ми всі знаємо, що у нас вона має бути безкоштовна, хоча давно такою не є.

– Чому вона має бути безкоштовна?

– Бо реформа охорони здоров’я ще не пройшла, значить, медицина безкоштовна.

– Ні, це неправда. Держава дає колосальне фінансування на медицину. Ці ж гроші десь беруться.

– Чому тоді раніше цих грошей було більше? Я пам’ятаю часи, коли в лікарнях елементарно був спирт і вата. Зараз лікарі скаржаться, що нічого не виділяється. Їм кажуть, щоб самі робили фонд кабінету. А в багатьох там зараз зарплати три двісті.

Андрій Єременко про перспективи осені та наступного президента

– Знаєте, нещодавно пролунала інформація, скільки в керівника пологового будинку квадратних метрів будинок?

– Це вже окремі випадки, далі будемо говорити по людських якостях.

– Вони всі так живуть на тому, що збирають. Тому говорити, що медицина безплатна… Нічого безплатного в світі немає. Можна, звичайно, пістолет приставити до голови і сказати: полікуй. Але чи буде лікар добре лікувати? Тому економічні стимули мають працювати, в тому числі, і в медицині. Всяка праця має винагороджуватись. Тим паче, така серйозна і шляхетна праця, як медична. Якщо ви назвете в світі будь-яку країну, де реально безкоштовна медицина, це означає, що там держава витрачає на це колосальні кошти. Ну або там медицини немає просто. От у нас зараз така ситуація, що медицина зникає. Через те, що формально вона заявлена як безкоштовна, а насправді головні лікарі будують собі такі будинки – на вісімсот чи на тисячу квадратних метрів.

– Можливо, ви праві, що дійсно безкоштовної медицини немає у світі. Але десь це існує у вигляді страхової медицини, десь держава оплачує половину, а решту – люди самі. У нас немає цієї реформи, є лише проект, і він спірний.

Я хочу поговорити про новину, яка вчора сколихнула весь інтернет. Керівник «Укрзалізниці» Войцех Балчун пішов у відставку. Пішов за особистими обставинами. Замість нього призначили виконувача обов’язків. Як ви гадаєте, яка основна причина того, що ще одному іноземному реформатору не вдалося зробити реальні реформи?

– Сказати так, що не вдалося нічого зробити – це ми маємо брати на себе якусь відповідальність. Треба стверджувати по конкретних показниках «Укрзалізниці»- скільки вона принесла прибутків чи збитків. Я б не сказав, що йому не вдалося. Принаймні, вона перестала бути збитковою, як це було час від часу. Хоча я не настільки розуміюсь на залізничному транспорті, але цифри показують.

– Ви подорожуєте потягом?

– Іноді.

– Ви побачили покращення?

– Якщо ви хочете дива, то треба молитися до бога. Якщо ви хочете дива від людей – це нереально. Хто замінить вам усі потяги в країні на красиві, новенькі, як у Бельгії? Тоді треба взяти і відібрати пенсії, і за ці гроші оновити рухомий склад. Але хіба це в нас не ключова проблема – пенсії? Дива не буває від людей. Це українці повинні зрозуміти. Треба розраховувати на себе, насамперед, і допомагати рухатись своїм землякам і країні.

Якщо порівнювати з тим, що могло би бути… Просто треба набрати в Гуглі «Сирія» і забити в пошуку будь-яке місто. Такою Україна могла би бути три роки вже. Але вона такою не є. І це велике досягнення – що Україна в топах, що керівництво України зустрічається з Трампом, з Меркель, з Макроном. Усе це дає нам можливість не перебувати в такому становищі, в якому перебуває частина населення на лінії зіткнення. Бо ця лінія зіткнення, за планом Росії, мала проходити через всю країну. Ми можемо казати, що корупція – це погано, і це правильно. Але значно гірше – це російські танки, які могли б зруйнувати життя десяткам мільйонів людей. Але не зруйнували, і, дасть Бог, не зруйнують.

– Ви сказали, що Україна в топах. Так, ми дійсно читаємо кожен день повідомлення, що Україна – найкорумпованіша країна в світі. І наші західні партнери на цьому наголошують. Вони постійно виділяють на це величезні кошти – щоб ми робили реформи.

– Ну які величезні кошти? Ви знаєте, скільки виділили Греції?

– Скільки? Давайте порівняємо.

– Триста мільярдів доларів. А Україні, загалом за три роки, десь шість мільярдів доларів. Триста і шість. Є різниця? Це при тому, що Греція десь у чотири рази менша за Україну за населенням. Тому, коли ми говоримо про величезні кошти, треба просто розуміти масштаб речей.

Борислав Береза про НБУ, Приватбанк та боротьбу з корупцією (відео)

– Добре. Все ж таки, як змінюється ситуація взагалі в світі? Ми всі чули висловлювання Трампа, які вражають. Він говорить про те, що готовий вдарити вогнем та люттю по КНДР. Наскільки це реально?

– Думаю, що американці не допустять, щоб такий божевільний режим їм постійно погрожував і розробляв ракети, які все далі можуть долетіти. Тому, якщо все триватиме й далі у такому ж темпі, то, врешті, розв’язка буде військова. Буде знищено військовий потенціал Північної Кореї. Можливо, будуть удари у відповідь по Південній Кореї. Це може бути дуже болюче для світової економіки.

– Це все реально?

– Абсолютно.

– Якщо це справді станеться, які наслідки для світу будуть, політичні й екологічні?

– Використання ядерної зброї теж не можна виключати. Думаю, якщо її і використають, то локально. Це не буде мати вплив поза межами Корейського півострова. Хоча, для мешканців Південної Кореї це може мати катастрофічні наслідки. І дуже важкі для світової економіки. Бо Південна Корея – це серйозний економічний двигун. Якщо такий ринок випаде, чи навіть буде пошкоджений на якийсь час, то це може спричинити певні кризові явища в світі.

– Наскільки Трамп найбільш непопулярний президент одразу після виборів у США? На телебаченні і в пресі можна це почути, люди вже вимагають імпічмент.

– Бачите, американці живуть в країні, яка є справді «грейт». У них середня зарплата – 6-7 тисяч доларів. І, не зважаючи на це, Трамп їм не такий. Це означає, що щоб ви не зробили людям індо-європейської раси, вони все одно будуть незадоволені. І завжди ці рейтинги влади будуть падати. Подивіться, Макрон – взагалі нічого не встиг зробити. Він три місяці, як президент.

– Чому, він вже стільки зробив публічних зустрічей і заяв.

– Мається на увазі, нічого суттєвого для країни не встиг зробити. І, не зважаючи на це, у нього вже шістнадцять відсотків падіння рейтингу. А от, наприклад, в Туркменістані, люди живуть на два-три коржики в день. І рейтинг президента – 98-99% І в Узбекистані так само.

– Давайте повернемося до США. Наскільки ці їхні внутрішні конфлікти можуть вплинути на подальшу ситуацію у світі?

– Думаю, що їхня внутрішня ситуація не має хвилювати нікого. Навіть американців. У них є колосальні механізми стримування противаг. У них є регулярні вибори, які практично, неможливо фальсифікувати. Це означає, що чи буде Трамп, чи буде інший президент – США будуть стояти на ногах. Навіть те, що в Трампа зараз з’являється купа проблем – теж є свідчення механізму стримування противаг. Тобто американська політична система захотіла застерегтися від якихось рухів на зовнішньополітичній арені, які б були деструктивні для них. Тобто від замирення з Росією. Фактично, вони створили токсичну атмосферу навколо будь-яких зв’язків з Росією. Так що, Трамп мусив підписати дуже серйозний санкційний пакт щодо Росії.

Віталій Купрій про депутатську недоторканість та Нацполіцію (відео)

– Він був змушений, але сам цього не хотів?

– Здається, що так. Судячи з його заяв, які були після цього. Хотів він, чи не хотів – в Америці закон це закон. І ці санкції працюватимуть, це – найголовніше. А не те, що хоче Трамп. Те, що хоче володар – важливо для країн типу Росії чи Туркменістану. Тобто країн не індо-європейської сім’ї, а палеоазійської, фіно-угорської, тюркської і так далі. Для них важливо, які мухи в голові у їхнього володаря. Для цивілізованих країн, слава богу, це не так важливо.

– Як інформація про те, що Україна, нібито, втручалася у вибори в США, може вплинути на стосунки із нашими партнерами?

– Ніяк. Тому, що ця інформація неправдива. І в уряду, і в керівництва дипломатичного корпусу вистачило здорового глузду не втручатися. Так, були політики, які симпатизували одному чи другому кандидату. Вони робили заяви. Але це не стосувалося офіційної лінії. Вона у нас була дуже делікатна і правильна.