У Центральноафриканській Республіці під час зйомок про російських найманців загинули журналісти, які працювали на МО РФ.

Нещодавно у російських ЗМІ було повідомлено про те, що в Центральноафриканській Республіці (ЦАР) загинули три журналісти РФ, а саме Орхан Джемаль, Кирило Радченко та Олександр Расторгуєв. І ось, здавалося б, можна було й оминути увагою цей інцидент, адже що дивного в тому, що в країні, охопленій громадянською війною, загинули журналісти.

Проте росіяни приїхали в ЦАР не знімати фільм про протистояння прихильників і супротивників Франсуа Бозізе і Фаустина-Армена Туадера, а про участь у цьому конфлікті ПВК “Вагнер”.

Але про все детальніше і трохи передісторії.

Як відомо, ПВК “Вагнер” знаходиться на службі особисто Володимира Путіна, а контролює цю структуру Євген Пригожин, відомий також як “Кухар Путіна”. Вирішуючи гібридні завдання, від Донбасу до Сирії, ця організація дозволяла, не забруднюючи рук, виконувати найбруднішу роботу в інтересах Кремля.

Пригожин повар Путина

Але все пішло шкереберть, коли Пригожин перейшов дорогу міністру оборони Сергію Шойгу, по суті, доповівши про звільнення сирійської Пальміри раніше за Кужугетовича.

Відтоді у ПВК “Вагнер” у Сирії почалися перебої зі своєчасним постачанням боєприпасів, було відібрано важку техніку, а кульмінацією протистояння став розстріл російських найманців, кинутих на забій під Дейр-ез-Зором.

Але якщо можна подумати, що в цій ситуації йдеться про протистояння МО РФ і ПВК “Вагнер” (читай – ФСБ)  тільки в розрізі ображеної гідності, то ви помиляєтеся. Йдеться ще й про колосальні фінансові потоки, які в умовах санкційного режиму та зменшення фінансування являють собою дуже ласий шматок.

І ось, після того як у Сирії Шойгу здобув перемогу над Пригожиним, морально і фізично принизивши ПВК “Вагнер”, російські найманці вирушають у ЦАР, про що вперше заговорила французька газета Le Monde в червні. А 28 липня саме туди відправляються російські журналісти видання “Известия” (принаймні у них при собі було посвідчення цього ЗМІ), особливо наближеного до ГРУ РФ, знімати фільм про “Вагнерівців” – і наступного ж дня гинуть.

Окремо хотілося б відзначити, що Орхан Джемаль належав до елітної касти російських військкорів, побувавши у багатьох гарячих точках, від Північного Кавказу та Іраку до Лівії та Сирії. До речі, в Лівії він працював із добре знайомим нам Маратом Сайченком, якого у 2014 році на Донбасі було затримано при спробі перевезення ПЗРК.

А тому загинути наступного ж дня після приїзду в країну призначення – це більш ніж парадоксальний збіг.

Без сумнівів, Орхан Джемаль і його колеги мали зняти в інтересах МО РФ викривальний і критичний матеріал із ПВК “Вагнер” із метою дискредитації цієї організації. Паралельно з тим під патронатом МО РФ зараз набирає популярність ПВК “Патріот”, створене на противагу ПВК “Вагнер”.

Судові тяжби з Україною змусили “Газпром” позичати у пенсіонерів

Шойгу, окрилений успіхом приниження Пригожина в Сирії, обмеживши контроль за грошовими потоками Дмитру Рогозіну, вирішив повністю підім’яти під себе і ринок приватних військових компаній. Але “Кухар Путіна” так легко здаватися не збирається, і журналістів МО РФ, без тіні сумніву, стратили в ЦАР. А це не виключає, що скоро і самі ПВК між собою почнуть “розбір польотів” із застосуванням широкого спектру калібрів.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач