Житлові афери

«За 2500 + комуналка знімаємо кімнату в гуртожитку на Оболоні. Орендуємо житло не вперше. Раніше жили на Борщагівці, але підвищили ціну і довелося виселитися. З маленькою дитиною мало хто бере», – розповідає Марія.

Із травня 2015 до середини липня 2016 року ціни на оренду квартири економ-сегмента в Києві зросли на 15-17%. Оренда однокімнатки в новобудові коштує від 6 тисяч гривень на місяць, у «хрущовці» – від 4 тисяч. Найдешевші квартири на Троєщині та Борщагівці, найдорожчі – на Печерську та Подолі (від 12 тисяч у новобудові). У серпні-вересні ріелтори очікують підвищення цін на оренду ще на 10%.

Зазвичай з орендатора вимагають платню за перший і останній місяці оренди. Додатково треба сплатити комісію ріелтору, що становить 50% вартості. І звісно, не слід забувати про комунальні платежі.

Уранці гроші, ввечері стільці: чому МВФ відмовився надати Україні третій транш

Усе частіше в Інтернеті з’являється інформація про махінації на ринку нерухомості.

«За рік життя в гуртожитку в нас часто траплялося бажання переїхати. Туалет і ванна кімната на дві сім’ї, балкон, коридор і кухня на шість сімей. Знаходили на сайті пропозиції від власників, дзвонили, а виявлялося – що це ріелтори. Вартість називають іншу і часто пропонують інші квартири, хоча оголошення з’явилося декілька хвилин тому», – розповідає дружина.

«Одного разу знімали квартиру в Харкові. Побачила оголошення. Гарні фотографії і ціна нижче за ринкову. Вирішила подзвонити і дізнатися більше. Відповідає молода дівчина з приємним голосом, домовилися про зустріч. Приїхала до офісу з чоловіком. Уже тоді було погане передчуття. Офіс у підвалі і якісь два молодика неподалік нас видивляються. Але варіантів кращих не було, сподобалася ця квартира», – розповідає сусідка Ганна.

«Заходимо до офісу, спілкуємося з дівчатами. Нам описують, яка гарна квартира і що вони вже встигли декільком відмовити, доки нас чекали. Але подивитися на неї ми можемо лише після укладання договору. Дали його примірники, ми почитали, ніби все нормально. Підписали, гроші заплатили. Пишуть на аркуші номер телефону й ім’я якоїсь жінки. Дають нам і кажуть, що ми вільні”, – зазначає жінка.

Як з’ясувалося, родина підписала договір лише про надання інформації.

“Каже мені: «Ми інформацію надали, гроші отримали, а далі ви вже як хочете». Я була шокована. І головне, нічого не зробиш, в офісі камери, на вулиці якісь підозрілі хлопці. Залишалося просто ридати. Вийшли звідти і заявили в найближчому відділку міліції про шахрайство. Але звідти нам жодного разу так і не подзвонили», – продовжує Ганна.

Подібні афери на житловому ринку не рідкість. Лише в межах Києва щомісяця до поліції звертаються більше сотні ошуканих громадян. Найбільше правопорушень по Україні зафіксовано у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Маріуполі. Насамперед  жертвами махінацій стають внутрішньо переміщені особи. Проте є й інший бік медалі.

Насправді не існує ніякого плану “Анаконда”

«Був такий випадок у мого товариша. Здавав квартиру з усіма меблями донецьким на три дні. Коли приїхав приймати, у квартирі нічого не залишилося. Навіть унітаз вивезли», – зазначає київський таксист Віталій.

Коли субсидія не порятунок

«Життя в гуртожитку має свої переваги. Тарифи на газ, воду, світло – спільні для всіх на поверсі. За світло не платимо, у нас сусіди весь час його ввімкненим лишають у туалеті й ванній. За воду певний час платили, доки вона в рази не подорожчала. За газ платимо таку суму, як ще до подорожчання. Коли почали знімати, у власника вже був борг декілька тисяч за комуналку. Тут у всіх борги», – розповідає Тарас.

Чи замислювалися ви про те, що тарифи на опалення за останні 2,5 року підстрибнули в 5,5-10 разів, а гаряча вода – в 4,8 разу? Зростають ціни для населення не лише на газ, а й на електроенергію. П’ять етапів підвищення були затверджені ще на початку 2015 року. Ми вже пройшли три з них. Залишилося два — з 1 вересня 2016 року і з 1 березня 2017 року. До 2017 року ціна на електроенергію підвищиться в чотири рази.

Влада запевняє, що підвищення тарифів відбувається в інтересах держави. Та кому насправді це вигідно? Із 1 березня ДТЕК Ріната Ахметова почав продавати електроенергію на ринку на 20-25% дорожче, ніж раніше. З урахуванням ПДВ новий тариф становить майже 130 копійок за 1 кВт/год. До цього було 118 копійок за 1 кВт/год.

Водночас європейські ціни на оптову електроенергію, яку продають ТЕС у Німеччині та Чехії, сягають 2,2 євроцента за 1 кВт/год., або приблизно 60 копійок. При цьому європейські виробники платять ще за викиди CO2, чого не роблять українські енергетики.

Унаслідок значного підвищення тарифів багато громадян опинилися на межі виживання. Влада як панацею пропонує субсидії, але тисячам родин, які знімають житло, субсидія недоступна.

Обережно – розшукуються працівники

«Працюю офіційно, слюсарем на фірмі. Зарплата 4 тисячі гривень. Восьмигодинний робочий день. Беру роботу додатково, халтурю. На вихідні часто їжджу до навколишніх сел. У найкращі часи за тиждень вдавалося додатково три тисячі заробити. Але трапляється й так, що роботу зроблено, а гроші не платять», – зазначає Тарас.

Нехтуючи договором, люди по суті погоджуються тимчасово стати рабами. У роботодавця щодо таких найманих працівників немає жодних зобов’язань. Він навіть може не заплатити за роботу, і таких випадків вистачає.

Усе на карту: кому вигідна легалізація грального бізнесу в Україні

В Києві існує нелегальна біржа праці, яка обирає людей із різних областей України, заманюючи у столицю на роботу із «захмарним» заробітком. Власники підприємств добре знають, що внаслідок економічної кризи багато людей потрапили в безвихідне становище, і користуються цим.

«Ще до одруження я працював на будівництві. Заробітну платню обіцяли 9 тисяч за місяць. Якщо обіцянки щодо безкоштовного харчування і житлу в гаражі виконали, то із зарплатою вийшло все не так райдужно. Перший місяць говорили про затримку, після другого заплатили три тисячі. А ще через місяць я дочекався 5 тисяч. Отримав і звільнився звідти. Більше я їхніх грошей не бачив. Звертатися нема до кого, жодного договору не підписував», – говорить чоловік.

Дитячий садок для обраних

«До дитячого садочка влаштувати дитину неможливо. Черги величезні. Ми записалися в п’ять садочків і стоїмо на черзі вже більше двох років. Де прямо заявляють, щоб давали на руки. Де кажуть, що нічого зробити не можуть, але буває що люди по черзі перескакують. Найвище, де ми зараз є, – це 76-ті, наші знайомі були 42-ми, але так і не потрапили цього року. Це ще пощастило, що хоча би на чергу поставили. Адже ми без прописки і донька без щеплень. Коли була маленька, одне зробили, потім лежала в лікарні місяць», – розповідає Марія.

Побутує думка, що влаштовувати дитину до дитячого садочка треба починати ще з дня її народження – подавати документи, оббивати чиновницькі пороги і записуватись у фантастичну електронну чергу, яка коли й просувається – то за хабар.

«Цього року в одному з садочків нам прямо сказали, що навіть за гроші доньку не заберуть. Річ у тому, що садочок переповнений, записалося багато переселенців», – додає дружина.

Після хвилі приватизації і падіння народжуваності в 1990-х, у країні значно зменшилася кількість садочків. Сьогодні з народжуваністю все гаразд. До того ж, слід додати майже два мільйони переселенців зі Сходу, що мають право на першочергове зарахування дітей до дитячого садочка.

Замість того, щоб збільшувати кількість державних дитячих садочків по Україні, частину з них щороку закривають. Залежно від району на одне місце у столичному дитсадку претендують від 3 до 16 дітей. Щоб задовольнити внутрішній попит киян на заклади дошкільної освіти, потрібно додатково створити мінімум 18 тисяч місць.

Захід за десять років зробить з України вітрину західного світу

Є альтернатива – віддати дитину до приватного дитячого садка. Але це задоволення не з дешевих, від 2,5 до 20 тисяч гривень на місяць.

Цьогоріч київська міська влада запровадила певні новації. Йдеться про створення електронного реєстру запису дітей. Урядовці заявляють, що завдяки цьому сайту (dnz.kiev.ua) тепер можна записати дитину до садочка, не виходячи з дому. Тепер реєстрація дітлахів стала довшою на один крок.

Після реєстрації в електронному реєстрі все одно доводиться домовлятися з адміністрацією дитсадка. Тому зовсім не зрозуміло, чому можновладці рекламують цю новацію, як швидкий і зручний спосіб прилаштувати дитину до садочка.

Безкоштовна медицина

«Якщо в тебе немає київської прописки, лікарі не приймають. Довелося підробити медичну картку, щоб завести дитину до педіатра. Лікарі виписують купу таблеток, навіть не питаючи – на що хворіли раніше, чи можна нам їх пити. І дають візитку аптеки, де ніби найдешевші ціни. А ще благодійні внески. Чоловіку потрібно було пройти медогляд. В кожному кабінеті, в окуліста, хірурга, терапевта купляв газети або давав 5-10 гривень», – каже Марія.

Реєстрація бізнесу, одержання кредиту, купівля нерухомості, отримання візи, відкриття банківського рахунку – це неповний перелік дій, які не може вчинити громадянин без прописки. Вирішення проблеми пропонують в Інтернеті. За 3500 – 5000 грн. так звані юридичні фірми надають українцям тимчасову прописку на рік або півроку.

«Коли хворіємо, всі гроші йдуть на ліки. Вже три роки не можемо погасити кредит на картці. Ціни ростуть як на дріжджах. І лікарі за прийом, аналізи, флюорографію, УЗД беруть чималі гроші», – бідкається Марія.

Звільнити 2745 суддів за один день

Стаття 49 Конституції України проголошує медицину в Україні безкоштовною. Хто основного закону країни не читав, той ніколи й не здогадався би. Навіть президент Петро Порошенко називає безкоштовну медицину міфом: «Не вистачає чесного визнання, що безкоштовна медицина – це один із найбільших міфів сучасності, яким українські політики з року в рік обманюють людей».

«Вона є лише на папері. І якщо ми надалі брехатимемо самі собі і найважливіше – брехатимемо народу України, що в нас передбачена в Конституції безкоштовна медицина, – ми не зрушимо нікуди, ні на один крок», – додав і екс-прем’єр Арсеній Яценюк.

Сушити сухарі

«Денний раціон нашої сім’ї складається з півбуханки хліба, трьох яєць, вермішелі, картоплі, чаю з сухарями або грінками. Готую велику каструлю супу або борщу, вистачає на два дні. М’ясо і ковбасу купляємо, якщо є акція. Від риби відмовилися, вона подорожчала втричі. Обов’язковий атрибут холодильника – пиво. Доньці варимо каші, намагаємося купляти якісь фрукти, молоко, робимо йогурт. Консервацію закриваємо. Свекруха з села приїжджає з продуктами», – розповідає Марія.

За оцінками дослідницької компанії «Research and Branding Group», понад 65% українців заощаджують на їжі. І це були дані річної давнини, без урахування останнього зростання цін на продукти.

До кінця 2016 року ціни на продукти в Україні можуть підвищитися на 40%. Це пов’язують зі зростанням цін на світових ринках. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) повідомила, що світові ціни на продовольство зростають уже п’ятий місяць поспіль, а скачок у червні був найвищим за чотири роки. «Єдине, що стримувало зростання цін в Україні — це падіння світових цін. Останні 20 років вони були на мінімумі», – наголошують економісти.

Бюджетний відпочинок

«Зазвичай донька грається в пісочниці у дворі. Коли ходимо в супермаркет, садимо її у візок, набираємо іграшок і поки ходимо по магазину, вона бавиться. Потім кладемо все на місце. Слідкуємо за знижками, на свята деякі торговельно-розважальні центри влаштовують безкоштовні атракціони для дітей. Коли в мене або в чоловіка день народження, один із нас ходить із донькою в аквапарк. Цілий день коштує 1 гривню, а дитині по знижці», – розповідає Марія.

«Щороку збираємо грошей на море. Торік зі знайомими їздили в Одеську область. Цьогоріч нам певне не вдасться кудись поїхати», – додає вона.

zaborona

Дочекавшись чоловіка з підробітку, Politeka разом із дружиною і дочкою вирушили в дорогу до улюбленого місця відпочинку родини. Година в маршрутці, й ми на місці, – на узбережжі одного з київських озер. Тут зібралося більше ста відпочивальників, хоча плавати у водоймі заборонено.

Офіційно дозволено купатися на 9 київських пляжах, які станом на 1 червня були перевірені і отримали «зелений прапорець». У майбутньому про те, чи дозволено купатися, сигналізуватимуть саме такі прапорці. Зелений означає, що місце безпечне для здоров’я, жовтий – у воду заходити небезпечно, але можна перебувати на піску, червоний – пляж закритий.

«Коли їдемо на озеро, про заборону не думаємо. Вода здається чистою, пісочний пляж,  діти купаються. А головне, що пляж безкоштовний», – говорить Тарас.

Кияни бояться, що незабаром не зможуть вільно потрапити на пляжі столиці. У планах міської влади – передати 68 пляжів у користування приватним особам. У Київраді запевняють, що зони біля води залишаться безкоштовними, але частина урядовців вважають це занадто небезпечним експериментом.

У комунальному підприємстві «Плесо», на балансі якого перебувають пляжі, заявляють, що не знають жодного позитивного прикладу інвестування в інфраструктуру Києва, при якій пляж залишався би відкритим. «Як правило, будь-який інвестор за замовчуванням хоче відгородитися високим парканом і зробити територію для обраних. Це, безумовно, нас не влаштовує», – розповідає гендиректор КП «Плесо» Денис Пікалов.

За історією однієї родини стоїть історія мільйонів українців. Героям нашого сюжету пощастило більше, ніж багатьом іншим підкорювачам столиці. Попри труднощі, їм вдається знімати житло, працювати, виховувати дитину.

Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки, прийнята в 1776 році, проголосила, що кожен громадянин має право на прагнення до щастя. Обов’язок держави – сприяти здійсненню цього бажання. Поки що поміж рядків законодавчих документів, прийнятих за 25 років незалежності в Україні, проглядається інше: порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих.

Дмитро Костюк