Висока ціна МВФ: як вирішать долю Володимира Гройсмана

Висока ціна МВФ: як вирішать долю Володимира Гройсмана

Після закінчення роботи Місії МВФ, в Нацбанку першими ризикнули перервати тривалу паузу. Поки Кабмін відмовчується, а у Фонді лише констатують, що переговори тривають, головний банкір країни Яків Смолій підтвердив: сторони погоджують підвищення тарифів на газ і окремі питання держбюджету

Тобто витік інформації підтверджується: МВФ хоче спочатку узгодження держбюджету, а вже потім співпраця продовжиться. Ну а з підвищення ціни на газ навіть у ході візиту Місії Фонду таємниці не робили: вона виросте на 23,5% і це буде не останнє подорожчання.

Оскільки уряд мовчить, в прогнозах про формат подальшої співпраці також доводиться покладатися на інсайди. Звучать два варіанти: продовження діючої програми EFF і отримання в рамках неї траншу або узгодження нової короткострокової stand-by. Третій варіант – Україна не отримає нічого і увійде в складний 2019 рік у кращому випадку в переддефолтному стані.

Проблем в наступному році дві. Перша – суто фінансова. На 2019 рік припадає пік виплат за зовнішніми позиками. Як стверджує прем’єр-міністр Володимир Гройсман, віддати потрібно 12 млрд дол. Але для цього необхідно перекредитуватись, бо власних надходжень для виплат в інвалюті не вистачить.

Друга проблема – президентські і парламентські вибори. Напередодні хочеться максимально ощасливити електорат. Але підвищення цін на газ і скромний законопроект про бюджет на 2019 рік не дають розгулятися.

У президента, прем’єра, парламенту є політичні амбіції і всі хочуть вийти з положення з мінімальними втратами. Залишається єдиний варіант: знайти крайнього, який і прийме на себе удар. Як виявилось, це дуже складно зробити.

Хто затягує переговори?

Політолог, директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко вважає, що це у МВФ виникли проблеми з Україною і не поспішають з рішення саме там.

«Вони не гірше нас знають бюджетне законодавство, і з 1 вересня повинна бути робота з бюджету. Також вони знають, що в українців є звичка спочатку взяти гроші, а бюджет зробити до Нового року або зовсім залишити країну без нього, – каже експерт. – Тому у Фонду є повне формальне юридичне право вимагати документ, після чого і будуть приймати рішення про гроші.

Друга проблема глибша. Адже Захід в особі МВФ дуже боїться росіїзації України, того, що в результаті виборів тут відбудеться реванш Кремля. Вони не хотіли б допомагати проросійській частини українського політикуму вирішувати наші складні економічні питання. Тому вони тягнуть».

Але крім обережності Фонду є ще і неповороткість української влади, якій нема чого протиставити тиску кредитора. Всі один одним незадоволені і у всіх один до одного є претензії. Тут і позначається складність передвиборчого періоду.

Хто крайній?

Будь-яке закінчення переговорів з МВФ для політиків має від’ємне значення. Просто у негативу різні обсяги. Якщо змусять прийняти бюджет в нинішньому вигляді – незадоволений буде парламент: там занадто мало «булочок» для виборців.

Якщо підвищать тарифи на газ – це удар по Володимиру Гройсману навіть не як по прем’єру, а як по політику, який збирається брати участь у парламентських виборах-2019. Про це він написав у своєму Twitter в квітні цього року.

Але політолог Петро Олещук вважає, що удар не нищівний і прикрити пролом глава Кабміну зможе за рахунок вдало сконструйованого бюджету. Адже в ньому є саме те, що може зацікавити МВФ – програма зі зниження боргового навантаження.

«Це, очевидно, не останнє підвищення цін на газ, – каже Олещук. – І для Гройсмана воно не є смертельним, якщо правильно подати і демонструвати ефективність в інших галузях».

Якщо ж грошей взагалі не буде, то це скоріше вже іміджевий удар по Петру Порошенку.

«Ні президенту, ні прем’єру ніяк не можна підвищувати ціни на газ. Навпаки, їм потрібно включати масову соціальну корупцію. А ось провал у співпраці більше вдарить по президенту, – уточнює Віктор Небоженко. – У нього рейтинг 7%, а у прем’єра 3%. Все правильно – отримувати прочухана повинна сторона переговорів.

Але політичне життя України побудоване на тому, що все пов’язано з особистістю президента: вважається, що президент може прийти і змусити прем’єра. Однак прем’єр не йде в президенти, а Порошенко йде. Отже страждає в усіх відношеннях президент Порошенко».

Відставка прем’єра

Політолог Петро Олещук каже, що практично гарантовано ціни на газ виростуть. У Верховній Раді керівнику уряду вже пригрозили за це відставкою. Юлія Тимошенко запропонувала оформити це постановою навіть до того, як в Україну приїхала Місія МВФ.

«Політики будуть декларувати, будуть заявляти. Але всі чудово розуміють, що сформувати до виборів новий уряд практично неможливо, – каже Петро Олещук. – Якщо ж і вдасться, далі цей уряд знову зіткнеться з необхідністю співпраці з МВФ. І без підвищення тарифів наслідків у співпраці не буде. Я думаю, що більш вигідно, щоб негатив взяв на себе нинішній уряд, ніж приймати його на себе».

Віктор Небоженко впевнений, що прем’єр не піде на ефектний жест і не лишить посаду, щоб не приймати на себе наслідки будь-якого результату переговорів. Не наважиться відправити Гройсмана у відставку і Верховна Рада. І причина в тому, що Володимир Гройсман знаходиться під впливом «Народного фронту» і лідера політсили Арсенія Яценюка.

«Гройсман не може отримати негатив в парламенті. Там його підтримує «Народний фронт». Не може і у громадськості – у нього низький рейтинг, – каже Віктор Небоженко. -Яценюк наче говорить Гройсману: я взяв на себе всі гріхи, сиджу в брудній білизні і тобі потрібно повторити мою долю. Прем’єру потрібно зробити різкий і сильний рух, але він затиснутий між президентом і «Народним фронтом».

Ганна Гончаренко

матеріали рубрики
Усередині своєї мильної бульбашки: про що забули 25%, обираючи Порошенка Аналітика
Усередині своєї мильної бульбашки: про що забули 25%, обираючи Порошенка
Телетайп: справжня фантасмагорія розпочнеться після виборів Аналітика
Телетайп: справжня фантасмагорія розпочнеться після виборів
Телетайп: «епоха жадібності» закінчується, але чи настане «епоха відповідальності»? Аналітика
Телетайп: «епоха жадібності» закінчується, але чи настане «епоха відповідальності»?