Є такий старий анекдот про діалог не зовсім адекватного хлопчика з лікуючим лікарем.
Останній усе намагався повернути пацієнта в реальну систему координат навідними питаннями на кшталт – яка зараз пора року? Літо, відповів хлопчик. Лікар важко зітхнув і уточнив – ти сьогодні на лижах катався? Снігову бабу ліпив? Пацієнт радісно погодився: і бабу снігову ліпив, і на лижах катався, і на санках. Так яке ж це літо, – втомлено запитав доктор. Хлопчик важко зітхнув і відповів: «Хрінове. Хрінове, лікарю, літо…».
Я не знаю, що сталося з добрим доктором далі. А ось хлопчик, судячи з усього, вміло приховував свою неадекватність і навіть став президентом Росії. Але від долі не втечеш – постарілий неадекватний хлопчик пішов із війною на Україну й відтоді щоліта в нього гірше за попереднє…
Наприклад, влітку 2014 стало остаточно зрозуміло, що переважна більшість українців категорично не хочуть у так званий русскій мір. І, незалежно від мови і релігії, зі зброєю в руках пручаються «визволителям». Так що відкушені силою зброї Крим і шматок Донбасу стали єдиними сумнівними надбаннями Кремля, а міфічна «Новоросія» була, є і буде є виключно в запаленій уяві підгодованих Росією фантазерів.
Улітку 2015 року з’ясувалося, що Україна вистояла, а санкції проти РФ зовсім не смішні і реально вбивають її економіку. Гарного лікаря у Кремлі не знайшлося, тому там ухвалили рішення все виправити до літа 2016 року. Останній шанс.
На жаль, усі зусилля зламати негативну тенденцію закінчилися сумно. Незважаючи на титанічні зусилля всіх союзників всередині України, політична криза не закінчилася розпуском парламенту і втратою керованості у країні.
Стрілянина по пляшках: велика війна і дитячі комплекси ПутінаУбивство Павла Шеремета не стало каталізатором внутрішньоукраїнської війни за свободу слова, а гучні заяви Надії Савченко на реальність взагалі не вплинули. Потім спливло листування Столярової з “Інтера” – і позиції проросійських сил в Україні стали ще хисткішими.
Спроби витиснути максимум із конфлікту НАБУ і ГПУ приречені на провал, бо жодних серйозних перспектив силового протистояння там немає за визначенням. Ну, а «кримський теракт» став жалюгідною імпровізацією, що закінчилася відвертою ганьбою. Усі карти биті, нірка виявилася порожньою.
Тим часом Україна посилила свої позиції в переговорному процесі, а готовність ЗСУ протистояти масштабному вторгненню остаточно остудила останні гарячі голови в Москві. Немає шансів.
Просунутися вперед теоретично можна, але ціною надвеликих втрат і не набагато. Ну, а реакція світової спільноти в цьому разі буде жорсткою і невблаганною. Хоча на цьому напрямку хмари і без того насуваються над невдалими головами російських володарів.
Кримський інцидент і натяки на терористичний варіант розвитку подій позбавили Захід останніх ілюзій щодо можливого формату діалогу з Росією. А поїздка Арсенія Яценюка до Брюсселя «за гарячими слідами» стала контрольним пострілом України на літньому дипломатичному фронті. Екс-прем’єр зустрівся із президентом Європейської ради Дональдом Туском і заступником голови НАТО Олександром Вершбоу, щоб остаточно прояснити позицію ЄС і НАТО щодо діагнозу і способу лікування Кремля.
І на зустрічі з Петром Порошенком Туск наголосив, що в казки Кремля про українських диверсантів ніхто не повірив. А заява українського міністра закордонних справ про те, що без посла РФ ми, власне кажучи, обійдемося, стало логічним завершенням.
Діалог із російською владою вже не актуальний. Хороший батіг дозволяє не піклуватися про якість пряника, так що і без посла можна обійтися. Санкції не скасують. Їх посилюватимуть, бо віри у просвітлення свідомості кремлівського пацієнта вже немає.
”Що спаде на думку скаженій собаці – невідомо. Ми не можемо передбачити плани Путіна”Загальна картина і аргументи української сторони дозволили Євросоюзу зробити логічний висновок – РФ воює не лише з Україною, гібридна агресія спрямована проти всього ЄС. І яких вона набуде форм – на практиці з’ясовувати ніхто не хоче. Так що кисень Москві перекриють заздалегідь.
Іншими словами, літо 2016 року для Путіна в Україні та Європі стало не літом реваншу, а традиційно хріновою порою року. І, судячи з ситуації в Україні і настроїв в Європі, ця тенденція розвиватиметься.
Літо-2017 стане для пацієнта критичним. А лікаря, коли він так треба, під рукою немає. Отже, питання доведеться вирішувати руками санітарів.
