”Що спаде на думку скаженій собаці – невідомо. Ми не можемо передбачити плани Путіна”

– Путін при владі вже 17 років. За даними соціологічного дослідження, його рейтинг за два останні роки значно знизився. Це дійсно так?

– Я не надто довіряю соціологічним опитуванням, які проводяться в Росії.

У 2014 рейтинг Путіна зріс на хвилі патріотичної істерії. Хоча раніше в нього був дуже низький рейтинг і його легітимність була під сумнівом. Проте зумів показати всім, який він “крутий”. Мовляв, підняв Росію з колін, змусив себе поважати, узяв Крим тощо.

Люди втомлюються від одноманітності. Тому російському правителю доводиться влаштовувати народу все нові й нові дива. Але водночас у Росії рівень життя значно знизився. Й імовірно, що ідея “Крим наш” почала вичерпуватись.

– Як довго Путін буде всенародним героєм у РФ?

– Немає жодних об’єктивних підстав, чому рейтинг Путіна має зашкалювати. Річ у тому, що в якийсь момент усі ці соціологічні показники збіглись із масовим суспільним запитом на певні дива, які би здійняли Росію до вершин її могутності. Те саме відбулося свого часу й з Гітлером. Проте Гітлер відпрацьовував до кінця. У Путіна забракло пороху зав’язати війну по-справжньому, як зробив це німецький диктатор, тому інерція народної підтримки падає дуже швидко.

Аби утримати свій рейтинг, він знову занурюватиметься в політтехнологічні ігри з опозицією, “придопустить” їх до виборів. З іншого боку, може застосувати жорстке посилення репресивного апарату. Чудово розуміє – вода підбирається все ближче до його горла.

– У чому полягає головна перевага Путіна в уяві росіян?

– Головний “плюс” очільника Кремля в очах росіян полягає в тому, що він забрав Крим. Після Криму люди повірили, що одним помахом руки може творити дива. Те саме намагався повторити й на сході України, вже в більшому маштабі. Але вийшов облом.

Тривалий час він міг використовувати свої завоювання із пропагандистською метою. Проте це було не те, чого дійсно хотів. Вийшла своєрідна каша, яка перестала всіх цікавити. І він сам уже не знає, як від усього цього звільнитися. Але Путін не здаватиме Донбас. Бо це виглядатиме як його поразка.

Від усього цього дійства російський народ відчуває втому. Тема Криму себе вичерпала, від Донбасу також всі втомилися. Економіка тисне, і це відчутно. Вийшло зовсім не те, що уявляв собі Путін навесні 2014 року.

– В якій точці сьогодні перебуває російська економіка?

– Зараз у Росії економічна криза. Бізнес під загрозою руйнування. Рівень життя падає, безробіття зростає. І люди це відчувають. Хоча спершу думали, що так буде недовго. Мовляв, проскочать. Настрій у суспільстві повільно наближається до критичної позначки.

– Невже росіяни втомилися від ідеї «русского міра»?

– Незважаючи ні на що, рівень агресії високий, хоча й різноспрямований. Тобто народна агресія може з таким самим успіхом поширитись на якихось там “бандерівців” – як зовнішнього ворога, а може вилитись на своїх домашніх ментів та представників влади. Усе до цього наближається. Зараз із цим намагаються боротися, роздмухуючи теми зовнішніх ворогів.

Та сама Туреччина вже себе вичерпала. Сирія проїлася. Та й зрозуміло, що ці теми не такі яскраві, як історії про”бандерівців”.

Лінія, яку Путін узяв у 2014 році, принесла йому разові високі дивіденди, але проблема в тому, що така лінія не може тривати вічно. А відійти від цього російський лідер уже не у змозі. Це вже як наркотик.

– Чи розуміють у Кремлі всі ризики політики вічної війни?

– Із одного боку, розуміють, а з іншого – сподіваються, що “пронесе”. Вірять, що всіх переграють, обдурять долю. До того ж там відсутнє розуміння, що саме відбувається в реальному світі.

Що спаде на думку скаженій собаці – невідомо. Ми не можемо передбачити плани Путіна. Поки не зміняться обставини, він сам нічого не змінить. Підтримуватиме ситуацію в сьогоднішньому вигляді. В іншому разі вичерпаються внутрішні резерви Росії. Або ще щось станеться. Ситуація надто хитка й невизначена. Тому вона не може тривати безкінченно.

Є багато чинників, які ми не у змозі передбачити.

– Наприклад?

– Наприклад, економічний фактор. У 2017 році можуть обвалитися ціни на нафту. І від цього здетонує нова криза. Уже є інформація, що все до цього йде. Однозначно, Росію очікують потрясіння.

– Чи вдасться господареві Кремля утримати вигідну для себе ситуацію під контролем?

– Він або підтримуватиме тривалий час хитку рівновагу, що склалася, або ж з’явиться новий фактор, який і порушить цю рівновагу.

У 2013 році в Путіна на горизонті не бовваніли жодні проблеми. Була Олімпіада в Сочі. Хто міг передбачити, що станеться Майдан, і після цього почнуться такі події в Україні?

Нині Путін – шофер, який мчить із гори на машині з несправними гальмами. Найголовніше його завдання – хоч якось утримати ситуацію. А це можливо, використавши силовий ресурс.

Що цікаво, альтернативи Путіну не бачать ні народ, ні в колі його найближчого оточення. Крім того, панує думка, що якщо скинути Путіна, в Росії всьому настане кінець. Його оточення боїться, що почнеться безглуздий, безжалісний бунт, унаслідок якого всіх розвішають на ліхтарях. Народ боїться анархії і повернення в дикі 90-ті.

Усе це питання прийдешнього. Поживемо – побачимо.

– Хто може прийти на зміну Путіну?

– Я не думаю, що він піде. Хоча є чутки, що він Ігоря Сечіна (директор компанії «Роснафта», – ред.) готує собі за спадкоємця. Хоча це не більше, ніж чутки. Не віриться, що він піде добровільно доти, доки можна буде хапатися за владу.

– А як же традиція палацових переворотів?

– Може статися все що завгодно. Хто міг подумати, що на початку 1917-го року повалять царя, і на чолі Росії опиниться Ленін? Зараз усе залежить від того, в якій формі відбудеться переворот. Найнесподіваніші персонажі можуть випливти. Я вже не кажу про опозиціонерів Олексія Навального і В’ячеслава Мальцева.

– Може, Путін знову із Дмитром Медведєвим поміняється портфелями? Навіщо йому нові обличчя?

– Ні, такого вже не буде. Медведєв був тоді, коли Путіну потрібно було дотримуватися псевдоконституційного антуражу. Зараз у Путіна немає жодних мотивів садити підставного царя. Він – міцно сформований диктатор. Захоче – введе для себе довічне президентство.

І йому для цього не знадобиться оформляти своє побажання через Конституцію. Мабуть, зробить це порядком денним. Вигадав же він Медведєва, так і зараз що-небудь вигадає. У 2025 році відбудуться президентські вибори. До того часу він уже так вкоріниться, що дозволятиме собі все що завгодно. Якщо, звісно, його не приберуть. Я не вірю, що Путін досидить до 2025 року.

Альона Гулай