Богдан Яременко
Ідея із запровадженням візового режиму з РФ – це ще одне красномовне свідчення непослідовності, безсистемності української влади, відсутності у неї реалістичного бачення ситуації та плану руху вперед.
Візовий режим – це не більше, ніж бюрократична перепона на шляху людського обміну між державами.
Він не дає нічого в плані безпеки. Так, можливо, українські спецслужби отримуватимуть інформацію про наміри росіян відвідати Україну на кілька днів раніше. Але, по-перше, в умовах війни треба уміти працювати в реальному часі (без додаткового часу на виконання “домашньго завдання”), а, по-друге, цей позитив цілком нівелюється тим, що російські спецслужби (у яких і так все непогано з організацією провокацій проти громадян України) також отримуватимуть більше часу на підготовку різного роду капостей українцям.
Візовий режим не створює для нас жодних переваг і ні від чого не захищає.
Утеча з Мінська: кінець епохи лицемірстваЯкщо у нас війна з РФ (про що любить повторювати українська влада, не роблячи нічого для правового оформлення цієї позиції, перетворюючись таким чином на скопище демагогів. Бо реальною владу роблять справи, а не заяви і виступи з трибун), то цьому стану “відносин” повною мірою відповідає лише розірвання дипломатичних відносин і закриті кордони.
Усе інше – це замилювання очей українцям.
Найкраще, що може зробити українська влада, дбаючи про потреби, права, життя українців – це заборонити їм поїздки через лінію фронту у воюючу з нами Росію. І детально пояснити усі причини цього рішення.
Усе інше – візовий режим, консули, які захищають права, – це від лукавого.
