Державний секретар США Ентоні Блінкен під час свого недавнього візиту до Києва назвав корупцію головним ворогом української економіки. У його виступі корупція як головний внутрішній економічний ворог була названа не менше дюжини разів. Набагато частіше, ніж що-небудь ще.

Про це у своїй колонці для "Інтерфакс" розповіла Наталія Ємченко. Далі наводимо слова автора без змін.

Ми (SCM) підтверджуємо. Саме корупція - головний економічний ворог України,

чорна діра, пожирач майбутньої вартості і економіки в цілому, і її ключових активів. Саме корупція роз'їдає всі державні інститути, людей, справедливість, сама держава. Згідно з незалежними розрахунками Україна щорічно втрачає від 500 до 950 млрд грн через корупцію.

Саме корупція, недосконала судова система та неефективність чиновників – три головні вороги будь-якого «білого» бізнесу в Україні. І національного, і міжнародного.

Популярні новини зараз

Ані Лорак після від'їзду Мурата засвітилася зі своїм улюбленцем: "Такий хлопчик гарний"

Підопічний Тіни Кароль після перемоги в "Голосі країни" влаштувався касиром: "Мені не пощастило"

Одеситів просять не виходити з дому: злива зі шквальним вітром обрушилася на місто

Потужні вибухи прогриміли на АЗС, є перші дані про поранених: кадри НП в Росії

Атракціон з людьми зламався на Миколаєвщині, моторошні кадри і деталі НП: що відомо про постраждалих

Показати ще

Як результат – у 2020 році відтік прямих іноземних інвестицій з України склав $868 млн.рекордний за останні 20 років.

Національні та міжнародні інвестори не захищені від атак. І з боку нечистих на руку конкурентів, і з боку корупціонерів, і навіть з боку держави, нескінченно змінює правила гри. Від атак не захищає ні масштаб бізнесу, ні інвестиційний стаж, ні прописка інвестора. Це робить ведення бізнесу в Україні вкрай ризикованим.

Ми (SCM) інвестували в Україну 20 років. Всі ці роки ми працюємо над ефективністю наших українських інвестицій, створюємо прозорі процеси відповідно до кращих світових практик. 20 років ми покращуємо Корпоративне управління, робимо все можливе для інтеграції української економіки у світову. Ми керуємося єдиними принципами, базовий з яких - ми ведемо бізнес так, щоб від цього вигравали і українці, і Україна. І від цього принципу ми не відступаємо зараз, не відступимо і в майбутньому. Це наш внесок у становлення незалежної України.

SCM на сьогодні-один з найбільших інвесторів в економіку України. Частка бізнесів SCM у ВВП України становила в 2014 році 3.9 %, наш внесок у податки країни - 5%, інвестування в основні фонди (CAPEX) перевищує 10%. За нашими внутрішніми оцінками і в 2021 році ці цифри актуальні.

Що це означає? Ми платимо більше податків, ніж інші. І інвестуємо в рази більше, ніж інші. Розвиваємо країну і її економіку не словами, а вчинками. Тільки за результатами 2019 року ми направили на сплату податків до бюджету України близько 60 млрд грн. У CAPEX в Україні - 42 млрд грн. У соціальні проекти - 10 млрд грн. Це без урахування благодійних програм Фонду Ріната Ахметова. Цифри 2020 року ми ще уточнюємо, але навіть в період COVID ми робили все можливе, щоб працювати ефективно, зберегти роботу і гідну офіційну зарплату для майже 200 тисяч наших співробітників по всій країні. Без спеціальних умов, без підтримки з боку держави.

Це дає нам всі підстави вважати себе одним з найбільших найважливіших елементів української економіки. Який живе і працює за законами країни і в її інтересах, який платить легальні зарплати, перераховує державі всі встановлені законом податки – повністю і в строк.

І одночасно дає нам право очікувати від влади заходів, що сприяють економічному розвитку. Наполягати на антикорупційних реформах, здатних кардинально поліпшити інвестиційний клімат в країні.

Корупція - це не тільки перешкода економічного розвитку, а й прихований корупційний податок, сплачувати який бізнес не повинен. Адже будь-яке підвищення податків без усунення корупції в державних органах стає свого роду даниною, яка осідає в кишенях чиновників.

Ось наше бачення пріоритетів у системній, справжній боротьбі з корупцією, на якій ми наполягаємо.

  1. Верховенство права і чесний суд. Українському суду не довіряє суспільство, йому не довіряє і бізнес. Найбільші українські підприємці схильні шукати правду у Високому суді правосуддя в Лондоні або інших європейських юрисдикціях, але тільки не в Україні. Верховенство права є важливим маркером для глобальних інвестиційних потоків. Без працюючих судів, які забезпечать справедливий захист будь-якому бізнесу, корупція в Україні не буде переможена.
  2. Ефективна боротьба з корупцією в органах державної влади. Згідно з оприлюдненою інформацією, тільки корупційні схеми, здійснювані посадовими особами податкової та митної служби, позбавляють бюджет доходів у 120 млрд грн. на рік. Ми платимо повністю всі податки і наполягаємо, щоб зароблені нами для країни кошти витрачалися на благо суспільства (на освіту, охорону здоров'я, безпеку), а не ставали наживою корумпованих чиновників і депутатів.
  3. Передбачувана податкова політика та регуляторне середовище. Українські чиновники і депутати схильні змінювати правила ведення бізнесу і податки так часто, як вважатимуть за потрібне. Це Ручне управління податками, і для будь-якого інвестора це погано. Особливо погано в умовах непрацюючих судів та інших інститутів. Але ще гірше при наявності величезного тіньового сектора економіки. Зараз окремі політики і чиновники заражені ідеєю нескінченно підвищувати податки для тих, хто їх вже чесно платить і не помічати тих, хто знаходиться в економічній тіні. Але навіть зафіксовані в законах зобов'язання держави не гарантують інвесторам їх дотримання. Приклад-багато років Україна закликала вкладати кошти у відновлювану енергетику, обіцяючи інвесторам спеціальний "зелений тариф". Але коли керівні посади в енергетиці отримали противники чистої енергії, інвесторам просто перестали платити за вироблену електроенергію. Не допомогли навіть заклики послів низки країн-провідних партнерів України.
  4. Зважена макроекономічна політика. Держава повинна забезпечити низьку інфляцію, контроль над державним боргом і незалежність Національного банку. Монетарна стабільність є необхідною базою для реалізації довгострокових економічних проектів. Необхідне державне стимулювання українського експорту-кредитно-гарантійна установа.
  5. Рішуча реформа корпоративного управління держпідприємствами. Державна власність завжди була і залишається (за рідкісним винятком) розсадником корупційних схем. Численні керівники дбали не про виробничі і фінансові показники, а про особисту вигоду. Як приклад можна навести ситуація у вугледобувній галузі. За роки української незалежності державні шахти отримали близько 12 млрд дол дотацій. Але вони не стали працювати краще-виробництво постійно знижувалося. Зате казково багатіли вугільні функціонери. Приватні шахти ДТЕК ніяких дотацій не отримували, для їх модернізації залучалися банківські кредити. Але саме вони змогли збільшити видобуток і стати основою енергетичної безпеки країни. Тому влада повинна використовувати кращі практики корпоративного управління в державному секторі економіки і продовжувати прозору конкурентну приватизацію. Це дозволить залучити в Україну нових інвесторів.
  1. Безумовні гарантії свободи слова та засобів масової інформації. Будь-яка авторитарна і корупційна державна система завжди прагне до контролю за ЗМІ, побоюючись того, що темні справи можуть стати загальновідомими. Цивілізована і демократична влада повинна забезпечити право на правду. Бізнес має допомагати громадянському суспільству та демократичним медіа, які працюють в інтересах України, при цьому не втручаючись у редакційну політику.
  2. Джиджитализации державних послуг. У тому числі - податкових і митних. Так, це важливий інструмент боротьби з корупцією. Але ми віримо, що цифрові трансформації мають в рази більший потенціал у створенні прозорих і зрозумілих відносин між державою і бізнесом, з мінімальним впливом чиновників на всіх етапах.
  3. Демонополізації економіки через інтеграцію в європейські ринки і стимулювання конкуренції. Ринкова конкуренція насамперед на ринку енергетики. Синхронізація української та європейської енергосистем дозволить подолати історично сформовану надконцентрацію на енергетичному ринку. Держава повинна докласти максимум зусиль, щоб в кожному з ринкових сегментів з'явилися нові сильні і конкурентоспроможні учасники. Саме це-головний шлях до демонополізації, до підвищення якості послуг і товарів, до зростання інвестицій.
  4. Зрозумілі і прозорі правила для всіх. Економіці потрібен мінімум ручного управління. Тому що Ручне управління вбиває інвестиційний клімат. Головним регулятором повинен стати не корумпований чиновник, а конкурентний ринок. Держава назавжди має покінчити з практикою вибіркових підходів. Для обговорення правил гри і захисту своїх інтересів у бізнесу повинні бути прозорі законні механізми – від сильних бізнес-асоціацій до цивілізованого закону про лобізм.
  5. Інвестицій в освіту. Знання-головний ресурс нової економіки. Ми віримо, що без хорошої шкільної, вищої та професійної освіти економічного зростання в Україні не буде. Але Освіта без боротьби з корупцією веде до відтоку з країни найрозумніших і конкурентних фахівців.

Політичні популісти можуть називати приватний бізнес опонентами реформ, але це зовсім не так. Так можуть говорити тільки ті, хто в спробі збереження власної корупційної ренти намагається відвести суспільство по хибному шляху.

За останні п'ять років кількість компаній, пов'язаних з держчиновниками зросла на 3 тисячі – з 16117 до 19118. Ми як великий бізнес маємо право наполягати на прозорості влади і політиків. Ми не займаємося політикою і вважаємо, що представники влади не повинні займатися бізнесом. Тільки так можна розірвати порочне коло, сформоване олігархами, які збивають статки завдяки політичній корупції у владі. Поділ бізнесу і влади – єдиний дієвий рецепт деолігархізації.

Політики повинні мати спільну мету з бізнесом-успішну Україну. Чесному бізнесу вигідна Україна без корупції. SCM-перш за все. Чим менше в Україні корупції, чим сильніші інститути - тим більша українська економіка, тим вища капіталізація українських компаній, тим реальніше світле майбутнє української економіки, тим сильнішою буде Україна.

Наталія Ємченко, директор зі зв'язків з громадськістю та комунікацій СКМ