Останнім часом блокаду окупованих територій обговорюють всі і всюди. При цьому прихильники і противники часто грузнуть в якихось романтичних речах або емоційних гаслах в діапазоні від «Там наші люди» до «С сепарами ніякої торгівлі».
Блокада ОРДЛО – шлях до миру або війни?Емоційні дискусії плодять обсяги марення і взаємних образ, тому ось цю складову формату Зрада – Перемога я навіть обговорювати не хочу. І не буду. А що стосується фактажу і реальності, то:
1. Формула «Роттердам +» НЕ дозволяє завтра замінити донбаський антрацит імпортним. З тієї причини, що ціна вугілля за формулою відображає не нинішні котирування, а розраховується за середнім значенням за 12 місяців.
Українське вугілля по «Роттердам +» оплачується по 1730 грн/тонна, реальний імпорт обійдеться в 2700 грн/тонна. Або 2800 – це вже залежить від курсу гривні.
2. Перехід блоків ТЕС з марки А на марку Г не є панацеєю. З тієї причини, що марка Г (газове вугілля) у нас теж в дефіциті! І його ми змушені імпортувати з Польщі. У довгостроковій перспективі така стратегія може мати місце, але тільки з синхронним збільшенням видобутку вугілля газової групи в Україні. Власне, введення формули «Роттердам +» і покликане дати вугільникам гроші на розвиток видобутку (а не валюту з країни вивозити, як вимагають деякі неадекватний). І знову повторю – це не завтра. Перехід одного блоку коштує понад 100 млн і забирає від 9 до 12 місяців. З виведенням його з роботи.
3. Україна не торгує з терористами! Ми не купуємо вугілля в ОРДЛО! Українські компанії його там самі видобувають і під наглядом СБУ ввозять на територію України. Ще раз – не купують, а самі добувають. При цьому зареєстровані в Україні, і всі податки платять в Україні.
4. З нелегальної горілчано-тютюнової контрабандою потрібно боротися. З наркоторгівлею – тим паче. Ті, хто кришують ці потоки не просто негідники. Вони зі своїми схемами просто самі напрошуються на фсбшне вербування. Ось де головні ризики.
Кирило Сазонов, політичний експерт, блогер
Фото 112.ua
