На додаток до чотирьох видів історії, яким було присвячено окреме відео, доступне в мережі, можна сформулювати деталізацію того, як історія зберігається в пам’яті нащадків. Як вона ранжується за значимістю? Що головне залишається в пам’яті через століття? Є подієва історія – боротьба за владу в усіх її проявах, війни, в т.ч. релігійні, масові репресії за різними ознаками. Це все не те, що б стирається з пам’яті, але йде на задній план. Який би не був завойовник, він свідомо не буде здаватися нащадкам більш великим, ніж Олександр або Чингізхан. Точно так само недовго залишаються в пам’яті найвеличніші або, навпаки, жахливі правителі. На щастя, будь-якому тирану дуже складно в злодійстві переплюнути Калігулу. А є історія звершень і відкриттів. Це досягнення в області мистецтв, науки і технологій, відкриття нових територій і просторів. Ця історія і залишається в пам’яті в символах на тисячоліття.
В якості ілюстрації наведу всім відомий приклад. 1492 рік був переломним. Найдраматичнішою подією тоді, і десятиліття після здавалася висилка євреїв з Іспанії. Наслідки були колосальними. Євреї забрали з собою підприємницьку культуру, торгові традиції, комерційне право. Саме єврейські банківські установи забезпечили рух геополітичного центру Європи з Середземномор’я на північ. Саме вони дали початковий імпульс капіталістичним економікам спочатку Нідерландів, а потім і Англії. І хто зараз про це пам’ятає, крім самих євреїв та істориків? Тому що, в тому ж 1492 році, відбулася набагато важливіша подія, ніж масові репресії і вигнання іспанських євреїв. І про цю подію пам’ятають усі. Щоб переконатися, запитайте будь-якого старшокласника, хто відкрив Америку. А потім подивіться на його реакцію, коли Ви скажете, що це не Христофор Колумб, а Лейф Еріксон. Відкриття Колумбом Нового Світу є не тільки найбільш пам’ятною подією 15 століття, але і всієї фази Часу Змін. Ні Реформація, ні релігійні війни, ні масові репресії, ні навіть ренесанс в мистецтві не залишили такий слід в масовій історичній пам’яті, як відкриття Нового Світу. За рівнем впізнаваності з Колумбом може посперечатися хіба що Мона Ліза від Леонардо.
Те ж саме буде і з історією Модерну, як новітньої фази пасіонарності, асабійі, Часу Змін, різко прискореного науково-технологічного та культурного розвитку. Війни, репресії, голодомори, комунізм / націонал-соціалізм / фашизм, інші релігії / ідеології, боротьба за владу в усіх її проявах відійдуть на другий план і стануть в ряд аналогічних подій минулих століть і циклів. У цьому плані нічого нового під час Модерну не було! А що ж було нового? Що стане символом часу в одному ряду з Колумбом і Моною Лізою? Напевно, це буде Гагарін і Чорний Квадрат Малевича. Теоретично, місце Гагаріна може зайняти ядерна енергія. У всякому разі, логіка залишиться тією ж. Незважаючи на принципову різницю між Гагаріним і Колумбом. Колумб відкрив Новий Світ, готовий для масової колонізації на досягнутому технологічному рівні, а Гагарін ні. Але Гагарін, як і Колумб, відкрив перспективу, відкрив Мрію. Від великої Іспанської імперії попередньої фази Часу Змін в масовій свідомості в першу чергу залишився Колумб, а вже потім і мало хто згадає про війни, терор інквізиції, і загибель Непереможної Армади, хоча, строго кажучи, вона сталася вже пізніше. Також з століттями, історія Радянського Союзу зведеться, перш за все, до образу Гагаріна, а про війни, репресії, ідеології / релігії, боротьбу за владу мало хто згадає.
Володимир Стус, аналітик, прогнозист, консультант зі стратегії
