Прочитав мозковиносячу ідею ПАПа про створення якихось груп в ЄС для протидії «Північному потоку 2».
Розумію, що ідейку занесли провладні депутати, які займаються політичним туризмом, і зараз вони жадібно накинуться на освоєння лобістського (читай, корупційного) бюджету на ці самі групи. Від яких гарантовано не буде ніякого толку, крім того, що провладні медіа зможуть періодично публікувати виступи європарламентарів проти «Північного потоку 2». Тому що цей газопровід – тема геополітична, і його доля вирішується зовсім на іншому рівні, ніж Європарламент. І всі «єврогрупи» – це маскування можливої здачі нашої газотранспортної системи Заходу, причому, по дешевці.
Але мене вражає інше.
Ось багато хто стверджує, що Порошенко – успішний бізнесмен. Я і сам говорю, що він постійно намагається використовувати українські бізнесові прийоми в міжнародній політиці – «кидок», «розводилово», «забалакування» та інше.
Але ж на поверхні прямий бізнесовий сенс для влади – розвивайте свій газовидобуток.
Вкладіть бюджетні кошти в розвідку і будівництво свердловин, потім ви їх непрозоро приватизовуєте, як намагаєтеся це зараз провернути з «Турбоатомом». І маєте подвійний профіт: бабло за газ в свої офшори, і електоральну подяку населення за те, що йому не підвищили комунальні тарифи. А виконавці собі премій божевільних виписують – загалом, всі щасливі.
Чому наша влада не йде цим очевидним варіантом?
Логічний аргумент тільки один: нинішні не вірять, що зможуть зберегтися на наступний період, а український газовидобуток дасть ефект лише через кілька років. І це гріє не гірше, ніж газ від транзиту.
Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог
