В країні існує несправедливий закон.

В країні існують громадяни, які звикли обходити будь-який закон (і справедливий, і несправедливий).

В країні влада, яка давно існує поза (над) будь-якого закону і поза справедливості. І тому міркує про справедливість якось дивно, через силу, уявляючи – як про щось неіснуюче, на кшталт загробного життя.

В країні існує печерна групова зарозумілість. Це коли люди, які зробили щось інакше: інакше оформили автомобіль (або купили в салоні), подивилися матч Хорватія-Англія (або вимкнули ЧС-2018) – з перших нот вважаються дегенератами.

Домагой Вида

Дегенератів не треба слухати, їх треба тиснути, затоптувати ногами. Неважко помітити, що в результаті простого повного опитування оточуючих, дегенератами є ми всі, без винятку.

Як рядовий дегенерат, я б запропонував вважати цей філософський глухий кут початком великого шляху.

Визнання всіх без винятку дегенератами позбавляє нас від необхідності доводити це з піною у рота, приводити кожного за волосся до спільного знаменника і дозволяє, нарешті, зосередитися на вирішенні великої кількості проблем, що накопичилися.

Для початку я б запропонував перестати розмахувати настільки по-різному трактованою нами справедливістю.

евробляхи

Футбол для страусів

Радикально зменшіть необхідність робити щось поза законом.

А потім вже гордовито озирніться навколо.

Сергій Іванов-Малявін