Продовжуючи переглядати Politeka.net Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності і погоджуєтеся з використанням файлів cookie.

Історія подвійної зірки-гіпергіганта, що тримає вчених у страху та благоговінні

22 грудня, 08:53

Читать на русском

Вчені виявили найшвидший об’єкт в Галактиці. Це – найбільша і яскрава зірка Ета Кіля, що два століття тому викинула розпечені пучки матерії, розігнані до фантастичною швидкістю в 20 тисяч кілометрів на секунду, або 6% від швидкості світла

Про це дізналися експерти, які написали статтю для журналу MNRAS. Натан Сміт (Nathan Smith) з університету Арізони в Тусоні (США) розповів, що подібні швидкості характерні для спалахів наднових, коли вибух знищує зірку повністю. Так як в цьому випадку подібного не відбулося, повинен існувати процес, який закачав величезні кількості енергії в світило за дуже короткий час.

Ета Кіля має незвичайну історію. Вперше на мапі неба цю зірку зазначив англійський астроном Едмунд Галлей в 1677 році. Протягом 18 століття і початку 19 століття яскравість цієї зірки періодично збільшувалася і зменшувалася.

У 1827 році її яскравість почала швидко зростати, досягнувши максимуму в квітні 1843 року. У той момент вона затьмарила всі інші світила на небозводі, крім Сіріуса, розташованого приблизно в тисячу разів ближче до Землі, ніж Ета Кіля, віддалена від нас на 7800 світлових років.

У 20 столітті спостереження за зіркою продовжилися і показали, що вона являє собою вкрай екзотичну подвійну систему, що складається з найбільшої зірки Галактики масою в 120-150 Сонць і її “невеликого” супутника, чия вага “всього” в 30-80 разів вище, ніж у нашого світила.

Тиск світла всередині надр більшого світила настільки велике, що спалахи активності всередині Ети Кіля буквальним чином “зривають” зовнішні покриви зірки, викидаючи їх у відкритий космос. За поточними оцінками вчених, більша “половина” системи вже втратила близько 30 мас Сонця в ході подібних спалахів, сліди яких можна сьогодні побачити у вигляді красивої туманності Гомункула, що оточує Ету Кілю.

Сміт і його колеги розкрили ще одну незвичайну особливість цього рекордно великого і яскравого світила, використовуючи, як висловлюються самі астрономи, своєрідну “машину часу” – світлове відлуння знаменитої “Великої спалаху” 1843 року.

Відлуння є особливим астрономічним явищем, схожим за своєю суттю на звичайне звукове відлуння. У деяких випадках промені світла, що виникли в результаті потужного спалаху нової або наднової, долітають до деякого об’єкту і відбиваються від нього в зворотному напрямку. В результаті відлуння від спалаху прибуває до спостерігача набагато пізніше, ніж сталося сама подія.

Шість років тому Армін Рест, колега Сміта, виявив подібний світловий “відгомін”, спостерігаючи за Цією Кіля за допомогою “Хаббла” і ряду інших телескопів. Це дало вченим можливість детально вивчити те, як народилася ця спалах і до яких наслідків вона привела.

Вивчення спектра луни показало рекордно високу швидкість руху викидів Ети Кіля в сторону відкритого космосу – близько 15-20 тисяч кілометрів на секунду. Відкриття викликало у фахівців питання про причини настільки потужний спалах, яка, тим не менш, не знищила зірку.

Натан Сміт і його колеги вважають, що в системі Ети Кілі до 1843 року жило не дві, а три великих зірки. В середині 19 століття дві з них зіткнулися і з’єдналися в одне ціле, що породило найбільше світило Чумацького Шляху.

Сміт і його однодумці вважають, що Ета Кіля перетвориться на наднову швидше, ніж в найближчі 500 тисяч років, як вважають зараз астрономи.

Раніше Politeka писала про те, що аерокосмічна компанія Blue Origin, що належить мільярдерові Джеффу Безосу, анонсувала інтер’єр пасажирських капсул для космічного туризму.

Пасажирська кабіна розрахована на шість чоловік, і надає для подорожі зручні крісла і монітор для спостереження за параметрами польоту. Також, розробниками пропонується можливість регулювати положення крісла, щоб зручніше спостерігати красу космосу.

Відзначається, що чотири ілюмінатора, розташовані по всьому периметру капсули, є найбільшими вікнами, які коли-небудь використовувалися в дизайні космічних апаратів.