Конституція України в редакції 2004 року продемонструвала свою політичну стійкість. Про це в своєму блозі, присвяченому Дню Конституції, пише Олексій Калініченко
Калініченко нагадує, що головним двигуном конституційної реформи в 2004 році став глава Адміністрації президента Віктор Медведчук.
«Конституційна реформа 2004 року, яка зобов’язана своїм успіхом чолі АП Віктору Медведчуку, стала найвдалішою кампанією зі зміни Конституції», – констатує блогер.
Калініченко підкреслює, що для простого українця політична реформа стала першим випадком в історії української Конституції, коли влада була змушена почути «глас народу», виражений на референдумі 2000 року.
«Для простого українця вона важлива тим, що влада вперше була змушена погодитися з волею народу, висловленої на референдумі. Тому редакція Основного закону 2004 року – це єдиний приклад в історії нашої країни, коли ініціатори конституційної реформи змусили владу почути «глас народу», включивши в текст результат референдуму за народною ініціативою від 16 квітня 2000 року. Таким чином, українська Конституція отримала «нове життя», оскільки завдяки зусиллям Медведчука вона дійсно має риси справжнього суспільного договору», – пояснює експерт.
Ще одним досягненням, зазначає блогер, стала зміна форми правління з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську.
«Ще одним досягненням політреформи стала зміна форми правління з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську, коли депутати Верховної Ради створюють більшість, яка пропонує кандидатуру прем’єр-міністра (в редакції 1996 року кандидатуру глави Кабміну вносив президент)», – стверджує Калініченко.
Як зазначає Олексій Калініченко, незважаючи на всі перипетії зі зміною Основного закону країни, українські політики вже двічі поверталися до редакції Конституції 2004 року.
«… після вигнання Януковича в лютому 2014 го повернення до редакції Конституцією 2004 року стало одним з перших рішень Верховної Ради», – нагадує блогер.
Таким чином, робить висновок блогер, історія України двічі продемонструвала, що модель парламентсько-президентської республіки авторства Медведчука є затребуваною.
«Таким чином, історія незалежної України двічі підтвердила затребуваність парламентсько-президентської моделі, розробленої Медведчуком», – дійшов висновку Олексій Калініченко.
