Польща досі не може помиритися з Україною після Другої світової війни, хоча з Німеччиною їм вдалося налаштувати відносини
Таку думку висловив посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло.
За його словами, Україні і Польщі до сих пір потрібно шукати шляхи взаємопорозуміння.
«Якщо після трагедії Другої світової війни вдалося досягти польсько-німецького поєднання, то і нам теж повинно вдатися», – заявив Пєкло під час виступу з промовою в селі Кисилин Волинської області, де вшановували жертв волинської трагедії.
Варто зазначити, що 11 липня 1943 року загони УПА за підтримки деяких місцевих українських селян вбили поляків, що зібралися в кисилинському костелі.
Конспірація провалилася: Тимошенко у білому вивели під руку з літака. Відео очевидця«Кожен, хто сюди приходить, мріє про те, щоб це ніколи не повторилося. Ми повинні докладати зусиль, щоб наші народи жили у дружбі та взаєморозумінні. Адже ми сусіди і приречені одні на одних. Тому ми повинні знайти оце взаєморозуміння», – заявив єпископ Луцької дієцезії Віталій Скомаровський, який провів богослужіння у стінах зруйнованого костелу.
Також за декілька днів, 11 липня, у Польщі будуть відзначати Національний день пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами». Вперше на державному рівні роковини Волинської трагедії у Польщі відзначили торік.
А президент Польщі Анджей Дуда приїхав до Луцька, щоб прийняти участь у роковинах волинської трагедії.
У той же час президент України відвідає південний схід Польщі. А саме місце, де колись розташовувалося українське село Сагринь. Там він урочисто відкриє Меморіал пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році. У березні 1944 року тоді від рук поляків загинуло 660 українців.
Нагадаємо, Україна спростувала висновки польської сторони щодо розкопок на кладовищі в Грушовичах. Раніше Інститут національної пам’яті Польщі заявив, що під час розкопок не було знайдено останків бійців УПА. З таким твердженням не згодні українські історики.
У той же час, за словами керівника академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимира Бірчака, архіви свідчать про те, що в Грушовичах були поховані як мінімум п’ять українських підпільників.
Джерело: Польське радіо
