Спочатку вимоги по легалізації лотерей і азартних ігор були в переліку вимог МВФ, але потім зникли
Як стверджує народна мудрість, щоб побачити за деревами ліс, потрібно піти з насидженого місця і забратися вище. На ринках, особливо проблемних і з заплутаною історією регулювання, діє той же принцип. Особливо коли потрібно відшукати у взаємних претензіях учасників ринку один до одного економічне підґрунтя. Як сталося на ринку випуску та проведення лотерей, під який вже 10 років мімікрують тіньовий гральний бізнес. Ситуація склалася непроста, і обговорювалася на вищому рівні.
Здалося, що влада повністю втратила надію щось там змінити. Хоча ринки досить активно развіваются.Самі ж чиновники активно грають в лотерею. У період з 2015 по 2018 роки вони виграли в лотерею 7 мільйонів 874 тисяч гривень. Про це свідчать їхні декларації.
У 2009 році з ініціативи уряду Юлії Тимошенко на тлі трагедії (в залі ігрових автоматів «Метро Джекпот» у Дніпрі був здійснений підпал, і загинули 10 осіб) був прийнятий закон про заборону грального бізнесу.
Документ ввів «тимчасові» обмеження для індустрії азарту в Україні, але мав на увазі прийняття згодом спеціального законодавства про створення гральних зон, ліцензування операторів грального бізнесу та ін.
Заборона, який тоді називали «короткостроковим мораторієм», передбачалося зняти через три місяці – саме стільки парламентарії виділили Кабміну на розробку проекту нового закону. Але кілька спроб винести питання в Раду зазнали невдачі, а через деякий час чиновники, депутати і громадськість «забули» про легалізацію азарту.
Тепер же азартні ігри хочуть знову легалізувати, але з відрахуваннями на благодійність.
Наслідки заборони Рішення Верховної Ради про повну заборону грального бізнесу було помилковим.
Саме закон про заборону азартних ігор вперше розвів в різні кути ставки в лотереї та інші види грального бізнесу, які до цього не мали особливих юридичний відмінностей. Відразу після ухвалення мораторію було масове вилучення ліцензій на ринку азартних ігор, в результаті якого сформувалася олігополія з трьох операторів лотерей: ТОВ «МСЛ», ПрАТ «Патріот» і ПІІ «УНЛ».
Це не означає, що бізнес згорнувся. Ні, він сховався. Найвинахідливіші з операторів азартних ігор спочатку працювали під виглядом «комп’ютерних клубів», а потім стали просто називати покер і «Однорукого бандита» лотереями.
Сьогодні три лотерейних оператора проводять рекламну кампанію по обілення іміджу і всіляко підкреслюють, що «тінь» на ринку кидають НЕ вони:
Компанія «Українська національна лотерея» ( «Супер лото», «Кено», «Лото трійка») супроводжує всі комунікації ремаркою про легальність та прозорість їх бізнесу. Щоб мати на руках докази, «УНЛ» пройшли сертифікацію Європейської Асоціації лотерей і Тото.
Їх конкурент ТОВ «М.С.Л.» (оператор «Лото-забава» та «Експрес-лото») не забуває підкреслювати, що успадкував великі традиції радянського «Спортлото», так як компанія була створена в 1998 році на базі державної корпорації «Молодьспортлото».
ПрАТ «Патріот» (моментальні лотереї «Козирна масть», «Чесна гра», «Азарт», «Фарт») робить акцент на благодійництво та нахвалює свою партнерську мережу, в яку входять, зокрема, тисячі відділень Ощадбанку і «Укрпошти».
Заборона і тінізація лотерейного бізнесу вилилися в втрати для бюджету: якщо в 2013-2014 роках оператори лотерей сплатили до бюджету 320 млн. Грн, то до 2018 року суми надходжень скоротилися більш ніж в п’ять разів – до 58 млн. Грн.
Національні лотереї – явище, без якого в цивілізованих країнах не складається жоден державний бюджет. У Канаді дохід від лотерей фінансує виробництво місцевого кіно, а в Великобританії йде на потреби системи охорони здоров’я, але в будь-якому випадку цей самий здоровий вигляд азартної гри фінансує соціально корисні витрати держави.
Нагадаємо, українська пенсіонерка прославилася на весь світ: «все вийшло випадково»
Як повідомляла Politeka, мільйонер випадково дізнався, що одружився на внучці
Також Politeka писала, що фермер випадково розбудив сотні небезпечних рептилій: «Навіть самий сміливий вкриється мурашками», відео
