Відбуваються баталії і засідання круглих столів, які проводяться різними експертними, реформаторськими радами та іншими організаціями. Вони продовжують реформувати тіло економіки України, яке ще подає ознаки життя. Про це розповів експерт і економіст Олексій Кущ в своєму блозі «Чесний погляд на економіку» на YouTube.
«Специфіка питання полягає в тому, що так звана еквайрингова комісія, яку стягують банки за проведення еквайрингових операцій в торгових мережах, практично ніяк не відчувається простими споживачами, тому що ми її не платимо. Вона зашивається в ціні товару, який ми купуємо в торговій мережі, відповідно утримується торговельною мережею і перераховується банку», - розповів економіст.
Кущ заявив, що існує банк-емітент, який випускає платіжну карту, і є банк-еквайр, який обслуговує платіж людини, що робить покупки в торговій мережі через мережу терміналів. Відповідно, банк-еквайр бере комісію, яку платить торговельна мережа за проведення цього платежу. Частину цієї комісії він перераховує банку-емітенту цієї карти.
«В Україні часто банк-еквайр і банк-емітент, який випускає платіжну карту, збігаються. Наприклад, як один з найбільших гравців на ринку платіжних операцій «Приват банк», який виступає в ролі банку-емітента випускає платіжні карти, і який встановив одну з найбільших кількостей платіжних терміналів в торгових мережах. Відповідно, всю комісію він забирає собі», - розповів експерт.
Кущ сказав, що в останні роки відбувається стрімке зростання безготівкових платежів. І пов'язано це з тим, що в значній мірі підприємства переходять при видачі зарплати на карткові проєкти.
«Відповідно, зростає кількість грошових коштів на залишках карткових рахунків клієнтів банків. Зокрема, якщо раніше так звані кошти на вимогу, залишки по дебетових картках становили в банках до 10% від залучених населенням ресурсів, то зараз такі залишки складають до 40%. Ще трохи і фактично кошти на вимогу зрівняються зі строковими вкладами – зі звичайними депозитами», - резюмував економіст.
Нагадуємо, Politeka повідомляла, ціни в Україні ростуть, тому що у нас з кожним роком стає все важче розвивати бізнес-проекти і виробляти товари і послуги.
Також раніше Politeka писала, що стабільність кладовища фактично і є таким зашморгом, накинутим на економіку.
