Сергій Каплін про лобову атаку на Авакова і партію за чашку кави (відео)

– Чим займалися під час вашої літньої відпустки, де відпочивали?

– Тобто, засмагали на Дніпрі і на Дністрі?

– Я за останні три тижні об’їхав двадцять чотири чи двадцять п’ять областей. Це мій тур. Ми зараз намагаємося об’єднати профспілки – ліві і лівоцентристські сили в одну потужну силу. Висунемо кандидата у президенти країни, який обов’язково переможе.

– Це коли?

– Це відбудеться 30 вересня поточного року. Залишилося чекати не так довго.

– Ви нам не повідомите, кого ви висунете?

– Ми вам повідомимо в тринадцятій годині 30 вересня. Я вам особисто пришлю смс, якщо дасте свій мобільний.

– Добре, домовилися. Зараз ви входите до фракції БПП, адже на офіційному сайті Верховної Ради значиться, що входите? Але я пам’ятаю, що ви виходили.

– Півтора роки тому, після голосування коаліції проти відставки Арсенія Яценюка, я написав заяву про вихід із Блоку Петра Порошенка і з коаліції. Я не міг миритися, що відвертий бандит і корупціонер, людина, яка продала Крим і Донбас, на руках якої кров через ті події, і далі займатиме посаду прем’єр-міністра України. Ми, на жаль, від Андрія Парубія сьогодні не можемо почути такої заяви. Я і мій заступник по партії, Олександр Леонідович Сугоняко, зверталися до суду. Парубій має оголосити з трибуни про вихід народного депутата, і тільки після цього відбуваються зміни в реєстрах.

 Причин у них дві. Перша – у них реально немає коаліції. Вихід двох народних депутатів означатиме автоматичні перевибори. У них зараз 226 чи 227 нардепів з натяжкою в коаліції – з фальсифікацією усіх документів.

Друга важлива складова – це тавро членства у БПП після всіх цих подій, що відбулися. Корупційних скандалів власне і навколо коаліції. Парубію і Яценюку дуже важливо, щоб скрізь на телебаченні писали, що Сергій Каплін – член Блоку Петра Порошенка. З тим, щоб мене дискредитувати у такий спосіб.

Але я заявляю офіційно, що вважаю себе опозиціонером, і не узгоджую жодне голосування із блоком і коаліцією. І тому голосував майже єдиний проти бюджету, проти низки антисоціальних ініціатив уряду і коаліції. І буду продовжувати займати позицію, яка співпадає з позицією простих людей, а не цих так званих парламентських еліт, які складають основу коаліції.

– Ви хочете сказати, що Олег Валерійович Ляшко теж у коаліції?

– Ринат Валерійович Ляшко… Бачте, це обмовка по Фройду. Олег Валерійович Ляшко – це іграшка Ріната Ахметова. Як «Шахтар». Це як надувна гумова жінка, яку можна надути, коли треба, здути, упакувати в валізу, повезти кудись і забавлятися. От він, власне, цим і займається. Коли йому треба посилити свої енергетичні чи економічні позиції. Він просто бере і голосує Ляшком за ті чи інші провладні ініціативи. Ви просто простежте голосування і поведінку Радикальної партії. Вони у повному союзі з іншою іграшкою Рината Ахметова – Народним фронтом.

У кулуарах все всім зрозуміло. Можливо, це ще не дійшло до людей, бо вони не такі уважні. Але коаліція, я її називаю голубою, це БПП, Народний фронт і Ляшко. Голуба не через сексуальну орієнтацію Ляшка, а тому, що це фірмовий знак і стиль МВФ.

Міжнародний валютний фонд сьогодні «задає тон» реформам в країні і визначає їх зміст. А задачі в них дуже прості – забрати землю, забрати енергетику, зробити повний демонтаж країни і перетворити її у те, чим можна було б користуватись в геополітичних іграх. Фактично, вони обслуговують інтереси великого іноземного капіталу.

– Ви багатьох критикуєте. Серед ваших ворогів  не лише Яценюк і Ляшко. От нещодавно з’явилася інформація, що ви звинувачували Іллю Киву у хворобі. Чим Кива вам не вгодив?

– Не я. Керівник профільної організації, яка видає довідки про стан здоров’я, повідомила на одному з телеканалів, що, по-перше, видавала таку довідку, а, по-друге, що Кива отримував компенсацію за інвалідністю. Друга група інвалідності – через психічні розлади. Як вона заявила, це досить висока форма шизофренії, яка має наслідком епілепсію. Тобто, це думка фахівців, я ж не є психіатром. Хоча можу, як і ви і мільйони українців, спостерігаючи за людиною одну хвилину, визначити – вона психічно хвора чи ні.

– Але обнародували інформацію ви.

– Я опублікував, бо я занепокоєний безпекою і станом здоров’я справжніх членів Соціалістичної партії України, яких більше ста сімдесяти тисяч. І в яких Аваков із Кивою намагалися вкрасти партію. І які за допомогою Петренка, ще одного спільника Яценюка й Авакова, внесли зміни у реєстри Міністерства юстиції. Записавши Киву головою партії. Але там два члени у цій партії – перший – Аваков, і другий – Кива. Всі інші члени, і я це побачив об’їжджаючи всі без винятку області, на стороні справжніх керівників цієї політичної сили. А це – Микола Садовий, це Степан Бульба, це Лівцун Володимир Жванович. Це та команда Олександра Мороза, яка після його виходу збереглася і довго працювала. І я бачив на власні очі керівників усіх організацій у кожній області. Вони приїхали до мене і пропонують очолити Соціалістичну партію України.

Але я вважаю, що ми повинні бути вищими за ці амбіції і цілі. Ми робимо блок 30 вересня на з’їзді реальних соціалістів. Не тих, кого згребе і притягне Аваков на свій з’їзд, які у слові «соціалізм» роблять сім-вісім помилок. А тих, хто скаже: «Я у Соцпартії з 1998 року».

– Навіщо Авакову Соціалістична партія, якщо він є представником Народного фронту?

– Немає «Народного фронту».

– Ну як немає? Лідер – Арсеній Яценюк, «Народний фронт» – частина коаліції. В них велика фракція у Верховній Раді, як це – немає?

– У політиці має значення, що підтримує народ. У «Народного фронту» рівень підтримки – нуль. Далі, у політиці має значення те, чим ти керуєш. У прикладній політиці. Аваков має кількох нардепів, яких, за моїми прогнозам, втратить восени. Як тільки втратить посаду міністра внутрішніх справ. А, рано чи пізно, він її втратить.

– Пізно чи рано?

– Я думаю, що раніше, ніж він думає, що це відбудеться. Повірте, не залишиться біля Авакова навіть Киви. Бо всі вони їдять з того міністерського корита, яке сьогодні контролює Аваков.

А «Народний фронт» – це Пашинський, Турчинов, які вже давно прописалися в Адміністрації президента, це Яценюк, у якого сьогодні з Аваковим дуже непрості відносини. І Аваков грає власну гру, яка не співпадає з тонкою і дуже багаторівневою довгою грою Арсенія Яценюка. Бо він на голову вище за більшість українського політикуму. Не зважаючи на наші з ним складні відносини, я буду це говорити.

– Пане Сергію, якщо ми вже заговорили про Арсена Авакова, то зараз експерти багато говорять про його союз із Юлією Володимирівною Тимошенко. Що вони можуть об’єднатися проти сьогоднішньої влади. Наскільки такий сценарій імовірний?

– Для того, щоб щось об’єднати, спочатку це треба роз’єднати.

– Вони роз’єдналися. А тепер знову хочуть об’єднуватися.

– Ви дуже наївно сприймаєте українську політику. У політиці, як говорив колись Черчилль, працює один сталий принцип: «У Англії немає постійних друзів і постійних ворогів. У Англії є постійні інтереси».

Так от у Авакова інтереси співпадають з інтересами Юлії Тимошенко. І вона піде на будь-яку ширку, як і він, зрадить цінностям та ідеалам, як і він. Для того, аби зберегтися у владі. Аваков – це мільярди доларів. Говорили, що Яценюк став мільярдером. А я у бізнесі працював і був успішним бізнесменом. Я бачу по тих потоках, які може і потенційно контролює Аваков, що він має сьогодні доходи, можливо, на порядок вищі, ніж Арсеній Яценюк. І Аваков – це неймовірний адмінресурс. Люди, які залишаться після його виходу із міністерства, будуть ще певний час продовжувати контролювати ситуацію.

Перезавантаження не відбудеться. Аваков – це за ці місяці вибудувана потужна армія із кількох партій, із низки повністю підготовлених бойовиків. І Аваков – це зв’язок з бандитським мафіозним середовищем у країні. Він повернув нашу країну у дев’яності. Сьогодні – це надзвичайно небезпечна людина для кожного, хто його критикує. Я, звичайно, усвідомлюю, що ризикую своїм життям. Я – батько трьох дітей, ризикую своїм життям, вступаючи у таку пряму лобову атаку. Але в мене є свої мотиви і принципи, якими я навіть за неймовірної загрози не поступлюся.

– Мені цікаво, чому саме зараз активізувалися соціалісти в країні? Невже запит суспільства виріс? Той же Ілля Кива зараз очолив Соціалістичну партію. Ви – представник соціал-демократичної партії. Хоча на сайті Верховної Ради зазначено, що ви – безпартійний. І той же Леонід Кожара – він також очолює партію «Соціалісти». Чому?

– Хочете завтра щось очолити, де буде назва «Соціалізм», «Соціалістична»? Я вам влаштую це за одну чашку кави.

По-перше, у Кожари немає партії. Ми першого травня проводили велику акцію, присвячену Дню профспілок. Приїхали мої співпартійці з усієї країни. Поряд йшов керівник Федерації профспілок України Григорій Осовий. Було десять тисяч людей. Незважаючи на те, що це був вихідний день і попереду були вихідні дні. І можливості зібрати людей було дуже мало. Подивіться, кого вивів Кожара. Третина були просто п’яні. Малолітки, яких купили за двісті-триста гривень. А ті, хто прийшов до нього з якимось інтересом, потім приєдналися до нас і слухали мою промову. Тому немає такої партії, немає такого політика і його вже не буде. Це далеке минуле.

По-друге. У Киви немає партії. Ми виграли усі суди. До речі, є Адміністративний суд, який зобов’язав Петренка (Павло Петренко, міністр юстиції – ред.) внести зміни і прибрати звідти Киву й аваківських людей, яких Кива завів у керівництво партії. Порушена низка кримінальних справ.

Ти можеш обкластися документами, печатками, прапорами, але якщо у партії немає людей – ти нуль. Ти, звичайно, можеш кричати, що ти Папа Римський. І я не здивуюся, якщо до вас прийде Аваков чи Кива і заявлять, що обрали Киву на цю посаду.

– У нас був пару днів тому Кива.

– Вони пізніше будуть називати себе наполеонами. Але партія – це люди. Так от, я заявляю, що всі 170 тисяч членів партії, з яких чотири тисячі керівників, секретарів, керівників районних організацій, – сьогодні за моєю спиною, справа і зліва мене. Сьогодні це єдина політична сила – Соціал-демократична партія і Соціалістична партія України. І ця політична сила, разом з іншими організаціями – Асоціацією і профспілкою ветеранів міністерства внутрішніх справ, а це 300 тисяч людей плюс сім’ї, ветерани і пенсіонери Збройних сил України, це 1,5 мільйони, Асоціація профспілок України, це 6,5 мільйонів, – підпишуть маніфест, який був підписаний сто років тому. Документ про об’єднання сил і боротьби – за президентську посаду і за парламентські.

– Я питала не про те. Я хотіла почути, наскільки саме суспільство вимагає цього?

– Це 25% мінімум.

– А чому на замовних соцопитуваннях немає вашої партії? Там на перших місцях БПП, «Батьківщина», навіть «За життя».

– Моя відповідь буде складатися із двох частин. Перше. Згадайте, скільки соціологи давали партії Віталія Кличка напередодні голосування до парламенту. Три, три з половиною відсотки. Він пройшов – дванадцять відсотків. Комуністам давали чотири і п’ять – вони пройшли з п’ятнадцятьма. Ви пам’ятаєте у соцопитуваннях таку партію, як «Самопоміч»? Перед тим, як вони феєрично зайшли у парламент, набравши близько десяти чи п’ятнадцяти відсотків, їм взагалі давали два відсотки.

– Розумієте, це був постмайданний час, зовсім інше життя було в Україні.

–  Це було у домайданний час. УДАР прийшов у парламент до Майдану. Комуністи – теж. Тепер далі. Нам на виборах до місцевих рад, скрізь, де ми висувалися, про «Партію простих людей» говорили, що ми посядемо двадцять п’яте місце, чи що візьмемо один відсоток. Я ніде не програв, де ми йшли. У Миколаївській області, у восьми районах, де ми йшли, – скрізь виграли на рівні не менше, ніж 10%. Партії було місяць. В Донецькій області ми йшли в одному районі. І ми взяли перше місце – набрали 28%. Виграли в Опоблоку і «Нашого краю» в Донецькій області. У Полтавській області, я навіть буду мовчати, бо ми зайшли скрізь, де можна.

– А зараз ви готуєтеся до позачергових виборів, чи все ж таки до чергових?

– Я б хотів закінчити з приводу соціології. Професійне соціологічне дослідження коштує сто тисяч доларів. Скажіть мені, людина, яка витрачає сто тисяч доларів на соціологічне дослідження і отримує неприємні для себе результати, думаєте, залишить картинку у такому вигляді? Ні – вона її перепише. І не виключено, що там, де пишуть Рабіновичу 7,5%, можна з великою вірогідністю писати Каплін – 7,5%. Ми з цим неодноразово стикалися.

І мені після кожного такого дослідження дзвонять і за гроші пропонують оригінальне дослідження – первинні документи. Але я цим не займаюся. Бо я знаю, що ми пройдемо у парламент  і що у другому турі буде Каплін і ще один кандидат. Юля це буде чи Петро Олексійович – будемо дивитися.

– Так, все ж таки, до позачергових виборів ви готуєтесь чи до 2019 року?

– Я не буду займатися популізмом і говорити, що позачергові вибори на сьогоднішній день реальні. Я поки що не те, щоб не бачу підстав, але я бачу багато перешкод для того, аби президент їх ініціював. Зокрема, питання у рейтингу президента.

– Дякую. А що нас чекає восени? Наприклад, щодо голови Нацбанку, хто це буде? Бо кажуть вже, що є два кандидати, які будуть представлені на розгляд Верховної Ради. І чи буде покарано Валерію Гонтареву?

– Я не чекаю нічого стратегічного, чекаю певну турбулентність. Низка призначень відбудуться дуже спокійно, у кулуарний спосіб. Банку Ахметова дадуть рефінансування після призначення нового керівника, який не треба буде повертати. Це буде такий системний інституційний хабар. І Ляшко проголосує за ту кандидатуру, яка буде компромісна між Адміністрацією президента, Верховною Радою і тими фракціями, які додадуть голосів для призначення підконтрольного голови Нацбанку. Так само примусять голосувати через Генеральну прокуратуру, через Службу безпеки, через справи, які ініціюють зокрема по електронних деклараціях. Так звані незалежні групи, «Відродження», «Воля народу», мажоритарники отримають гроші на округи і так само проголосують за голову Нацбанку, який буде зручний сьогоднішній владі. Сюрпризів тут не буде.

– А що буде з Валерією Гонтарєвою?

– Вона буде відпочивати. І нічого з нею не буде.

– І вона не буде відповідати?

– За що?

– За ті банки, які не працюють. За те, що, можна сказати сміливо, знищена банківська система України, за те, що люди не можуть довіряти банкам.

– Тут потрібна професійна розмова. Я – професійний фінансист. Я можу вам розказати, як ці банки доїли державний бюджет, а Нацбанк друкував гроші під ці банки. Які через чепешки виводили в обнал, а потім – в офшори. Свого часу так вивели мільярди гривень.

Хто заробляв на цьому, яка роль тут керівників Нацбанку, що були призначені після Майдану – це окрема тема для розслідування. І я свого часу зареєстрував тимчасову слідчу комісію для того, щоб ми проголосували і провели розслідування. Щоб визначити, що ж відбулося з країною після Майдану.

Окремо я неодноразово звертався із запитами до Генпрокуратури, аби провели розслідування, на мою думку, абсолютно фіктивного підвищення курсу американського долара по відношенню до нашої національної валюти. Він не може бути 26, 27 гривень. І вивчати дуже уважно коливання цього курсу, яке дуже зручне українській олігархії. Яка продає за валюту метал за кордон, потім повертається валюта, і коли треба цю валюту продавати згідно чинного законодавства на внутрішньому ринку, вони у фіктивний спосіб завищують курс долара. І ця людина заробляє на старті 5-10% без будь-якого бізнесу. Ці гроші ваші, це у вас їх забирають.

Буде голосуватися восени ще окремо пенсійна реформа. Буде голосуватися медична. І пенсійна і медична реформи нічого спільного із охороною здоров’я і пенсійним забезпеченням не мають. Це фокуси уряду Гройсмана. Вони перетворюються із прем’єрів і урядовців у фокусників і шарлатанів. Нам потрібна інша пенсійна реформа і такий проект ми внесли на розгляд парламенту, як альтернативний закон.

Що стосується медичної реформи – тут усе просто. Перед тим, як голосувати, треба проголосувати постанову, що ми керуємося Конституцією України. У ній записано, що кожен громадянин України має право на безкоштовну охорону здоров’я. Відміняйте цю норму і потім змінюйте чинне законодавство і проводьте реформу, де передбачено платні послуги. Я не проти реформи, але давайте дбати про Конституцію. Бо коли починається розбір і демонтаж Конституції, переписування її змісту, починається руйнація і демонтаж країни.