Про законопроекти про зняття недоторканності
В принципі, таку процедуру я вже в своєму житті проходив. Коли президент подавав законопроект, його розглядали в Верховній Раді, направляли до Конституційного суду.
Він навіть вертався, було позитивне заключення, але далі його закрутили в якихось юридичних моментах. Активність кудись пропала.
Цього разу така сама процедура. Вона такою і повинна бути, але чи вона завершиться бажанням всіх зробити рівними, чи, знову ж, «люди, відчепіться»…
Частково процес запущений, але це крапля в морі, порівняно з тим, чого вимагають люди.
Конституційний суд може покластись на попередні висновки. В принципі, статті там ті самі, бачення те саме. Вони можуть розглянути за місяць, два, три. Це вже залежить від політичної волі.
Відправили два законопроекти. Вони майже однакові. Я думаю, що там не може бути різної позиції.
Про власну недоторканність
В Україні є кодекси, закони, правила. Якщо завтра знімуть недоторканність, я буду спиратись на них. Буду відстоювати свою честь і гідність, буду намагатись доводити свою правоту.
Доторканність близько: чи готові народні обранці?Чи мав би я цю недоторканність, чи не мав, я все одно поводився б так само, як поводжуся. Тут трошки більше, ніж якась стаття в законі. Тут мова йде про власну гідність і відношення до життя. Воно в мене таке. Я так буду робити завжди, тому що так мене навчили батьки.
Я обіцяв своїм виборцям зняти недоторканність з себе. Я буду це робити, навіть якщо це спричинить мені якійсь дискомфорт.
Це була одна з основних тез. Моя, інших депутатів. Давайте будемо її виконувати і не будемо пустодзвонами. Бо за 25 років незалежності депутати були, переважно, брехунами. Приходили і казали, що не можуть. Якщо ти не можеш, не берись за це діло. Посунься, може хтось інший зможе.
Про медреформу
Я стою на засадах, мене життя так навчило, робити так, щоб твій вибір не зашкодив людям. Я, чесно кажучи, відповідь на питання, чи добра ця медична реформа, дати не можу.
Перемогти рак: як сучасна медицина лікує невиліковнеВона, в першу чергу, незрозуміла. Ніхто не може побачити те, що буде завтра. Неодноразово і я про це казав: зробіть експеримент на території однієї області, побачимо, чи зможе це працювати по всій Україні.
Ще раз хочу сказати: це не європейська модель, яку всі сплять і бачать. Це щось нове, що в світі ще не було проекспериментовано. Мені було дуже важко визначитись. Я за медичну реформу, я за зміну корупційної старої медицини. Але я хочу, щоб натомість прийшло щось зрозуміле, те, що не зашкодить людям.
Ну, і правки, які голосувались в останній день, дуже багато ключових моментів викинули з цього закону: медичне страхування, субвенція для сільської медицини. Як не крути, велика територія України – це села. Не звертати на них увагу буде злочином.
Тому я утримався. Коли я питав експертні думки в Верховній Раді, я звертався до тих людей, яких я поважаю. Між ними думка теж розбіглась.
Із того, що я побачив особисто, судячи з того, хто керував цим процесом, це буде досить потужна корупційна складова. Нею керуватиме людина з «Блоку Петра Порошенка», а саме Сергій Березенко. Він прописав у цьому законі центральний орган, який буде розпорядником певних фінансів і адмініструватиме купівлю всіх ліків в Україні. Це найбільша проблема, яка може бути.
В принципі, ідею цю можна прийняти, якби була противага: чітка прозора правоохоронна система. На жаль, її зараз немає. Я не вірю, що, якщо людина Березенка стане керувати цим органом і зробить якійсь злочин, то Генеральна прокуратура, якою керує друг Березенка Юрій Луценко, буде проводити об’єктивне розслідування.
Усі дуже добре розуміють, за що голосують. Усе зрозуміло, є певні механізми. Є теорія, що гроші ходитимуть за пацієнтом, приватна медицина отримає можливість розвиватись, не будуть витрачати величезні кошти на адміністрування самої медицини. Ця ідеологія існує, її прекрасно розуміють. А от чи вона на практиці запрацює? Чи зробить ліпше людям? Це основне.
Не можна з такою швидкістю впроваджувати такі масштабні реформаторські речі. Треба, напевно, десь проекспериментувати. Тоді дивитись, чи воно працює. У нас не вивчили можливості людей, бажання молодих людей йти в медицину, бажання старих людей, які вже в медицині. Просто прийшов дядько, який написав законопроект.
Ти не можеш бути спеціалістом в усіх галузях. Але з того, що проаналізували мої помічники, думки теж розбіглись.
Про телемедицину
Знаєте як людей тепер будуть лікувати? Через телевізор. Прийняли телемедицину.
Євген Мураєв про реформи, профанацію та країну похмурих пенсіонерівТепер телевізори завезуть у села, щоб люди вилікувались від якоїсь хвороби, їм будуть читати якісь лекції. Склянки будуть якісь ставити, кашпіровські появляться, будуть прикладати до моніторів руки і так далі.
Давайте дивитись на речі реально. Якби ми говорили про Німеччину, яка комп’ютерізована, модернізована в усіх адміністративних пунктах… Ви подивіться на українські села. Туди заїхати неможливо. Про яку телемедицину ви говорите? Там ями по коліна.
У деякі села України ще й досі їздить старенький «газон» і возить людям хліб. Це те, що було ще в Радянському Союзі. Ви хочете цих людей рятувати через телевізор?
4 млрд виділили, 2 млрд вкрадуть, за 2 млрд куплять якусь техніку, завезуть по селах, перекладуть на місцеве самоврядування, і воно не запрацює. У кінцевому результаті це все застаріє, зміниться політичний клас у країні, зміниться влада. Вийдуть і скажуть: «Ну, це ж були попередники. Вони ж зробили помилку на 4 млрд».
Такі мертві проекти я ніколи в житті не буду підтримувати.
Про виборні законопроекти
Будемо розглядати, будемо ставити на порядок денний. Їх дуже багато – десь п’ять.
Я не знаю, який механізм запустить Андрій Парубій. Чи це буде якась консультація, і ми визначимо один, чи будуть голосуватись всі, а потім до другого читання об’єднуватись. Але хочу сказати, що потрібно прийняти чітке рішення, що ми обираємо всіх депутатів за однаковою виборчою системою.
Давайте приймемо рішення раз і назавжди: або це закриті партійні списки, або це мажоритарка, хоч я й противник цього, або це відкриті списки, які зараз пропонує громадськість.
Дуже добре, якщо не буде самовисуванців, бо відповідальність повинна нести певна політична сила. Це ідеологія, яка сповідується в усьому світі.
