Вони пропонують вилучити із статті 80 Конституції України першу та третю частини у яких і закріплено положення про депутатську недоторканність.
Другий законопроект №7203 від 17 жовтня 2017 року – ініціатива президента.
Він майже повністю повторює суть попереднього, але з однією умовою – недоторканними пропонує зробити депутатів лише з 2020 року.
Відповідно до чинного законодавства України, повернутися до розгляду законопроектів Верховна Рада зможе за наявності висновку Конституційного суду.
Прийняти рішення про скасування депутатської недоторканності парламент зможе лише на наступній черговій сесії й для ухвалення потрібно буде мінімум 300 голосів.
Politeka дізналася у народних депутатів, чи готові вони до зняття недоторканності.
Сергій Рудик,народний депутат, член фракції «Блок Петра Порошенка»:
– На словах усі депутати готові до зняття недоторканності, а от коли доходить до діла, з’являються сотні аргументів, чому цього не варто робити.
Зараз законопроекти підтримали, бо йшлося лише про їх направлення до Конституційного суду.
Звичайно після зняття недоторканності влада матиме більше важелів впливу на неугодних депутатів. Але треба було про це думати ще перед тим, як балотувалися до парламенту і брали на себе зобов’язання скасувати депутатську недоторканність. У нас же виходить так, що політична сила йде на вибори, потім входить у коаліцію й виступає за скасування депутатської недоторканності. Думають, що мають своїх міністрів, губернаторів, президента, отже немає чого боятися. Потім виходять із коаліції, стають опозицією і не голосують. Кричать, що бояться Банкової. Тобто коли були у коаліції, це нікого не хвилювало, а потім різко погляди змінилися.
Звісно скасування недоторканності має мінуси. Тут і з недоторканністю можуть побити чи яйцями закидати, а що буде без неї. Але такі правила. Депутатство – це публічна робота. Багато скаржаться як погано бути депутатом, тяжко і зарплата маленька, а на виборах черги кандидатів стоять. Парадокс.
Перше скликання Верховної Ради було патріотичним, бо не було олігархів. У наступних же почали з’являтися заможні люди, які ховаються від кримінальних справ за депутатським мандатом. Якщо зняти недоторканність, склад парламенту суттєво зміниться у кращу сторону. Олігархи перестануть сюди йти. Прийде більше ерудованих, освічених людей з певним практичним досвідом.
Борислав Береза, позафракційний народний депутат:
– Треба відокремлювати депутатську недоторканність та притягнення до відповідальності. За корупційні злочини та за особливо тяжкі злочини депутати повинні відповідати, як і всі громадяни, а от за політичну діяльність вони не мають нести відповідальність.
Тому потрібно не закреслювати статтю 80 Конституції, а робити те, що нам рекомендує Венеціанська комісія, яка вже розглядала це питання.
Європейська інституція стверджує, що маємо відокремити два поняття: відповідальність та імунітет. При цьому наголошує, що у державах із молодою демократією, до яких відноситься Україна, не можна повністю знімати депутатську недоторканність, бо це приведе до тоталітаризму, авторитарного строю.
Парламент завжди був останнім бастіоном захисту демократії в Україні. Якби не було, але саме депутатська недоторканність захищала людей під час Майдану і в 2004, і в 2013 роках.
Зараз йде відверте маніпулювання на популярні теми. Неприємно, що надії людей, які вірять у праве діло, не будуть виправдані.
Верховна Рада проголосувала за два законопроекти і їх направили до Конституційного суду. Скільки часу вони там знаходитимуться – невідомо. Люди ж, навіть не знають, що є така процедура. Вважають, що якщо сьогодні закон прийняли, то можна розходитися, бо недоторканність з депутатів вже зняли.
Політичні персони, які за цим стоять, не дуже хочуть скасування недоторканності. Вони хочуть лише отримати політичні дивіденди.
Андрій Іллєнко, позафракційний народний депутат:
– Депутати активно підтримали законопроекти про зняття депутатської недоторканності, бо знають, що сьогодні нічого не станеться.
Жодного кардинального рішення не прийняли.
Просто направили їх у Конституційний суд. Повернемося тепер до цього питання аж наступної сесії. Тобто процес затягнеться на багато місяців.
В Україні політики весь час брешуть людям. Уже 20 років розповідають, що треба зняти недоторканність, і жодного разу не спромоглися цього зробити. Перш за все, це питання політичної відповідальності. Недоторканність однозначно треба скасовувати. При цьому з усіх: з депутатів, суддів, президента. Ми мали це зробити вже давно.
Більше підтримую депутатський законопроект про зняття депутатської недоторканності. Він вирішує цю проблему відразу. Президентський же, по суті, відстрочує до 2020 року. До того ж ця відстрочка не лише затягує вирішення питання, а й може стати приводом для перегляду цього закону в майбутньому.
Виникає юридична колізія, адже у самому тексті Конституції цієї відстрочки не буде. До того ж законопроект зареєстрований із порушенням процедури. Строки подання альтернативного проекту закону вже давно закінчилися, тому не зрозуміло як його взагалі зареєстрували. Є побоювання, що це порушення процедури, й норма з відстрочкою може стати приводом для скасування рішення про зняття недоторканності у майбутньому, чого не можна допустити.
