Законопроект про легалізацію азартних ігор з'явився у Верховній Раді через півтора місяці після того, як Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів його розробити. Це документ під №2285, який уряд зареєстрував 17 жовтня. А1 листопада його прийняв на розгляд профільний комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
Що передбачає урядовий проект закону, що у ньому не враховано, які існують альтернативи та приклади для наслідування – розбирався Mind.
В уряді кажуть, що ініціатива дозволить повністю впорядкувати діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор. Це відбудеться за рахунок затвердження ліміту на кількість ліцензій, гральних закладів та грального обладнання, а також завдяки обмеженню на територіальне розміщення гральних закладів, сертифікації грального обладнання та посилення відповідальності за діяльність у сфері азартних ігор без ліцензії.
«Ухвалення законопроекту врегулює проблему нелегального грального бізнесу та обмежить поширення ігроманії. Легалізація грального бізнесу дозволить бюджету отримати до 5 млрд грн», – йдеться в повідомленні прес-служби Кабміну. Щоправда, презентуючи проект закону про держбюджет на 2020 рік, підготовлений до другого читання, прем'єр Олексій Гончарук озвучив скромнішу цифру: надходження в 2020 році від легалізації азартних ігор складуть 3 млрд грн.
Нагадаємо: заборона на азартні ігри в Україні діє з 2009 року.
Кого допускають на ринок?
Відповідно до законопроекту, в Україні буде легалізовано найпопулярніші види грального бізнесу. А саме – казино, букмекерську діяльність і онлайн-казино, зали гральних автоматів, лотереї, покерні клуби (зокрема, в мережі інтернет).
Під казино буде видано 20 ліцензій. І розміщуватися вони зможуть лише в готелях рівня «п'ять зірок» з номерним фондом від 200 номерів (Київ) і від 150 номерів (інші міста). Загальна кількість ліцензій на букмекерську діяльність і азартні ігри в онлайн-казино складе 10, а на букмекерські пункти – 80. А оскільки одна ліцензія дозволяє відкрити не більше 10 букмекерських пунктів, то таких гральних точок в Україні буде максимум 800.
Зали гральних автоматів отримають 160 ліцензій. Одна така ліцензія дає право встановити 250 автоматів. Гральні зали можна буде розміщувати в нежитлових приміщеннях готелів рівня «п'ять», «чотири» і «три» зірки площею не менше 300 кв. м у містах, де проживає від 500 000 осіб, і не менше 150 кв. м в населених пунктах, де проживає до 500 000 осіб. На відповідній території має бути не більше одного грального автомата на 1000 чоловік населення, а їх загальна кількість по всій країні – до 40 000 штук.
Кількість ліцензій для покерних клубів складе 10: п'ять для звичайних клубів гри в покер і п'ять – для онлайн-клубів.
Отримувати ліцензію будуть і лотерейні оператори. Причому, навіть не оператори, а один оператор. Це компанія, яка має досвід з випуску та проведення лотерей від трьох років, проводитиме і поширюватиме лише державні лотереї. Тобто, лотерейний ринок стане повністю монополізованим.
Скільки коштуватимуть ліцензії?
Ліцензії на азартні ігри будуть платними. Причому, це не разова плата, а щорічна. Для казино вона складе від 37,5 млн грн (18 400 прожиткових мінімумів для працездатної особи), для букмекерської діяльності та онлайн-казино – від 25 млн грн (12 400 мінімумів), для гральних автоматів – 7,5 млн грн (3750 мінімумів ), для покерних клубів – від 1,3 млн грн (625 мінімумів).
Чому вартість ліцензії рахується «від»? Тому що її продаватимуть на спеціальному електронному аукціоні. Відповідно, фінальна плата за ліцензію в ході конкурсу може зрости.
«Ціна ліцензій досить висока, і це саме по собі – ефективний інструмент для очищення ринку від непрозорих гравців, який стимулюватиме на виконання всіх норм закону під страхом таку дорогу ліцензію втратити», – коментують у прес-службі компанії Parimatch.
Хто їх зможе отримати?
Організатором азартних ігор може бути виключно юридична особа з українською «пропискою», розмір статутного капіталу якої сформований у повному розмірі, виключно грошовими коштами і дорівнює або перевищує суму в 30 млн грн. При цьому компанія зобов'язана підтвердити джерела походження коштів, а її керівництво повинно мати бездоганну ділову репутацію (без судимостей).
Що ще важливо, організатори азартних ігор повинні мати кошти на виплату виграшів. Для цього казино, наприклад, мають заручитися банківською гарантією на суму близько 30 млн грн (7200 мінімальних зарплат), зали гральних автоматів – на 835 000 грн (200 МЗП), а лотерейний оператор – на 417 млн грн (100 000 МЗП).
На суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри без ліцензії, накладається стягнення у вигляді штрафу в подвійному розмірі плати за ліцензію, а отриманий дохід повністю йде в держбюджет.
Нагляд за ринком здійснюватиме Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор. Це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який підпорядкований Кабміну.
Як ідентифікувати гравців?
Допускатимуть до участі в азартних іграх лише осіб віком старше 18 років. Ідентифікація гравця при відвідуванні ігрових закладів здійснюється на підставі документа, що посвідчує особу, та ідентифікаційного номера платника податків (ІПН). В інтернеті гравець зможе надати скан-копії документів, або ж підтвердити свою особистість за допомогою електронно-цифрового підпису, СІМ-карти з підтримкою MobileID, за допомогою BankID й інших методів верифікації.
Якщо до гри допущено особу, яка не досягла 18-річного віку, організатору загрожує штраф у розмірі більш ніж 2 млн грн (500 мінімальних зарплат).
Що цікаво, законопроект дає право гравцеві самоусунутися від участі в азартних іграх на термін від 6 місяців до 3 років. Для цього потрібно буде подати організатору відповідну заяву з проханням не допускати його до ігор.
Що не так із законопроектом?
Експерти вважають, що в такій формі законопроект ухвалювати не можна. Необхідно як мінімум два читання, між якими документ буде ретельно доопрацьований.
Перш за все, в ньому безліч технічних нестиковок. Наприклад, згідно зі статтею 1 законопроекту «оператором лотерей», «організатором азартних ігор» можуть бути виключно юридичні особи – резиденти України. «Але в подальшому в тексті проекту з'являються положення, згідно з якими відповідну діяльність дозволяється проводити іноземним компаніям», – наводить приклад Євгеній Ковтуненко, керуючий партнер міжнародної юридичної фірми Kodex.
За словами керуючого партнера юридичної консалтингової компанії «Де-юре» Григорія Трипульського, незрозуміло, чому в законопроекті нічого не сказано про процедуру оподаткування виграшів. «При цьому оподатковувати кожний гральний стіл або апарат пропонується за допомогою окремої ліцензії на них, а це юридично неправильно», – говорить Трипульський. З іншого боку, зміни повинні бути внесені саме в Податковий кодекс окремим законом і не можуть бути впроваджені в рамках даного законопроекту.
Крім того, використання РРО для обліку операцій при організації та проведенні азартних ігор дублюватиме систему онлайн-моніторингу ставок і виплачених виграшів. РРО створять додаткове навантаження на гральний бізнес і будуть хорошим аргументом для тих, хто не хоче виходити з «тіні».
Є питання і до критеріїв розміщення ігрових об'єктів. П'ятизіркових готелів, в яких можуть знаходитися казино, в Україні вкрай небагато. А ліцензій на казино, нагадаємо, 20.
Досить сумнівна вимога щодо розміщення залів гральних автоматів виключно в готелях. Це може привести до того, що, як і раніше, будуть розмножуватися «підпільні» автомати десь у «спальних» районах, де немає готелів, щоб задовольнити запити споживачів, особливо гравців з низьким рівнем доходу.
Не зовсім зрозуміла і логіка квотування ліцензій і формування їх вартості. Наприклад, чому ціна ліцензій на букмекерську діяльність і онлайн-казино не набагато нижча, ніж для звичайних казино. Але при цьому кількість ліцензій для онлайн-казино і букмекерів вдвічі менша. «10 ліцензій (без уточнень кількості на кожен вид діяльності. – Mind) для букмекерів і онлайн-казино – це катастрофічно мало для того, щоб ринок повністю вийшов з тіні», – вважають у Parimatch.
Оператори ринку лотерей теж незадоволені тим, що їх витіснить один-єдиний монополіст. Представники компанії М.С.Л. поширили заяву, в якій критикують законопроект №2285 і стверджують, що він знищує класичні лотереї. «Так, лотерейні монополісти в деяких країнах ЄС існують, але це на 100% державні монополісти. У деяких країнах є практика продажу частки державного лотерейного оператора приватному бізнесу, але це відбувається, коли популярність лотерей вже досягла 70%. А в Україні в класичні лотереї грає лише 15% населення», – йдеться в заяві М.С.Л.
А як краще вчинити?
Насправді, Україна могла б запозичити модель регулювання грального бізнесу в інших країн, що мають подібний досвід. Скажімо, у Великобританії або Сінгапуру. «У Великобританії більшість ігрових закладів вимагають вносити великий членський внесок, і ставки гравців оподатковуються в розмірі 6,75%. А в Сінгапурі ціна входу в такі заклади і розмір мінімальних ставок непомірно великі. Все це робиться для того, щоб люди з невеликим достатком не витрачали кошти в казино. В Україні поки такі обмеження не передбачені», – говорить юрист.
Втім, 5-6 листопада в парламент було внесено одразу чотири альтернативні законопроекти на «азартну» тематику – №2285-1, №2285-2, №2285-3, №2285-4. Причому, всі вони від правлячої партії «Слуга народу». Поява альтернатив – це нормальне явище, особливо коли законодавча ініціатива стосується гострої і резонансної теми.
З іншого боку, є ризик, що замість доопрацювання профільного проекту від Кабміну, фракція розділиться на кілька груп, кожна з яких лобіюватиме свій законопроект, і в підсумку до сесійної зали потрапить «сирий» документ.
Проте, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія пообіцяв, що з цього питання буде проведено широку дискусію. «Це нормальний процес, коли в раду заходить два-три законопроекти від різних людей. Після цього на комітетах намагаються знайти точку згоди. Але дуже малоймовірно, що під соусом альтернативи можна протягнути до закону щось «страшне». Йде боротьба за ринок гральних автоматів, і хочуть залишити псевдо-ліцензії лотерей, під які автомати і ховаються. Всі розуміють, що це чистої води маніпуляція. І ось це ми точно приберемо в будь-якій версії законопроекту», – запевнив Арахамія в коментарі Mind.
