Росія перейшла до другого етапу енергетичної експансії, розпочавши прямі поставки струму в Україну з 1 лютого
Про це заявив екс-голова СБУ, народний депутат Валентин Наливайченко.
«Увесь попередній місяць наша країна купувала струм з Білоруської АЕС і з огляду на відсутність адекватної реакції української влади в Кремлі вирішили перейти до другого етапу енергетичної експансії – прямих поставок струму в Україну», - зазначив Наливайченко в своєму блозі на сайті «Інтерфакс-Україна».
За його словами, в січні Україна відправила у Білорусь понад 250 млн гривень.
«Влада фактично зупинила один енергоблок на Рівненській АЕС, щоб дати можливість працювати Білоруській АЕС. На черзі зупинка ще одного атомного блоку, щоб цього разу дати заробити на українському енергоринку росіянам», - наголосив нардеп.
Він зазначив, що в Україні достатньо власних потужностей, щоб забезпечити свої потреби і навіть експортувати струм в ту ж Росію.
«Але влада прийняла політичне рішення - заглушити власні електростанції, щоб купувати струм в російського монополіста «Інтер РАО», - додав Наливайченко.
Наразі окремі посадовці, зокрема голова НКРЕКП Валерій Тарасюк та комітету Верховної ради Андрій Герус з питань енергетики публічно відстоюють імпорт струму з Росії всупереч національним інтересам.
Минулого четверга у парламенті виступав керівник НКРЕКП Валерій Тарасюк – людина, відповідальна за всі тарифи в країні. 27 січня з трибуни Верховної Ради відкрито виправдовував імпорт російської електроенергії, розповідаючи казки про його «користь», - підсумував Наливайченко.
Нагадаємо, з 1 лютого Україна розпочала імпорт електроенергії з Росії. З січня 2021 відбувається імпорт російського струму з Білорусі.
Імпорт став можливий завдяки поправці Андрія Геруса, яку за його ініціативи прийняли ще восени 2019 року.
Навесні 2020 року, коли імпорт призвів до зупинки шахт і електростанцій, його тимчасово заборонили 31 грудня 2020 року. За словами народного депутата Олексія Кучеренка, продовжити заборону завадив саботаж голови енергетичного комітету Андрія Геруса, який два місяці відмовлявся скликати засідання комітету для підготовки відповідного законопроекту.