В ефірі програми «Культ особистості» Руслана Бізяєва історик і політолог Кость Бондаренко розповів про несприятливі умови каденції Кравчука, які привели до його конфліктів з іншими представниками влади.
Він розповів, що Кравчук успадкував від Радянського Союзу економічну кризу, яка почалася в 1989 році. Тоді Кравчук зробив ставку не на компартійну еліту при будівництві своєї вертикалі, а на партійно-господарський актив - не на перших секретарів обкомів партій, а на голів виконкомів саме господарських структур.
«Більш того, він намагався керувати країною, в якій було 25 міні-парламентів фактично, і намагався ніби суміщати деякі елементи демократії з пострадянськими якимись віяннями, наслідками пострадянських реформ. В результаті у нього вийшла серйозна каша: він вступив в конфлікт з парламентом, з урядом, почав втрачати підтримку. Відповідно, в результаті в 1993 році він зрозумів, що ситуацію він тримати в руках не може і треба йти на дострокові вибори, на яких він хотів перепідтвердити свій мандат», - розповідає Бондаренко.
При цьому історик каже, що за Кравчуком стояли тоді еліти, які були саме українськими.
«Еліти тоді були з самого початку українськими. Хто скаже, що представники партійно-господарської номенклатури були якимись чужими елітами? Вони були всі з України», - зазначає Бондаренко.
Як приклад він наводить Павла Лазаренка, який очолив Дніпропетровщину і став одним із стовпів влади Кравчука і каже, що таких місцевих еліт було досить багато.
«Це були стовпи місцевого нобілітету, навколо них формувалися і червоні директори, і голови колгоспів заможні, формувалися навколо них інші особистості, які фактично могли дати і якісь гроші на кампанію, якщо треба і так далі», - говорить Бондаренко.
Нагадаємо, Politeka повідомляла, що Бондаренко також заявляв, що Лазаренко отримав можливість фактично діяти таким чином, яким діяли хіба що якісь герої злих вестернів.
Також раніше Снєгирьов заявив, що Кравчук намагається перекласти відповідальність за провал ТКГ і Мінська на плечі українців.
