Сучасна риболовецька галузь в Україні – суцільна корупційна схема. Обсяг браконьєрського ринку риби оцінюють приблизно в 100 мільйонів гривень щороку. Це якщо не враховувати законний промисел, де легкі гроші приходять на розподілі квот і «кришуванні» легального промислу.
За даними офіційної статистики, в 2015 році у внутрішніх водоймах та морях України виловлено 72,7 тис. тонн риби, проте, на думку експертів, реальні обсяги вищі як мінімум удвічі. І йдеться тут не лише про річкову рибу. Є й елітна ніша – вилов осетрових.
Інсайдер розповів про схему «дружби» промисловиків-браконьєрів і чиновників. Саме контролери «кришують» браконьєрів, вимагаючи за це третину нелегального вилову. Вони ж знаходять і покупців лівої риби, беруться організувати її обробку на холодокомбінатах і доставку до пунктів призначення. Внаслідок цього за останніх кілька років частка нелегалів на вітчизняному ринку зросла в рази.
«Якщо квота на вилов, скажімо, пеленгасу в Азовському морі становила 6 тис. т на рік, то реально його добували до 30 тис. т», – інформує інсайдер. Неконтрольований вилов уже спустошив вітчизняні водойми.
Ще одна стаття доходів для інспекторів – освоєння бюджетних коштів на відновлення рибної популяції. Щорічно, за документами, до українських озер випускають мальків на мільйони гривень. Але в підсумку більш «населеними» вони не стають. Самі інспектори нарікають на те, що риба не приживається на новому місці і масово гине, а решту виловлюють браконьєри-приватники. Про активну боротьбу з ними контролери не втомлюються повторювати. Але в офіційних звітах переважають факти дрібних правопорушень.
Інспектори непогано заробляють і на гравії, який з їхнього потурання незаконно вимивають з водойм. Особливо поширена така практика в Західній Україні. За чутками, з однієї машини контролери заробляють 1-1,5 тис. грн., денний дохід з водойми може сягати 20-30 тис. грн. Рибалки стверджують, що старі корупційні схеми рибоохорони успішно діють і зараз. Ба більше, з приходом нової команди в Мінагропрод – хабарі зросли на 20-30%.
Ці відсотки і є вирішальним аргументом на користь створення нової рибінспекції – дітища міністра Тараса Кутового. Браконьєрський бізнес доволі агресивний, він подібний до промислу з видобутку бурштину, де свій дохід захищають зі зброєю в руках, не боячись ні поліції, ні армії. Тому вклинитися новим людям до бізнесу не так просто, навіть якщо це представники держави або міністр.
Старі рибінспектори давно обросли зв’язками серед браконьєрів і не можуть їх примусити працювати за новими цінами. Для цього міністру АПК Тарасу Кутовому і знадобилися свої озброєні бійці.
Відбір до нового рибного патруля проходив дуже жорстко. До кандидатів були серйозні вимоги з фізичної підготовки і вміння поводитися зі зброєю. А їхні тренування часто були серйозніші, ніж у нових поліцейських і контрактників у ЗСУ.
Рибінспекторів навчають заряджати, тримати і стріляти з автоматів, пістолетів, рушниць. «У них дуже небезпечна служба, адже від наших браконьєрів можна очікувати чого завгодно – і ножа, і піки, і пістолета, і обріза, і нарізної. Бо люди, які є рибалками, ще й мисливці. Разом зі своїми мережами носять свої карабіни», – розповідає інструктор зі стрільби Віталій Олівінскій.
Не менш примітні для чиновників і бюджети на реформу. Лише в Києві і області на патрулі виділено 15 млн. грн., а по всій країні планують витратити понад 200 млн. грн. Закуповувати сучасні плавзасоби, дрони, тепловізори, озброєння. Те, на що у втягнутої до вийни країни не вистачає коштів для армії.
«Здебільшого держзакупівлі у нас проходять непрозоро, зазвичай тендери виграють підстав
ні компанії, ціни накручують відсотків на 50-70. Але при цьому якість не найкраща. Є ризик, що Мінагропрод саме так закупить все необхідне для рибінспекції », – розповів наш інсайдер у держорганах.
Примітно, що потрібну реформу не змогли почати без скандалу і корисливого наміру. До того як сформували нові патрулі, стару службу розпустили по всій країні Указом від 30.11.2015 №369. Тобто галузь залишилася без контролю з боку держави. І найстрашніше, що це сталося в період нерестової заборони, коли вилов суворо заборонений.
Нашвидкоруч реформу “обкатали” в столиці. Показово набрали нові кадри, серед старого персоналу переатестацію пройшли одиниці, яких, до речі, призначили на керівні посади.
Уже стартують набори до нового рибного патруля по всій країні. І оскільки всі порівнюють з новою поліцією, не складно уявити, що результат буде аналогічний. Тобто в столиці набрали абсолютно нових людей, а в регіонах переатестацію пройшли здебільшого старі кадри. Отже, крім нової форми і назви, нічого не змінилося.
Так і з рибним патрулем: найімовірніше, залишаться старі кадри, які давно обросли корупційними схемами, які приносять величезний прибуток вищому керівництву – аж до міністра.
А це означає, що в руках аграрного керівника Тараса Кутового буде зосереджена цілком боєздатна і оснащена всім необхідним армія з майже півтори тисячі бійців.
Іван Полєв
