– Кримські татари не голосували на псевдореферендумі (незаконний референдум про приєднання Криму до Росії, березень 2014 року, – ред.). І тим паче у наших людей немає бажання голосувати за депутатів російської Думи.
Ці вибори проводять окупанти, які знущаються над кримськими татарами. Навіть Аксьонов зневірився і сказав, що це їхнє право – не голосувати. Правда, потім його з Москви осмикнули. Після цього Аксьонов правився, заявивши, що обов’язок кожного кримського татарина прийти на вибори.
Бюджетників силою змушують іти на виборчі дільниці. Але я не переконаний, що їм удасться змусити всіх. Буде чистий фарс для пропаганди.
Кримські татари не визнають російську владу і ставляться до неї як до окупаційної. Зараз ставлення РФ до татар точнінінько таке саме, як колись в Російській імперії – до українців. Вони для нас – вороги. Ми ніколи не будемо по одну бік.
Катерина Яресько, лідер Харківського Автомайдану, волонтер:
– Мої кримські друзі голосувати не збираються. Вони почуваються громадянами України. Мати справи з окупантами вони не хочуть. З одного боку, на них тиснуть, щоб прийшли на виборчі дільниці. З іншого, є таке враження – що кремлівські махнули рукою на цей регіон. Розуміють, що все одно толку не буде. На вулицях є реклама, але переважно однієї правлячої партії.
Швидше за все, в день голосування влаштують якісь привабливі заходи, щоб зацікавити людей. Знайомі розповідають, що так само забезпечували явку на “оккупендум”, так вони називають незаконний референдум. Серед інших, тоді “проголосували” навіть померлі люди.
Кримчани побоюються, що 18 вересня, в день голосування влада може організувати провокації. Окупаційна влада може сама зірвати вибори, звинувативши в цьому чергову міфічну “українську ДРГ”.
Арт Зед, кримський блогер:
– Кримчан-бюджетників примушують до «виборів». Викладач з Сімферополя каже, що на роботі в них цікавилися: хто і де збирається голосувати. Кажуть, спеціальні служби перевірятимуть – прийшла людина на вибори чи ні.
У Бахчисарайському районі в одному з офісів четверо людей вголос заявили, що не підуть на вибори. Ще пару теж не збиралися, але промовчали. Це в колективі, де працює десять людей. На виробництві спішно проводять «виробничі наради». Добре, хоч за кого голосувати – не розказують. Напевно, бо й так відомо, хто переможе.
За України на виборчій кампанії була хоча б агітація за різні політичні сили. І адмінресурс якщо і працював, то принаймні на різні партії. А в Криму зараз якось тихо зовсім, незвично.
Тижнів зо два тому в Бахчисараї «ЄдРоси» (провладна “Єдина Росія”, – ред.) ходили по квартирах і будинках, проводили опитування: “Чи підеш ти на вибори”. У Севастополі теж ходили, але їм не відкривали двері.
У лікарнях цієї неділі людям заборонили йти додому. Сказали, що урни для голосування принесуть прямо в стаціонар. Навіть відкріпних талонів не треба, аби лише хворі чекали на місці.
