Микола Томенко: Україна – найбідніша країна Європи з найбагатшою владою

Безвідповідальна Рада

– У чому недоліки нинішнього парламенту?

– Уперше в історії українського парламенту ми перебуваємо у стані оголошеної, але відсутньої коаліції. Уже вісім місяців про неї немає інформації. Попри обіцянки голови Верховної Ради Андрія Парубія та всупереч Конституції, суспільство досі не знає ні остаточної версії коаліційної угоди, ні програми її діяльності, ні учасників.

Парламентська коаліція в парламентсько-президентській республіці – ключовий інститут влади. Вона ініціює важливі кадрові призначення: визначає кандидатуру прем’єр-міністра, склад уряду, керівництво Верховної Ради.

У більшості принципових питань нинішня коаліція не здатна взяти на себе відповідальність і забезпечити необхідні 226 голосів для ухвалення законопроектів. Тому влада за певні фінансові чи кадрові привілеї домовляється зазвичай із «Відродженням», «Волею народу», а, за певних обставин, з Радикальною партією Ляшка і навіть Опоблоком.

Маємо безвідповідальний парламент, де кожна фракція може змінювати свою позицію і ставлення до влади майже щодня. Яскравий приклад – Радикальна партія. Може називатися опозиційною, а потім разом із владою голосувати за бюджет, Податковий чи Бюджетний кодекси.

Це стосується й інших політичних сил. Під час голосування за держбюджет любов до грошей і влади вже вкотре вночі об’єднала депутатів від Порошенка, Гройсмана, Яценюка, Ляшка, Коломойського та колоритних діячів доби Януковича й Черновецького. Вони проголосували не за пенсії, стипендії, науку, культуру чи медицину. Для них важливо, що в бюджеті передбачили фантастичне збільшення видатків на утримання влади – від парламенту до поліції й прокуратури, повернення через бюджет поцуплених грошей «Привату», зменшення податку з видобутку газу і лотерейної діяльності, «правильний» податковий підхід для мережі дьюті-фрі, фінансування «братніх» приватних підприємств і конкретних проектів у певних округах.

Прем’єр-міністр, говорячи про «людиноцентричний» і «чесний» бюджет на наступний рік, трішки «забув» сказати народу, що видатки на утримання свого апарату він збільшив на 135%.

Непрофесіоналізм нинішнього парламенту та суспільний шок після оприлюднення електронних декларацій, які засвідчили, що Україна – найбідніша в Європі держава з найбагатшою владою, призвели до того, що понад 90% українців не довіряють парламенту і владі загалом. Це найнегативніша оцінка за всю історію незалежності України.

– Тобто можна казати, що ймовірність дострокових виборів доволі висока?

– За таких обставин питання зміни складу Верховної Ради як ніколи актуальне.

Україні справді потрібні дочасні парламентські вибори. Але не будь-якою ціною. Нині  найважливіше завдання – не просто вимагати їх негайно провести, а належно до них підготуватися. Насамперед, на законодавчому рівні.

Щоб парламент став професійним, слід змінити виборче законодавство. Вибори мають відбуватися за відкритими партійними списками, кандидати повинні обов’язково мати вищу освіту. Також заборонити реєстрацію кандидатами в депутати близьких родичів, аби усунути конфлікт інтересів.

Окрім того, парламент повинен бути оптимальним за чисельністю. Досі не виконані вимоги Всеукраїнського референдуму 2000 року, який визначив кількість народних депутатів – 300 осіб.

Будь-яка купівля голосів виборців має стати неможливою. Для цього треба запровадити сувору кримінальну відповідальність за підкуп виборців і за так звану «благодійну допомогу» під час виборів, яка останнім часом стала занадто поширеною.

Потрібно обмежити депутатську недоторканність, а ще краще – скасувати. Слід ухвалити зміни до Конституції, які б її або цілковито ліквідовували, або частково обмежували зі збереженням парламентського імунітету.

Парламенту, відповідно до Конституції, треба повернути статус головного інституту в системі влади парламентсько-президентської республіки. Для цього мають бути розширені його повноваження щодо парламентського контролю, ухвалені закони про процедуру імпічменту президента, тимчасові слідчі комісії, формування складу Центрвиборчкому.

Суспільно-політична ситуація розгортається так, що вже зараз варто почати розгляд правових підстав для дострокових виборів – одночасно парламентських і президентських.

Невизнання України

– 2016 року виповнилось 25 років нашій незалежності. Як гадаєте, після розпаду Радянського Союзу Україна й Росія могли побудувати добрі відносини?

– Росія виходила з тези, що Україна, як незалежна держава, – історичне непорозуміння. Тому РФ при різних керівниках більшою чи меншою мірою вибудовувала стратегію повернення України в «русский мир». Особливо це активізувалося за президентства Путіна.

За часів Януковича Україна фактично перетворилася на частину «русского мира». Спроба ліквідувати її як незалежну державу і призвела до фактичного оголошення нам війни та окупації Криму.

Враховуючи нинішню ситуацію, сподіватися на покращення відносин між Україною та Росією не доводиться. Теоретично такий шанс існував би, якщо б Москва на політичному та ментальному рівні визнала, що Україна – незалежна держава. Тоді б двосторонні відносини могли бути побудовані на кшталт відносин між США і Канадою.

Блок патріотів

– Навесні 2016 року вас позбавили депутатського мандату. Що змінилося у вашому життя за цей час?

– Після того, як за вказівкою президента Порошенка в мене вкрали мандат, характер моєї діяльності суттєво не змінився. Продовжую діяти як політик у рамках Громадського руху «Рідна країна», як громадський діяч у рамках Фонду «Рідна країна» та як науковець, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного університету біоресурсів і природокористування.

Продовжую контролювати виконання законів, які свого часу вдалося провести в парламенті: щодо мораторію на експорт необробленої деревини, захисту афганців, чорнобильців.

– Ви продовжуєте спілкуватися з колишніми колегами? Хто підтримав і підтримує вас?

– У всіх політичних, громадських та наукових проектах активно співпрацюю з великою кількістю депутатів різних рівнів. Коли стоїть питання реалізації задумів в інтересах України, працюємо разом з різними депутатами Верховної Ради та місцевих рад, не ставлячи за основу партійну приналежність. У проекті «7 чудес України: історичні міста та містечка», співпрацювали з депутатами БПП, «Народного фронту», «Батьківщини».

– Плануєте свою подальшу політичну кар’єру?

– Команда «Рідної країни» активно співпрацює з іншими політичними силами. Веду дискусію, що варто було б у разі дочасних парламентських виборів сформувати потужний блок патріотів і професіоналів під умовною назвою «Український блок».

Маємо виразні проросійський, проамериканський, прогрузинський блоки, тому вже час сформувати потужну команду українського, який міг би в парламенті захищати інтереси національної економіки, культури, освіти та мови.

Ольга Головка

Фото: zn.ua