Кадрові помилки
– Про які досягнення за 2016 рік може говорити Україна?
– Найголовніше – зберегли незалежність України та її суверенітет у нинішніх межах.
Станіслав Шушкевич: Біловезькі угоди врятували світ від кровопролиття
Країна почала трішки розвиватися. Уперше за останні 5-6 років заворушилася економіка. Зрушення невеликі, але все ж таки ріст у півтора відсотка визнають не лише українські економічні структури, а й міжнародні.
Також в умовах економічної та політичної кризи знайшли волю, силу й розуміння, щоб зміцнити військо. Останні події на Донбасі показують, що українська армія у змозі зупинити агресора.
До позитивних рішень можна зарахувати й утворення антикорупційних органів. На жаль, вони ще не почали як слід працювати, не можемо говорити про успіхи на цій ділянці, але новостворені органи поступово опановують свої функції та завдання. Це вже позитивний знак.
– Яких помилок припустилися влада?
– Упущень, недоліків і проблем купа. Проте є одна помилка, яка тягне за собою решту, – кадрові призначення. Усе вирішують люди. На жаль, у влади відсутня система кадрової роботи й кадрового резерву. Яскравий приклад – Міністерство оборони. До останнього міністра призначення були досить цікаві й не зовсім зрозумілі.
Така ситуація загальна. Вона випливає з того, що на посадах немає професійних і досвідчених людей, а отже, немає результатів.
Ключові посади потрібно поповнювати новими особами, які були б не зав’язані на різних корупційних схемах та бізнесових операціях. Потрібно створити відповідний резерв, а з нього поступово замінювати всіх, хто себе скомпрометував. Адже в таких осіб підтримки суспільства вже не буде, а без неї владі тяжко працювати.
Не вдалося досягнути успіхів, запрошуючи на посади іноземців. Їм не допомогли опанувати українську ситуацію і пристосуватися до умов, в яких сьогодні живе Україна. Ба більше, оточення цих іноземців часто було українське, корупційне, вони не могли домогтися хоча б зрушення в роботі тієї чи іншої галузі.
Також маємо слабкий контроль за роботою організацій і відомств. Посадові особи що хочуть, те й роблять.
Не змогли домогтися реальних успіхів у антикорупційних справах. Зловили на гарячому прокурорів, а тепер роблять усе, щоб зменшити їхню відповідальність. Таке враження, що невдовзі вони стануть героями, а не злодіями.
Велика проблема України – відсутність політичної єдності як у суспільстві, так і в парламенті. Панує популізм. Урешті-решт, Верховна Рада не може виконувати сповна завдання, які на неї покладені згідно з Конституцією.
Не змогли здолати, а навпаки, посилили єдність влади і бізнесу. Як показує світовий досвід, цього категорично не можна робити. Тепер наслідки відчутні не лише в Україні. Попри загальну підтримку, світ ставить нам питання щодо корупції, бізнесу, офшорів, електронних декларацій, які засвідчили, яку складну ситуацію маємо.
«Будапештський формат» кращий за «Мінський»
– Наскільки сприятливою для України була ситуація на міжнародній арені?
Євген Магда: Україна має відмовитися від статусу найбільшої європейської проблеми (відео)
– Владі, зокрема президентові, вдалося переконати Захід, що Україна – об’єкт російської агресії. Завдяки цьому США та Євросоюз подовжують санкції проти Російської Федерації, а Україні надають політичну підтримку.
При цьому західні партнери все таки хотіли б бачити від нас більше рішучості, послідовності. Щоб в умовах критичної ситуації не затягували з ухваленням необхідних рішень, як це відбувається нині. Не можемо ходити навколо проблеми, як кіт навколо гарячої каші, посилаючись то на відсутність повноважень, то на демократичні засади, то на нездатність парламенту щось робити.
– Чи вдалося за рік наблизитися до миру на Донбасі?
– Змін не владося.
«Нормандський» формат перемовин нічого не вирішить. Зараз «Мінськ» допомагає в одній єдиній проблемі – обмін полоненими. Це важливо, але не є стратегічним завданням України, бо не вирішує головного – припинення війни, повернення території та контролю над кордоном.
Україна припустилася помилки, що в «мінському» документі вписали зміни до Конституції. Не знаю, кому прийшло в голову і хто погодився, щоб закордонні структури, а не український народ, вимагали змінювати Основний закон. Це нонсенс.
Окрім того, норми про звільнення окупованих територій і лише тоді проведення виборів мали б бути зазначені разом в одному пункті, а не так, як зараз – у різних. Тепер цим спекулюють й зрушень це не дасть.
– Яка альтернатива усталеним форматам перемовин?
– Нею може стати реформований «будапештський формат». Його можна доповнити державами «Великої сімки», які сьогодні впливають на ситуацію у світі.
У Будапештському меморандумі прописано, що ядерні держави беруть на себе зобов’язання забезпечувати територіальну цілісність України, її суверенітет та недоторканість кордонів. Тому маємо його використовувати.
Українське питання не національне, а міжнародне. РФ залякує Україну, якщо не припинимо війну, то піде на нас такою силою, як на Сирію. Ніби це ми її почали. Не вірю, що у Кремлі вже зовсім хтось втратить глузд, але все можливо. Якщо раптом така дія розпочнеться – це буде початок Третьої світової війни.
Українська мова потребує захисту
– Протягом двох років триває активна декомунізація. Чи не надто довго Україна жила з цим минулим і чи не надто швидко зараз його позбавляється?
– На початку незалежності в Україні мешкали 3,5 мільйони комуністів. Не було жодної посади, яку б не обіймав член КПРС. У 90-му році в новій Верховній Раді засідали 370 комуністів. Тобто для ухвалення рішення про декомунізацію тоді не було жодних умов.
Не має значення швидко чи повільно відбувається декомунізація. Головне, щоб законно. Не можна якнайшвидше позбуватися темних плям, маючи лише бажання, але робити це поспіхом і з порушенням закону. Потрібно враховувати, що Україну було дуже комунізовано.
До того ж нині маємо 14 мільйонів пенсіонерів. Вони народилися в Радянському Союзі. Багато хто з них захищав Батьківщину, сиділи в окопах, захищаючи наше життя. Тому не враховувати їхню позицію теж неможливо.
До кожного окремого перейменування потрібно підходити зважено. Наприклад, ретельніше діяти щодо політичних діячів, які неоднозначно увійшли в українську історію.
Спочатку підготувати ґрунт, щоб не було політичних спекуляцій навколо. Проаналізувати, коли краще це зробити – у 2016 чи 2018 роках. Бо єдності зараз немає. Не всі політичні сили виступають єдиним фронтом за європейський вибір, демократизацію, національну сутність суспільства та історичну пам’ять народу.
Але люди, які билися за незалежність України й загинули в цій боротьбі, мають повне право ввійти в історію як герої, а їхні імена мають ввійти в перелік вулиць і майданів.
– Нині російськомовні та україномовні українці сперечаються, хто більший патріот і хто більше шкодить країні. Російськомовні вважають, що україномовні вимогами переходити суто на українську, розколюють країну. Україномовні ж кажуть, що розмовляти російською – давати Путіну право рухатись углиб України.
– Ніхто нікому не забороняє говорити російською. У деяких київських вишах лише її і чути, як і в школах. Більшість книг видають російською. Це також стосується газет і телебачення. Тобто проблеми російської мови в Україні взагалі немає. Сьогодні, навпаки, є проблема української. Вона, як державна, не захищена так, як цього вимагає Конституція.
Григол Катамадзе: Україна приречена на успіх і для цього їй потрібні три кроки
У побуті справа кожного, якою мовою говорити. Але коли став народним депутатом і виходиш за трибуну Верховної Ради, маєш говорити суто українською. Не уявляю, щоб у французькому парламенті депутат почав говорити російською. А в нас – будь ласка. До того ж скаржаться, що їх хтось обмежує. Насправді це вони всіх обмежують.
Спекуляція навколо російської мови штучна. Підігрівається із Кремля російськими ЗМІ.
Людям треба більше роз’яснювати. Скажімо, якщо хочеш вчитися російською, є відповідні факультети в університетах. Якщо ж хочеш на конкретний, де викладають лише українською, то вивчи державну мову. Це ж елементарно! Але іноді таке враження, що люди втрачають здоровий глузд.
– Під час вашої каденції політика не була такою публічною, як зараз. Раніше були преса, радіо і телебачення. Нині маємо соціальні мережі, лідерів суспільної думки, купу каналів комунікацій. Це сприяє якості політики і політиків, чи, навпаки, робить її бруднішою?
– Якщо політики якісні, то й політика буде відповідною. Якщо ж на політику немає де поставити печатку, а він виходить і кричить не своїм голосом, ображає всіх, вживає базарну мову, на такий випад теж відповідають так само.
В Україні не лише публічні люди, а й звичайні громадяни ще не готові до високої культури спілкування – дискусій, диспутів, обговорень. У різних ток-шоу аудиторія підтримує тих, хто вживає круте слово, когось кудись посилає. Зал таким із задоволенням аплодує. Тобто в суспільстві рівень політичної, гуманітарної та правової культури надзвичайно низький. Це й робить політику брудною. Водночас без публічності, без участі людей у політиці будувати нову демократичну правову державу неможливо.
Перевибори можливі, але не бажані
– Які виклики для України будуть вирішальними наступного року?
– Нічого нового не буде. Ключовими лишаться: припинення війни, реформи в усіх сферах та боротьба з корупцією. Триватиме й боротьба українців за європейський вибір, зокрема щодо безвізового режиму.
У новому році маємо зробити висновки з помилок. Тобто, щоб отримати результат, за справи маємо братися професійно, політично грамотно, щоб не плодити ворогів. Владу потрібно очистити від корупціонерів. Якщо по-справжньому за це візьмемося з початку року, зможемо швидше вирішити всі завдання.
– Чи чекати дострокових парламентських або навіть президентських виборів?
– Говорити, що цього не станеться – не варто. Але сказати, що точно буде, теж важко.
Підстави, щоб народ ставив питання про дострокові вибори, є. Підтримка парламенту зараз на рівні 3-4%. Тому бути їм чи ні, залежить від влади. Якщо всі разом почнемо активно, ефективно, професійно, політично грамотно працювати й одержувати позитивні результати, дострокових виборів не буде. Якщо ж навпаки – їх не уникнути.
Коли триває війна на Сході України, маємо складну економічну і політичну ситуацію, краще б дострокових виборів не було. Це може лише загострити ситуацію.
Ольга Головка
Фото: hromatske.tv
