Верховна Рада на низькому старті: сім незавершених реформ

Якщо оцінювати успіхи політичного істеблішменту на військовому поприщі, то тут можна взяти до уваги кремлівський чинник. Спрогнозувати тактику поведінки агресора практично неможливо. А от щодо внутрішнього – відсутності реформ – причини «провалу» зрозуміти пересічним українцям, м’яко кажучи, не вдається.

Вітчизняні політики декларують реформи, проте не знаходять відповідної політичної консолідації та волі для їхньої успішної реалізації. Подібну картину горе-реформованої «української дійсності» ми уже спостерігаємо не перший рік.

В той час, як нардепи готуються до канікул, Politeka нагадує, які ж реформи вони обіцяли реалізувати, але з якихось загадкових причин не встигли.

Вибори і коаліція

Про виборчу реформу усі натхненно говорять. Обіцяють, що після її реалізації в Україні просто настане рай конституціалізму та демократії. Сформувати ефективну виборчу систему – завдання непросте, але важливе. Адже це, насамперед, вирішення таких проблем як фальсифікація виборів, масштабне використання брудних технологій, підкупу, адмінтиску. Крім того, це і модернізація самої системи голосування, покарання за виборчі злочини тощо.

В ідеалі виборча реформа мала б мінімізувати ключові ризики. Проте уже як рік парламент не може проголосувати за новий склад ЦВК. Більше того, Рада навіть на рівні комітетів не намагається розглянути довгоочікуваний закон про вибори. Отож питання зміни виборчої системи в Україні нині перебуває на етапі «дискусії», а у ВР немає голосів ні під один з семи існуючих законопроектів про вибори.

Загалом всі ключові рішення в країні приймають в кулуарному стилі – після тривалих домовленостей та збору підписів. Таким чином, численні розмови про коаліцію зводяться до того, які бонуси вдасться один в одного виторгувати. З цього можна зробити висновок, що реформу виборчої системи ніхто не збирається торпедувати. Принаймні до тих пір, поки це не буде вигідно більшості політичних груп у ВР.

Війна чи АТО?

Більше трьох років йдуть бойові дії на Донбасі. Хоч офіційно війну ніхто так і не оголошував. Досі все це у нас називають АТО.

Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив про те, що влада готова представити закон, де йдеться, власне, про зміну формату «гібридного» протистояння з російським агресором. Зокрема, йдеться про завершення АТО та визнання частини Донецької та Луганської областей окупованими. Це, зі свого боку, вирішило б низку важливих для Києва питань. В першу чергу – відповідальність за цю територію та людей, які там проживають, поніс би окупант – РФ.

Тексту закону ніхто досі не оприлюднив. Тому не зрозумілим залишається питання, чи передбачає закон введення воєнного стану та заборону у зв’язку з цим виборів. Також досі незрозуміла позиція Петра Порошенка щодо визнання факту війни, навіть гібридної.

Візові подвійні стандарти

Неодноразово в стінах ВР йшлось про запровадження візового режиму з Росією, як і про націоналізацію російських підприємств на території України – своєрідна компенсація завданих нам збитків. Проте жодна з цих ідей не знайшла свого втілення на законодавчому рівні.

Власне, що таке реформа? Дослівно – це «зміна форми». В російсько-українському протистоянні йдеться про зміну дипломатичної та економічної форми діалогу з окупантом. У цьому питанні українська влада зайняла дуже зручну для себе тактику подвійних стандартів.

Візовий режим за Росією – компетенція Кабміну. На цьому наполягає секретар РНБО. Проте нардепи, начебто, планують подати проект постанови про розрив угоди між Україною і Росією щодо безвізового режиму. Але планувати не означає зробити.

Пенсійна реформа

17 травня Кабінет міністрів України на своєму засіданні одноголосно прийняв проект пенсійної реформи і направив його на розгляд Ради реформ. Ключові пункти обіцяної масштабної реформи передбачають осучаснення пенсій, забезпечення бездефіцитності Пенсійного фонду, уникнення підвищення пенсійного віку, відміна особливих умов виходу на пенсію (окрім військовослужбовців), підвищення соцстандартів та ін.

Проте не передбачено основного – переходу на другий рівень пенсійного забезпечення – накопичувальний. Тобто в Україні і надалі діятиме чинна солідарна система, правда, з деякими нововведеннями.

Це, за словами низки експертів, не вирішить проблеми дефіциту Пенсійного фонду. Адже в Україні кількість пенсіонерів та робочого населення – неспівставна. Система не справляється.

Варто зауважити, що при солідарній системі розмір пенсій можна змінювати в ручному режимі – наприклад, перед черговими виборами. При накопичувальній цього уже не зробиш. Так що реформа реформою, а політичні інтереси для наших народних обранців – понад усе.

Очікується, що на останньому пленарному тижні ВР розгляне, бодай частково, пенсійну реформу. Проте експерти вважають, що зосередяться лише на м’якому реформуванні, серед іншого, на осучасненні пенсій. А ось до непопулярного підвищення страхового стажу до 35 років руки можуть і не дійти.

Реформа медицини

6 червня ВР в першому читанні ухвалила один із двох урядових законопроектів (№6327) – про зміну принципів фінансування системи охорони здоров’я.

Проект закону передбачає надання громадянам гарантованого пакету медичних послуг та лікарських засобів коштом державного бюджету.

Крім того, законопроект повинен скоротити частку неформальних приватних платежів за медичні послуги. Передбачається перехід на закупівлю медичних послуг через єдиного національного замовника з 2018 року.

Як би спокусливо не звучали обіцяні зміни, об медичну реформу зламався не один десяток політичних списів.

Загалом і суспільство поділилось на два табори – ті, хто підтримує урядові ініціативи, і хто їх жорстко критикує. Безперечно, реформувати вітчизняну систему охорони здоров’я потрібно. Єдине питання – який шлях обрати. На це питання експертне середовище поки що не може дати однозначної відповіді. Як і не можуть дійти згоди і наші парламентарі. Проте саме ці законодавчі зміни знаходяться серед пріоритетних і політичні аналітики вважають, що до кінця сесії вони можуть бути проголосовані.

Земельна реформа

Ще до 1 липня 2017 року Міністерство аграрної політики та продовольства України планувало подати до Верховної Ради законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Як повідомляють у відомстві, в законопроекті мають врегулювати питання купівлі-продажу, обміну та успадкування землі. Ключове – буде знятий мораторій на продаж сільськогосподарських угідь. Нагадаємо, цей мораторій діє в Україні до 1 січня 2018 року.

У ВР єдиної позиції щодо цього питання немає. Адже земля – це «яблуко розбрату» для низки політичних сил. Одні запевняють, що це товар, і його в ринкових умовах варто продавати, як решту товарів та послуг. Інші ж запевняють, що в корупційній державі подібна реформа просто знищить аграрну сферу.

Чимало українських фермерів побоюються, що у зв’язку із зняттям мораторію на продаж землі її в основному скуплять олігархи та іноземці, а малий бізнес опиниться поза конкуренцією, адже не володіє необхідними ресурсами. Так чи інакше, анонсована реформа поки що перебуває у підвішеному стані.

Кадрові питання

В повітрі висять дві проблеми: Нацбанк та Кабмін. Валерія Гонтарева подала у відставку з посади голови НБУ, пішла у відпустку і зникла з політичного обрію. Замість неї в статусі в.о. головним банком країни керує Яків Смолій.

Проте у випадку призначення керівника Нацбнка від Ради мало що залежить – кандидатуру на узгодження парламенту має подати президент. Цього не відбувається и не зрозуміло, чи відбудеться взагалі цього літа.

Схожа ситуація і з урядом. В квітні завершився рік імунітету Кабміну, але звіт не обговорювали в сесійній залі, довіру чи недовіру міністрам та прем’єру нардепи не висловлювали. Як пояснюють експерти, в даному випадку є хитрощі як урядовців, так і парламентарів. Перші хочуть не тільки розгляду звіту,а, одночасно, ухвалення програми на рік і подовження імунітету. Нардепи, в свою чергу, не мають ні достатньої підтримки Кабміну, ні достатньої кількості голосів за його відставку.

Очевидно торги будуть продовжуватись вже восени. До того часу і президент, який має підтримку найбільшої за кількістю парламентської фракції (формально, 140 мандатів належать БПП), може визначитись і своїм ставленням до прем’єра Володимира Гройсмана. Той останнім часом вів свою політичну гру, втупивши в перемовини з лідером «Народного фронту» Арсенієм Яценюком. Експерти кажуть, що президент цим був дуже обурений.

Що буде?

Насправді сім пунктів – лише частина важливих питань, які потрібно вирішувати на Грушевського. Останнім часом додались ще й освітня реформа та зняття недоторканності за низки нардепів. Поки що серед зазначених питань, найбільше шансів бути прийнятими у пенсійної та медичної реформ.

Романія Горбач