1 липня сплив час, коли Коломойський мав дійти згоди з українською владою щодо реструктуризації кредитного портфелю Привату.

Йдеться про «кругленьку суму». Адже ще до націоналізації  банк надав пов’язаним з ним компаніям кредитів у розмірі 190 млрд грн.

Битва за Приват: як Коломойський мститься владі

Нагадаємо, саме через погану якість кредитного портфелю 18 грудня 2016 року Кабмін прийняв рішення про націоналізацію ПриватБанку. У результаті держава, в особі Міністерства фінансів, стала власником 100% його акцій, зобов’язавшись докапіталізувати фінустанову на суму 116,8 млрд грн.

Низка експертів прогнозували, що націоналізація – це не кінець, а лише початок битви Коломойського за свій капітал. Проте, як насправді розвиватимуться події та які можливі наслідки для країни – все це залишається під знаком питання.

Як з’ясувалось, структура активів банка Коломойського – доволі заплутана схема.

Популярні новини зараз

Гаррі розлютив принца Вільяма безглуздим вчинком, гримить новий скандал: "Шлюб зруйнований..."

Покалічена Ольга Бузова жорстко поплатилася за самовпевненість: "Хотіла крутіше, і як з усієї дурі..."

Біда трапилася з невісткою Кернеса: "знаходиться під наглядом..."

Долар спіткнеться, гривня готує підступний удар: що буде з курсом валют

Показати ще

Особливо багато питань у регулятора з’явилось щодо обліку «пов’язаних» кредитів. В НБУ повідомили, що отримані від держави гроші ПриватБанк направляв на кредити собі та своїм же партнерам.

За словами екс-голови НБУ Валерії Гонтаревої, понад 97% кредитного портфеля націоналізованого банку (150 млрд грн) виявилися кредитами, пов’язаними з акціонерами. При цьому, багато кредитів видавалось без наміру повернути їх назад.

Підтвердив цю інформацію, зокрема, і голова правління ПриватБанку Олександра Шлапак під час прес-конференції напередодні своєї відставки.

«Ви бачите цифру 8 млрд грн (4%) – так оцінювало рівень пов’язаних кредитів минуле керівництво банку, – заявив Шлапак. – Ми уважно вивчили ситуацію і переконалися, що таких позик – 190 млрд грн, тобто 97%. Як і говорила голова НБУ, це портфель пов’язаних осіб».

Хто заплатить за Приват?

Коломойський і «компанія» свою вину у жодному випадку не визнають та відмовляються платити за боргами.

Отож, виникає логічне питання – кому врешті-решт доведеться всі ці мільярди сплачувати?

За словами економіста Андрія Новака, платитимуть за борги «Привату» звичайні українці. Він переконаний, що з самого початку розглядався варіант, за яким спершу Приват держава націоналізує, а потім повертає тому ж Коломойському – свого роду фінансова і правова багатоходівка.

Наслідки вірусу Petya: невтішні висновки після кібератаки

«Уже анонсований продаж ПриватБанку, – розповідає Новак. – Велика ймовірність, що банк знову попаде у ті ж самі руки, але вже оздоровлений, докапіталізований. Історія з «Приватом – велика змова між його попередніми власниками та найвищим керівництвом країни. Попередні власники через свої пов’язані структури вивели майже весь капітал з банку. Тепер цей виведений капітал докапіталізовують з державного бюджету – тобто за рахунок всіх платників податків України. Така маштабна акція не могла відбуватись без згоди центрального керівництва країни та голови НБУ. Треба чітко розуміти, що Гонтарева була головним виконавцем цієї фінансової афери».

Експерт зауважує, що ціна питання тут – півтори сотні мільярдів гривень.


«Жодний бізнес не дасть такі швидкі надприбутки в чистому вигляді, – впевнений він. – Все це наші західні партнери бачать. Саме тому подають низку серйозних сигналів українській владі. Один із таких сигналів вилився навіть у призупинення співпраці з МВФ, який відклав наступний транш Україні (1,9 млрд дол мали надійти до країни в липні) на невизначений період. В української еліти завжди перемагають бізнес-інтереси. Проте тут варто розуміти, що без підтримки західних партнерів Україна не встоїть в протистоянні з російською гібридною агресією. Поки що вимоги Заходу транслюються у вигляді закликів до реформ, кадрових змін. Потім будуть ще й політичні вимоги – у вигляді дострокових виборів, аби замінити нашу глибоко корупційну політичну еліту».


Також на думку Новака, є ще один ймовірний ризик у зв’язку з докапіталізацією «Привату» – девальвація гривні, яку можемо очікувати уже  цієї осені.

Так, в діючому держбюджеті на 2017 рік закладений курс гривні 27,2.  Нещодавно Кабмін подав так звану бюджету резолюцію на три роки, де щорічно демонструє свої плани щодо девальвації гривні. Відповідно, до 2020 року планують встановити курс не менше 31 грн за долар.

З огляду на це, переконаний експерт, можна припустити, що уряд відверто штучно девальвуватиме гривню.

Дострокові вибори та помста Коломойського

За словами політолога Віктора Тарана, про жодні дострокові вибори та «домовленості» не приходиться говорити.

Верховна Рада на низькому старті: сім незавершених реформ

«Ситуація з «Приватом» не призведе до дострокових парламентських виборів, – вважає він – Адже підставою для цього є розпад коаліції, чи неприйняття бюджету. Депутати партії «УКРОП», яких афілюють з  Коломойським, не є членами коаліції. Та й на прийняття бюджету вони не впливають. Єдині, з ким теоретично могли мати домовленості, – це умовно з «Народним фронтом». Але зв’язки з НФ 2014 року і зараз – це різні речі. Коломойський уже не співпрацює з ними. На політичні процеси впливає як власник телеканалу «1+1». Це єдиний вагомий інструмент впливу, який у нього залишився, адже формує інформаційну політику. Хоч його недостатньо, аби впливати на тектонічні зміни, як це було рік назад».

В одному з телеефірів прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що у випадку невиконання взятих на себе зобов’язань на колишніх акціонерів ПриватБанку чекає кримінальна відповідальність.

Вочевидь, такі погрози не дуже лякають бізнесменів. Навпаки, мотивують включився в активну судову боротьбу.

Так, Кіпрська компанія Triantal Investments (за деякими даними належить Коломойському та Боголюбову, володіла 16,8% ПриватБанку) подала проти НБУ, Мінфіну та самого «Привату» позов до Окружного адміністративного суду Києва.

В позові йдеться, що націоналізацію ПриватБанку провели незаконно. Проте детальніша інформація на сьогоднішній день в судовому реєстрі відсутня. Судове засідання призначено на 27 липня.

Паралельно Коломойський подав позов до Печерського районного суду Києва з проханням розірвати раніше укладений договір поруки з Нацбанком щодо рефінансування боргів ПриватБанку (13,8 млрд грн).

За словами Тарана, такі позови з політичного погляду – це помста Коломойського, який, однак, не отримає жодних політичних бонусів у всій цій грі, оскільки втратив один з ключових ресурсів, яким міг шантажувати владу.


«Приват» давав можливість дуже швидко заблокувати половину фінансової системи України, – розповідає Таран. – Знайшлась політична воля вирвати цей ресурс з рук Коломойського. Так що ніхто цей ресурс йому не віддасть. Більше того, намагання і надалі шантажувати країну призвели до того, що розпочались розслідування проти колишнього менеджменту ПриватБанку. Так що, навпаки, там гайки ще сильніше закручують. Це треба було давно робити, але всі боялись. Гонтарева – єдина, хто наважився».


Експерт переконаний, що всі розмови про те, що між Коломойським та вищим керівництвом були якісь домовленості – абсолютно не відповідають політичним процесам.

Коломойський, зауважує він, не хотів віддавати ПриваБанк. Натомість, вимагав рефінансування  і докапіталізації – не хотів гратись в ігри «оздоровити і віддати» та й ніхто не віддасть Коломойському оздоровлений ресурс, який далі шантажуватиме всю країну.

Романія Горбач