Згідно регламенту Верховної Ради, коаліція – це політичне об’єднання, що формується більшістю депутатів – представників фракцій на основі узгоджених політичних позицій.
Війна Порошенка та Гройсмана: хто переможеОснова її роботи закріплюється у коаліційній угоді, відповідно до якої визначаються принципи діяльності, основні завдання, політична спрямованість та порядок прийняття законопроектів.
Три роки тому, 24 липня 2014 року, коаліція «Європейський вибір», коли з її складу вийшли фракції «УДАР» та «Свобода», офіційно припинила існування. Після парламентських виборів 2014 року, п’ять депутатських фракцій створили нову коаліцію – «Європейську Україну».
На початку 2016 року про свій вихід заявили «Батьківщина», «Самопоміч» та Радикальна партія Олега Ляшка. Таким чином, нинішня коаліція складається з «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту». Разом фракції мають 219 депутатів. З точки зору простої арифметики, необхідних для коаліції 226 – явно немає.
То чи є у Верховній Раді коаліція і відповідно дійсна коаліційна угода, Politeka поговорила з політичним експертом, керуючим партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім.
– Чи існує коаліція «Європейська Україна» після виходу з неї трьох з п’яти депутатських фракцій, які її створили?
– Де-факто коаліції у Верховній Раді немає більше року. Якщо порахувати на пальцях депутатів у «Народному фронті» і «Блоці Петра Порошенка» – вже не виходить необхідної для більшості кількості нардепів.
Остаточного списку депутатів, які складають коаліцію, немає. У такій ситуації, де-факто й де-юре, парламент не може існувати. Його мали розпустити. Але щоб це зробити, спочатку спікер має заявити про відсутність коаліції. З цього моменту, якщо протягом місяця не сформують нову більшість, президент отримує право розпустити парламент.
– Чому не розпустили?
– Обіцяли, що Верховна Рада VIII скликання працюватиме по-новому, а не як «злочинна влада». Виявляється, нічого подібного. Уже навіть на кнопкодавство ніхто уваги не звертає. Тому що всі, хто раніше за цим слідкували – стали владою. І якось не видно, що протестують проти того, що у їхніх фракціях це відбувається. Не виходять з них, не роблять гучних заяв. Усе спокійно, бо усім так вигідно. Можна по-новому далі цим займатися.
– Якщо коаліції немає, як тоді увесь цей час функціонував парламент?
– От маємо таку правову колізію. У дійсності, парламент нелегітимний. Але чітко не прописано, що далі робити, якщо немає коаліції. Цією правовою колізією й користуються всі, хто хочуть. Продовжуються гібридні голосування. По окремих питаннях якось набирають необхідні голоси. Десь допомагають інші фракції, той же «Опозиційний блок».
– Питання коаліції не достатньо врегульоване на законодавчому рівні?
– Так. Взагалі не зрозуміло, з кого вона складається. Чи допустиме індивідуальне членство? Нині маємо два взаємовиключні рішення Конституційного суду. Одне говорить, що коаліцію можуть формувати лише депутатські фракції. Але коли Партії регіонів не вистачало голосів, вони провели ще друге рішення Конституційного суду. Згідно нього, для її створення допускається індивідуальне членство. Тобто окремі нардепи, які не входять до жодної з фракцій можуть ставати членами коаліції. Ця невизначеність продовжується, і так звані «коаліціанти» нею користуються.
– Якщо вдасться дотиснути, щоб все ж оприлюднили список коаліції, то похапцем вписуватимуть окремих депутатів?
Антикорупційний суд: бій за сферу впливу– Усі бачать нинішні рейтинги влади, тому ніхто не ставитиме свій підпис, щоб не світитися. Або ж лише за великі гроші.
Для них все ж краще список не показувати. Продовжуватимуть «морозитися». Спікер Андрій Парубій говорить, що це питання не до нього, а до Апарату Верховної Ради. У свою чергу, Апарат ВР – нічого про це не знає. Виходить такий собі чиновницький футбол.
Нинішня ситуація вигідна усім. Але у першу чергу – «Народному фронту». У них фактично нульовий рейтинг. У разі розпуску парламенту, вони не мають жодних шансів потрапити до наступного скликання. «Блок Петра Порошенка» також все влаштовує. Ну крім того, що їм доводиться ділитися з «Народним фронтом» і тому той контролює окремі посади. Це у першу чергу стосується Міністерства внутрішніх справ і Міністерства юстиції.
– Нині є коаліційна угода?
– Звичайно ж, немає. Покажіть угоду з мокрими печатками й підписами?
– Чим тоді керується Верховна Рада під час прийняття стратегічних законів?
– Нічим. Їм просто на все наплювали. Угода загубилася і все. А люди якось спокійно це сприймають. Ну а як інакше? Зробили ж ребрендинг влади. Тепер маємо європейську коаліцію, яка собі дозволяє те, що ніколи навіть не дозволяла злочинна влада.
– Наступної сесії суспільство далі переконуватимуть, що коаліція існує чи все ж побачимо її створення?
– Ніхто не йтиме на «Титанік», який вже тоне. Влада має від’ємні рейтинги, і ніхто не хоче приєднуватися.
Усі розуміють, що існує висока ймовірність дострокових виборів. Зараз вступити в коаліцію – собі дорожче буде.
От і вся політична логіка. Краще бути в опозиції. В Україні завжди виграє опозиція.
– Восени будуть вибори?
– Теоретично, можливо. Враховуючи, що зараз відбувається занадто велика активність. По-друге, розпуск парламенту, як не дивно, був би цікавий БПП. Тому що «Блок Петра Порошенка» живе в логіці другого туру президентських виборів. Щоб краще контролювати виборчий процес, їм необхідні МВС і Мінюст, які зараз за «Народним фронтом».
Ольга Головка