Спікер парламенту Андрій Парубій повідомив, що пропонуватиме народним депутатам розпочати роботу сесії ВР саме з розгляду освітньої реформи. В уряді уже заявили, що «2018 рік буде роком розвитку української якісної освіти».

Євген Магда про засмаглих депутатів і консервацію реформ (відео)

Що саме влада вкладає в поняття «якості», чи є на це кошти та коли побачимо результат – питання відкрите. Поки що реформа середньої та вищої освіти являє собою радше низку експериментів, а не системні зміни, які могли б повністю трансформувати вітчизняну освітню сферу.

Нова українська школа

Варто нагадати, що 14 грудня 2016 р. міністр освіти і науки України Лілія Гриневич на засіданні уряду презентувала Політичну пропозицію «Нова українська школа». За словами міністра, це стратегічний документ, на основі якого розроблятимуть програму щодо реформування загальної середньої освіти до 2029 року. 

Ключова ідея реформи передбачає запровадження в Україні 12-річної шкільної освіти, яка складатиметься з початкової освіти тривалістю 4 роки, базової середньої освіти тривалістю 5 років (яку здобуватимуть у гімназії) та профільної середньої освіти тривалістю 3 роки (здобуватимуть у ліцеї чи професійних закладах).

Перехід на 12-річне навчання та запуск нової української школи передбачено уже на 2018-2019 навчальний рік.

Популярні новини зараз

Екс-солістка «Серебро» показала груди без білизни: «розкрила шкіряний плащ і...»

Місцеві вибори в Києві: мешканці столиці зізналися, кого хочуть бачити мером – соцдослідження

"Чорний ящик" розкрив таємницю катастрофи в Ірані: відео, яке пояснює все

Дружина Луценка після операцій вразила зовнішнім виглядом: тепер можна дізнатися тільки за паспортом

Показати ще

В уряді заявили, що першочергово працюватимуть у декількох напрямках: продовження створення опорних шкіл (в Україні їх налічують уже понад 380), закупки шкільних автобусів, забезпечення освітніх потреб у гірській та сільській місцевості.

школьный автобус

Окрему увагу, як зазначають у провладних кабінетах, буде приділено забезпеченню умов навчання. Йдеться про ремонт шкіл, повну комплектацію підручниками вже з 1 вересня, а також перезавантаження шкіл. Пообіцяли, зокрема, зменшення черги до дошкільних навчальних закладів.

Опорні школи

Ні для кого не в дивину, що в Україні всі великі звершення проводять «пакетом». Тобто змінювати наше життя вітчизняні реформатори вирішили одночасно по усіх фронтах. Так, процес децентралізації дивним чином з’єднали з освітньою реформою. В результаті такого «експерименту» вже в найближчій перспективі можемо побачити укрупнення сільських шкіл та створення опорних.

Андрій Новак: Уряд свідомо реалізує план із девальвації гривні

Як запевняють ініціатори законодавчих змін, опорна школа передбачає створення нової системи якісної освіти для дітей, які навчаються в маленьких містах та селищах.

Як пояснили в Міносвіти, кожний такий навчальний заклад матиме не менше ніж три філії (школи І ступеня, 1–4 класи), які будуть максимально наближеними до місця проживання дітей.

Опорні школи відвідуватимуть діти з найближчих сіл, аби опісля мати змогу навчатись у профільних старших класах. З огляду на те, що відстані між селами у нашій країні доволі великі, не кажучи про катастрофічний стан доріг, виникає питання – як же з тих сіл дітей доправлятимуть до опорних шкіл?

Однак на це питання влада знайшла відповідь, пообіцявши, що дітей возитимуть на спеціально облаштованих шкільних автобусах. Кабмін виділив на закупівлю таких автобусів 650 млн грн. Варто зауважити, що 600 млн буде витрачено з місцевих бюджетів. Цікаво, наскільки потужними є місцеві бюджети, аби забезпечити виконання такого плану? Адже наша дійсність показує, що коштів на локальному рівні недостатньо для забезпечення елементарних речей, навіть того ж безкоштовного харчування в школах для дітей 1-4 класів.

Також, повідомили в уряді, для дітей із віддалених сіл за необхідності облаштовуватимуть гуртожитки. Тільки там не врахували, наскільки фізично та психологічно учням буде комфортно жити за межами своїх домівок та хто у цих гуртожитках відповідатиме за життя та безпеку дітей.

Початкова освіта

Експерименти торкнулись також і початкової освіти. Як виховувати найбільш юних – тема, об яку зламався не один законодавчий спис.

У Міносвіти цим питанням перейнялись не на жарт. Вирішили розвантажити життя маленьким українцям. Лише за минулий рік скасували техніку читання, фізкультурні нормативи. 1-2 класи не вчать табличку множення, додавання і віднімання. Також учителі користуються зеленою ручкою замість червоної, а учні пишуть простим олівцем. Та й оцінки рекомендують говорити на вушко.

Звісно, такі педагогічні підходи варто лише вітати. Як добре було б  ще й забезпечили дітям підручники, облаштовані класи, теплі приміщення, фахових педагогів. Ціни тоді освітнім реформам не було б.

Професійні кадри – хто навчатиме дітей

Освітня реформа передбачає не лише покращення умов навчання для дітей, а й удосконалення умов праці для вчителів. В уряді обіцяють забезпечити «життя по-новому» для педагогів завдяки «зменшенню бюрократичного контролю, розширенню академічних свобод і формуванню простору для творчої праці».

Больові точки: президентське всевладдя або парламентська безвідповідальність?

Загалом під «свободою вчителя» розуміють те, що в навчальний процес не втручатимуться державні органи.

Тобто вчитель на свій розсуд визначатиме, як досягнути бажаного результату в навчанні. Все зводиться до індивідуального підходу. З другого боку, де гарантія, що така «свобода» не виллється у вседозволеність?

Окрім того, брак кадрів у школах – досі невирішене питання. Особливо, в сільській місцевості. Типовою є ситуація, коли один учитель викладає одразу кілька предметів. Вочевидь, про якість наданої ним інформації не доводиться говорити.

Зважаючи на такі реалії, влада вирішила, як то кажуть, вдарити копитом об землю. Тепер молодих випускників ВНЗ заманюватимуть привілеями при вступі до навчального закладу та безкоштовним житлом після випуску.

Президент України Петро Порошенко навіть схвалив внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо працевлаштування випускників). Суть  цієї законодавчої ініціативи полягає в тому, що абітурієнтам, які здобуватимуть фах учителів та медиків, надаватимуть право на першочергове зарахування до ВНЗ за держзамовленням, якщо ті уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу.

Окрім цього, держава обіцяє забезпечити випускникам безкоштовне користування житлом з опаленням і освітленням. Закон має запрацювати вже з 1 січня. Звучить доволі райдужно, якби не одвічне «але»: хто, коли, а, основне, за які кошти збільшуватиме в рази вітчизняний житловий фонд? Адже закони ухвалювати – це чудово, було б непогано ще розробити механізми їхньої реалізації.

Нові органи контролю

Дублюванням органів, які, по суті, займаються однією і тією самою роботою, в Україні нікого не здивуєш. У нас лише з однією корупцію борються одразу кілька інституцій. Щоправда, результат поки що сумнівний.


Тому пропозиція створити нові органи контролю освіти викликала суперечливу реакцію в експертному середовищі. Йдеться про створення національного агентства з забезпечення якості освіти та національного центру професійних кваліфікацій. Перший займатиметься акредитацією навчальних закладів (окрім ВНЗ), другий – створюватиме стандарти професій.


Раніше всім цим займалось Управління освіти. Однак реформатори вирішили, що необхідно створити додаткові, більш незалежні органи для контролю за освітнім процесом. Відповідно, на все це потрібно знайти додаткові кошти з держбюджету. Наскільки таке «плодіння» держорганів є виправданим та чи покращить воно якість вітчизняного освітнього сектору – відомо, вочевидь, лише одним авторам глобальної реформи української освіти.

Романія Горбач