Саме таким порівнянням організатори відкрили бізнес-форум «Level Up Ukraine 2017. Інвестиції. Інновації. Податки».

Один із ключових спікерів заходу президент Асоціації платників податків України, надзвичайний і повноважний посол Грузії Грігол Катамадзе розповів, що заважає українському бізнесу розвиватись, з якими ризиками приходиться стикатись міжнародним інвесторам та чому країні так потрібен уже в найближчій перспективі новий Ліберальний податковий кодекс.

Про План Маршалла для України

Григол Катамадзе
Останнім часом ми багато чуємо про План Маршалла для України. Це, звісно, дуже важлива річ. Однак, переконаний, що він є всередині держави. Ба більше, саме вітчизняний бізнес є частиною цього плану.

Згадаймо, що врятувало Німеччину після Другої світової війни. Три чинники: працелюбний німецький народ, якісна продукція, яку виробляли тоді, та розумна влада, яка робила правильні кроки для того, аби повернути потужність країни. Практично всі ці компоненти є в Україні.

Безперечно, для того щоб вирішити парад усіх проблем, які нині існують, треба ухвалювати негайно новий Ліберальний податковий кодекс.

Проект кодексу ми розробили і ще минулого року презентували. Його треба ухвалити  завчасно – за шість місяців до початку нового фіскального року. Критикувати можна багато чого. Але цього замало. Треба робити реальні кроки для того, аби вирішити низку реальних викликів.

Про зменшення податкового тиску

На сьогодні необхідно урізати кількість податків – із 13 до 9. Тобто залишити п’ять загальнодержавних і чотири місцевих. Зокрема, варто замінити податок на прибуток податком на виведений капітал. Це дуже важлива законодавча ініціатива. Її розробляли наші фахівці впродовж двох років. Нещодавно цей законопроект (Податок на виведений капітал) розглянули в Кабміні. Проте там не подали його до парламенту на розгляд до ухвалення.

Велика приватизація: реальність чи захмарні мрії?

Ми втрачаємо час. Вдумайтесь: якщо виробники отримали прибуток та інвестували у власне виробництво, то їх треба звільнити від сплати податку. Це буде стимулювати бізнес, зокрема потенційних іноземних інвесторів. Або ж якщо ви отримали дивіденди і хочете їх забрати, то має бути можливість це зробити. Тоді не доведеться шукати якісь оптимізаційні схеми, як виводити гроші з країни.

Уявіть собі картину – ви звертаєтесь до потенційних інвесторів з метою, аби вони інвестували гроші в українську економіку. Інвестори зацікавлюються, а потім дізнаються, що українці заробляють гроші, після чого успішно виводять їх із країни за допомогою різних схем. Логічно, що розумний інвестор не вкладатиме гроші в таку економіку.

Один податок замість двох

Йдеться про об’єднання єдиного соціального внеску та податку на фізичних осіб. Такий податок потрібно встановити, коли запрацює новий Ліберальний кодекс – на рівні 32% – з поетапним скороченням упродовж наступних трьох років. Мета – довести до 20%.

Якщо об’єктивно, нині неможливо одразу встановити податок на такому низькому рівні. Це буде велика проблема з погляду надходжень до бюджету. Їх поменшає в перший рік. Але є чимало способів, як це компенсувати. Передовсім – треба дуже уважно подивитись, на що саме витрачаються бюджетні кошти.

Про особливий режим оподаткування

Коли говоримо, що в країні треба запровадити особливий режим оподаткування, то тут не йдеться про пільги. Мова про особливий підхід до бізнесу.

Наприклад, бізнес, прибуток якого становить 2 млн грн на рік, потрібно оподаткувати фіксованою ставкою – 500 грн. Також після ухвалення Ліберального податкового кодексу треба оголосити як мінімум на три роки мораторій на впровадження змін (зокрема заборону підвищувати акцизи на тютюн та алкоголь). Тоді бізнес зможе хоча б у короткотерміновій перспективі планувати свою діяльність. Через три роки матиме оборот не 2 млн грн, а щонайменше 5 млн грн. Проста арифметика.

Про тіньову економіку

На руках у населення, починаючи від олігархів і закінчуючи простими громадянами, є від 60 до 100 млрд дол. Ці гроші мають працювати в реальному секторі економіки, а не бути захованими під матрасами, перебуваючи в тіньовому секторі.

Телетайп: рюкзаки спотикання для парламентської коаліції

На сьогодні частка малого та середнього бізнесу у ВВП України становить 10-15%. Запитайте в будь-якого європейського представника: в жодній розвиненій країні цей показник не менше ніж 50% . В Об’єднаному Королівстві – 97%. Що таке більше ніж 50% малого та середнього бізнесу у ВВП? Це ознака потужної країни. Лише після ухвалення нового Податкового кодексу в України є шанс стати такою ж успішною.

Про фінансовий контроль

У нас багато говориться про реформування Фіскальної служби, створення, зокрема, нової митниці тощо. Натомість, треба забрати низку функцій у силових структур і створювати аналітичну Службу фінансових розслідувань. Це має бути окрема служба, яка займалася б проблемами в економіці.

Не може бути такого, аби до якоїсь компанії приходила прокуратура, СБУ чи МВС з’ясовувати, платять вони податки чи ні. Для цього нині є щонайменше Фіскальна служба.

Пора переймати досвід успішних країн, де служби фінансових розслідувань успішно працюють. І тут важливо розуміти, що нова структура займатиметься правопорушеннями в економіці, де фігуруватимуть десятки і сотні мільйонів доларів. Тому видавати її очільникам зарплату 60-70 тис. грн – нерозумно. Працівники новоствореної служби мають отримувати зарплату не меншу, ніж вона є в керівників Нацбанку.

Держава має повернути довіру до себе. Зокрема, перестати нарешті сприймати бізнес як своїх ворогів. Бізнес хоче чесно сплачувати податки, але в прозорий і зрозумілий спосіб. Має розуміти, як  потім ці податки використовуватимуться. Які отримаємо в результаті дороги, освіту, медицину тощо. Тому треба всім об’єднати нині зусилля, аби досягти позитивного результату.