Ключовий фінансовий документ країни уже викликав чимало дискусій – як усередині парламенту, так і серед експертів.

Адже ключове питання полягає не лише в тому, вистачить чи ні грошей платників податків на гучні та багатообіцяльні реформи, а й в тому, хто нестиме персональну відповідальність за їхній цільовий розподіл та результативність.

Варто зауважити, що в уряді та низці органів виконавчої влади спостерігається доволі «цікава» динаміка – відсутність на деяких позиціях по кілька місяців, а іноді й більше ніж рік повноцінних очільників.

Як-от у випадку з Міністерством охорони здоров’я. Без перебільшення, реформа медицини виявилась найбільш дискусійною з-посеред усіх. При цьому ключова ініціаторка тотальних змін у вітчизняній медицині Уляна Супрун іще з серпня 2016 року працює в статусі в.о. Досі її так і не призначили міністром охорони здоров’я.

«План Маршалла» для України: хто і чому не дасть грошей

На сьогодні фінансування системи охорони здоров’я становить 3% ВВП – приблизно 70 мільярдів гривень.

Популярні новини зараз

Підросла дочка Пугачової і Галкіна викликала фурор в мережі одним кадром: «Копія матуся, така ж…»

Екс-ВІА Гра Мейхер показала, як виглядала більше 20 років тому: "Після зізнань Лорак і Полякової..."

"Втрачаємо кращих з кращих": зупинилося серце народного артиста України, світ кіно і театру в жалобі

Єдиний син Софії Ротару розкрив її справжнє прізвище: "Пишаюся"

Закохані загинули на таємному побаченні, кадри з місця трагедії: "Хотів зробити сюрприз"

Показати ще

Із нового року розпочнеться перехід від бюджетного утримання лікарень до закупівлі послуг. Зрозуміло, що на фінансування всіх цих починань у бюджеті закладено «кругленьку» суму. Яку саме – остаточно буде відомо уже після того, як ВР проголосує за проект бюджету.

Не менш цікавою є ситуація з банківським сектором. Більше як півроку глава Національного банку Валерія Гонтарева перебуває у відпустці. Тобто Верховна Рада має проголосувати за її звільнення.  Проте парламентарі не поспішають змінювати чинний стан справ.

На думку політичного експерта й економіста Тараса Загороднього, відсутність керівників ключових відомств – системна політика кругової безвідповідальності.

«В Україні в останні роки поширена практика, коли ніхто ні за що не відповідає, – переконаний експерт. – Якщо немає відповідальних за злочини, то і немає кого саджати. В результаті маємо низку в.о. замість відповідальних керівників. Відкривається великий простір для зловживань. Можна робити все, що завгодно. Це вигідно всім через низку причин. Одна з них – немає голосів для погодження кандидатури у так званої коаліції. Створюють в.о., які в ручному режимі керують відомствами, продовжуючи красти».

Вікторія Пташник про користь закону про реінтеграцію та довіру іноземних інвесторів

Наслідки такої політики, переконаний політолог, уже відчутні.

«Наприклад, той же Нацбанк, по суті, відсторонений від процесів, – наголошує він. – Та й раніше включався лише тоді, коли треба було розграбувати щось. Питання – коли буде персональна відповідальність для тієї ж Гонтаревої, Рожкової та ін.? Це ж саме стосується МОЗ. Супрун узагалі ні за що не відповідає. Ба більше, вона фактично відмовилась брати українське громадянство ще в липні цього року, коли це питання порушувалось. Навіть якщо і вкраде щось, – їй нічого не буде. Відбувається навмисне руйнування інституцій держави. Здебільшого – від виглядом, що у нас зараз триває війна. Пряме беззаконня. Без закінчення війни на Донбасі та зміни влади нічого не зміниться. Всім зручно займатись маніпуляціями, а критиків влади записувати в агенти Кремля».

Окрім того, серед низки обіцянок уряду варто виділити і масштабну приватизацію у 2018-му. На сьогодні ключова установа, яка всім цим має займатись – Фонд держмайна – теж без офіційно призначеного нового керівника. Глава відомства Ігор Білоус подав у відставку 10 квітня 2017 р. Зараз його обов’язки виконує Віталій Трубаров.

Ще одна важлива законодавча інновація, навколо якої точаться безперервні політичні баталії – земельна реформа. Влада обіцяє, що уже з наступного року в нас має запрацювати ринок землі. Власне, це є однією з ключових вимог МВФ для отримання Україною наступного фінансового траншу.

Нагадаємо, що міністр МінАПК Тарас Кутовий подав у відставку в травні цього року. Зараз відомством управляє його перший заступник Максим Мартинюк.

Також в Україні немає міністра інформаційної політики. Кум генпрокурора Луценка Юрій Стець подав у відставку в травні 2017-го.

Без керівництва і Державна фіскальна служба. ЇЇ скандального голову Романа Насірова через звинувачення у завданні збитків державі на 2 млрд грн у березні 2017 року відсторонили від виконання обов’язків.

Велика приватизація: реальність чи захмарні мрії?

За словами юриста, представника України у Венеційські комісії у 2013-2017 роках Володимира Пилипенка, відсутність укомплектованого уряду – порушення базових принципів демократії – персональної відповідальності.

«Гройсман закликає якнайшвидше ухвалити державний бюджет на 2018 рік, – зауважує Пилипенко. – Якщо ми говоримо про європейський підхід у роботі, то давайте й в інших питаннях діяти по-європейськи. Йдеться передовсім про персональну відповідальність кожного члена уряду – як за проведені реформи, так і за розподіл отриманих із бюджету коштів. Інакше виходить, що у разі провалу одного, а то й кількох найважливіших напрямків державної політики пояснень не буде, буквально, в кого вимагати».

Він зауважує, що такий стан справ виник невипадково.

«Вочевидь, хтось у владі дуже зацікавлений у тому, аби керувати процесами і бюджетними потоками, залишаючись у тіні, поза зоною публічної критики, – вважає правник. – Але це не має нічого спільного з адекватною політичною практикою, нормами права і цінностями прозорої та відкритої влади. Перед тим, як починати обговорення проекту держбюджету на 2018 рік, уряд і центральні органи виконавчої влади мали були повністю укомплектувати. Українці мають право розуміти, хто саме отримує доступ до розпорядження бюджетними коштами і хто відповідатиме за ймовірні провали».

Романія Горбач