«Подальша робота представництва Збройних Сил РФ у СЦКК стала неможливою. Українська сторона свідомо створювала для наших військовослужбовців напружену морально-психологічну обстановку, чинила перешкоди для виконання ними службових обов’язків», – йдеться у повідомленні Міністерства закордонних справ Росії.

Неприйнятним для російських військовослужбовців у відомстві назвали й новий порядок в’їзду в Україну іноземців, який запрацює з 1 січня 2018 року.

У МЗС України рішення Росії розцінили як провокацію. У Генеральному штабі повідомили, що українська сторона буде змушена тепер вивести своїх спостерігачів із тимчасово окупованих територій на контрольовані Україною. Адже вихід Росії з СЦКК загрожує їхній безпеці.

Спільний центр із координації і контролю створили у вересні 2014 року. Основним його завданням було фіксування і припинення порушень режиму тиші. До складу Центру входили 128 українських та російських офіцерів, з яких було сформовано 16 груп, що працювали на підконтрольній і непідконтрольній Україні територіях.

Politeka дізналася у експертів, чому Росія вивела своїх представників із СЦКК та які це може мати наслідки, особливо враховуючи загострення ситуації в зоні АТО.

Популярні новини зараз

Ефектна Полякова показала, чим її нагородила природа: "Ух, гарна"

Безсоромна Сєдокова вывали все своє "добро" на камеру: "без сліз не поглянеш"

Скандальна Волочкова влаштувала п'яні танці з красунями: "Сором"

НП сталася в літаку з Лесею Нікітюк, крики на весь салон: кадри й моторошні подробиці

Показати ще

Олег Жданов, колишній офіцер оперативного управління Генштабу ЗСУ, полковник запасу:

– Російські офіцери, які входять у Спільний центр контролю і координації на Донбасі, йдуть з окупованої території, адже з 1 січня 2018 року їм потрібно буде проходити біометричний контроль, щоб оформити свою присутність в Україні. Це означає, що треба буде здавати відбитки пальців, фотографувати рогівку ока. Оскільки Україна товаришує із Сполученими Штатами Америки і НАТО, то засвітити своїх офіцерів, зокрема тих, які працюють під прикриттям на території України, Російська Федерація не може.

Із другого боку, Росія будь-який привід завжди використовує для вирішення своїх питань. Зараз вони влаштують демарш, гупнуть дверима й звинуватять Україну в тому, що не виконуємо, наприклад, Мінські угоди. До речі, вже лунають заяви з Москви, що для російських військових у СЦКК були дуже тяжкі умови праці, що їх нікуди не допускали. Так, українські офіцери не пускають російських, навіть у складі СЦКК, на свої позиції, оскільки ті відкрито ведуть розвідувальну діяльність. Як тільки російські офіцери із СЦКК побувають на наших позиціях – через день-два туди прилітають снаряди. Тому для України те, що російські військові йдуть із цієї місії – позитивно. Треба використовувати момент. Пішли – от і добре.

Те, що Україна також виводить своїх військових, які були в складі СЦКК, з ОРДЛО – неправильний крок. Нам не потрібно забирати їх звідти, адже втратимо контроль, доступ до інформації про те, що відбувається на тому боці. Робити дзеркальні кроки щодо демаршу Росії – неправильно. Потрібно лишатися. СЦКК – це міжнародна місія. Має імунітет. Україна, як сторона конфлікту, має визначати склад Центру. Можемо запросити представників країн, які нас влаштовують, а росіян звідти потрібно було давно прибрати. Взагалі, якщо називаємо речі своїми іменами, маємо визнати РФ стороною конфлікту, тоді вони не зможуть брати участь у спостережній місії із врегулювання ситуації на Донбасі.

Не думаю, що вихід росіян із СЦКК спричинить те, що спроби досягнути перемир’я будуть приречені на провал. Перемир’я і до цього не було. Оголошували, наприклад, хлібне перемир’я, але під час нього загинуло близько 70 осіб і більше ніж 150 було поранено. Якщо брати шкільне перемир’я – втрати були не меншими. Тому змін від того, будуть російські офіцери в СЦКК чи ні, не бачу.

Якщо зазирнути на кілька кроків уперед, можна побачити, що Росія якнайшвидше і якнайдалі відтягує від нас ці окуповані території. Тобто, якщо вони зараз заберуть своїх офіцерів, а ми – наших, триматиме процес їхнього відчуження, бо там не буде української присутності, впливу. А от до ескалації конфлікту РФ навряд чи вдасться. Сьогодні весь світ розуміє, хто стріляє, хто постачає боєприпаси. Не думаю, що Росія зайвий раз зважиться псувати свій імідж. Тим паче у них передвиборна кампанія. Обстріл Новолуганська для них плановий. Їхнє основне завдання – створювати ілюзію війни. Тому будуть періодично із різною інтенсивністю та різним ступенем ураження обстрілювати наших військових та цивільних. Це для них як у вогонь дрова підкидати, щоб горів. Показують, що війна нікуди не ділася.

Ігор Козій, військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва:

– Україна перебуває у стані гібридної війни з Російською Федерацією, тому потрібно пам’ятати, що всі заяви з Москви можуть бути як інформацією, так і дезінформацією.

Є офіційний шлях, яким передається інформація. Серйозні наміри передбачають виконання серйозних процедур. Тобто Міністерство закордонних справ України мало отримати офіційну заяву від Російської Федерації, що та збирається вивести своїх військовослужбовців із складу СЦКК. Або ж може бути передбачений механізм передання  інформації через Генеральні штаби. Якщо ж немає відповідного формату – це може бути просто грою слів. Хіба не було такого, що Москва заявляла одне, а робила інше? Згадайте Іловайськ. Сказали “проходьте”, а в результаті розстріляли. Тож поки ми не маємо конкретного офіційного шляху отримання цієї інформації – це все може бути від лукавого. Тому потрібно ставитися до цього спокійно, зважено, не робити з мухи слона.

Мовна війна проти України: як Європа підігрує Путіну

Якщо це дезінформація, Росія могла піти на такий крок, щоб посіяти паніку, змусити наше керівництво думати, що РФ завтра-післязавтра почне наступ. Олександр Турчинов, наприклад, уже заявив, що це загроза, і Росія готова напасти. При цьому РНБО чомусь не хоче підвищувати оборонний бюджет. У воєнній доктрині заявили, що збільшать, але слова з діями не сходяться.

СЦКК відіграє гібридну функцію у цій гібридній війні. Чи закріплено нині в Україні на офіційному рівні, хто агресор? Ні. От поки все так вариться, створюватимуться структури, подібні до СЦКК, які діють за незрозумілими правилами.

Триває реальна неоголошена війна, яка не підпадає під міжнародне право. Це цілком задовольняє Росію, а Україна чомусь їй підігрує у цьому питанні. Тому щодня гинуть українські військовослужбовці. А людям уже й все одно, що там відбувається. Можуть і не знати про кількість загиблих за день. Це неправильний підхід. Із сірої зони потрібно вже давно вибиратися. Треба входити у правову зону, яка називається “міжнародне право”.

Ольга Головка