Мій текст щодо конфлікту інтересів між задротом Василем з IT-сектору і вчителькою Ольгою Петрівною викликав великий резонанс і навіть вийшов в топ-5 читаних текстів блогосфери в Україні

Тому продовжимо міркування щодо того, чому ФОПи реально дають державі набагато більше ресурсів, ніж воно декларує, пише hvylya.

Цей текст присвячується моєму духовному вчителю і наставнику , знаному представнику Вінницької школи економіки Тимофію Мілованову

‘Тільки криза — реальна або уявна — призводить до справжніх змін’.

Мілтон Фрідман

Дорогі задроти, для ясного розуміння картини світу підрахуйте свої витрати на місяць на їжу і товари першої необхідності, підрахуйте ПДВ який ви платите з них, місячні витрати на паливо і в ньому податок на паливо, податок при купівлі автомобіля або нерухомості ( ясна річ, не кожен рік робиться, але теж робблять айтішники). Ви побачите, що ви платите набагато більше непрямих податків, ніж прямих. Чим більше споживаєте, тим більше платите.

Наприклад, частка податку  в ціні бензинів на АЗС — 40%, ДТ — 33%. Наприклад, при витратах на паливо в 200 баксів на їзду по Києву, ви віддали на податки 80 доларів в місяць. За рік набігає тисяча доларів, тільки на їзді по Києву. А ви ще можете їздити по Україні. Тільки на паливі ви віддали половину того, що заплатили 5% обороту при середньому обороті під мільйон гривень в рік . А це не межа для айтішників, як ви розумієте.

Тепер масштабується ефект для державного бюджету. Підемо від приватного бюджету до бюджету соціальної групи. Звичайно, робіть знижку на те, що це дуже приблизні міркування, але я хочу дати чітке розуміння ваги та ефекту. В Україні близько 400 тис. Фопів на третьої категорії. Припустимо, що кожен з них має автомобіль (не думаю, що допущення далеке від істини). Нехай їх середні відрахування на податки за паливо складають близько 1000 доларів у рік. Разом наша держава тільки від третьої категорії ФОП отримала 400 млн доларів дорожніх податків. Погодьтеся, непогано для держави, яка постійно скаржиться, що їй не вистачає грошей на ремонт доріг. Тільки з 2019 року 75% надходжень акцизу з пального і транспортних засобів, ввізного мита на нафтопродукти та автомобілі спрямовуватимуться Дорожньому фонду. Його створили в 2016 році, а метою фонду є акумуляція ресурсу на ремонт і будівництво доріг. У 2018-2020 роках джерела наповнення фонду будуть поступово збільшуватися. Так, в 2019 році на розвиток доріг планується направити 50,4 мільярда гривень.

Отже, виходить, що п’ята частина дорожніх податків прийшла від задротів начебто Васі. Непогано, чи не так?

А тепер подивіться топ-найбільших платників податків України в 2018 році.

Зверніть увагу, що серед них лідирують державні компанії, які сидять на сировинної ренти. Якби Фопи третьої групи були одним платником податків, то за підсумками 2018 року вони опинилися на шостому місці тільки заплативши непрямий податок на паливо, або 10 млрд 800 млн гривень при курсі 27 гривень. Я підкреслюю, це стосується ТІЛЬКИ ПОДАТКУ НА ПАЛИВО. Так що народним депутатам, які стурбовані тим, що Вася занадто мовчазний і надто любить гамбургер краще не відкривати писок. Бо Вася просто не усвідомлює свій потенціал.

Але давайте просунемося в наших міркуваннях далі. І знову повернемося на рівень витрат і споживання конкретного середньостатистичного задрота.

За підсумками року задрот Василь заплатив близько 50 тис. гривень податку з 5% обороту плюс мінімум 30 тис гривень податку на паливо плюс ЄСВ — 918 гривень, ну, нехай для круглого рахунку буде тисяча – 12 тис. гривень на рік. Разом один задрот заплатив майже 100 000 гривень податків. Це без їжі та інших витрат.

Подивимося з іншого боку, з більш далекого фокуса. Імпорт дає близько 30% надходжень дохідної частини бюджету. Наприклад, в цьому році заплановано, що ПДВ з імпорту дасть 300 мільярдів гривень у бюджет (у 2018 році – 0 339,4 мільярда гривень). Крім критичного імпорту (нафтопродукти, газ і так далі) це товари широкого вжитку (техніку, авто, продукти). Останнє все ті ж кляті Фопи беруть. Наприклад, тільки автомобілів і наземного транспорту в минулому році Україна ввезла на 4,2 млрд доларів. Як свідчить Держкомстат, тільки за кілька місяців дії закону за евробляхам до держбюджету надійшло 10 млрд. гривень. І тут до ворожки не ходи, що левова частка цих платежів припала теж на Фопи

Так що на споживанні Фопи з лишком віддають державі те, що нібито воно не виходить на прямих податках. А ще багато Фопи допомагають волонтерам, сиротам, і взагалі ведуть активний соціальний спосіб життя. Тобто виконують функції, які держава чомусь не виконує, а у Фопів вистачає емпатії їх виконувати.

Тому нормальна держава звичайно ж повинна дбати про те, як би більше таких Фопів було і щоб вони споживали все більше і більше, тому що тоді у держави буде більше ресурсів. Це були б нормальні відносини, коли держава не заважає (більше від нього нічого не потрібно, на більше ми і розраховувати не можемо), а Фопи спокійно платять те, що повинні платити. Стабільність породжує довіру, довіра народжує розвиток. Це проста формула, хлопці і дівчата, давно рухає розвинені країни. Вони тому і розвинені.

Однак, якщо вчителька Ольга Петрівна стане ФОПом і почне рахувати скільки вона податків сплачує державі і який х@й послуг вона отримує від нього, то в голові Ольги Петрівни може початися революція. Адже виходить…. виходить, що її весь час на@бувають? А так і до справжньої революції недалеко….

Тому в цьому році Державна служба з питань праці має намір посилено шукати порушників трудового законодавства в першу чергу в чотирьох галузях економіки — у готельному і ресторанному бізнесі, будівництві, промисловості і сільському господарстві.

Про такий намір чиновники заявили під час зустрічі Держпраці та Мінсоцполітики з представниками бізнесу.

Вибір категорій не випадковий. У трудовому відомстві стверджують, що саме тут найчастіше останнім часом виявляли порушення. У 2018 році відносно підприємців у сфері торгівлі, готельному та ресторанному бізнесі таких нарахували 4 789, в будівництві — 4 035, промисловості — 2 933, сільському господарстві — 1 802.

Так що тряситесь паразити ФОПИ! Держава йде до вас. Адже народний депутат Михайло Кравцев, якого турбує, що задроти не доплачують до бюджету, у 2017 році отримав з державного бюджету 482 тисячі гривень в якості компенсації за проїзд, проживання в Києві та депутатську діяльність. Пара задротів цілком можуть забезпечити комфортне депутатське існування, а якщо підвищити податки, то депутатські витрати можна розширити в два, а то і в три рази. А якщо до кожного депутата прикріпити десять особистих задротів, які будуть покірно платити податки і тихеньку жерти гамбургери? Ех! От життя тоді настане!

Що стосується вчительки Ольги Петрівни, то вона може спати спокійно. Держава зробить все, щоб крамольні думки не поселилися в її головіі старі добрі ідеали соціальної справедливості тріумфували і далі, поки народні депутати живуть за рахунок талановитих жінок-бізнесменів, які забезпечують три чверті доходу, а решту вони отримують з державного бюджету завдяки задротам.