Голосніше за всіх «Тримай злодія!» Кричить сам злодій. Нехитра тактика, але часто спрацьовує, відводить підозри від крикуна
Ховати щось найкраще на самому видному місці, під носом у того, хто шукає. Днями організатори брудної кампанії проти КПІ провели цілу «лекцію» про методи маніпуляції громадською думкою, пишуть Акценты.
Нібито з метою навчити аудиторію вирізняти фейки. Але цими ж методами самі вони активно користуються. Почни слухачі справді перевіряти «факти», від спроби «лицарів-борців» з корупцією залишився б лише спогад. Втім згадана лекція мала і методологічний характер. Тому вона не залишилася поза увагою громадськості. До журналістів надійшов лист від групи випускників КПІ з проханням оприлюднити його. Передаємо зміст їх звернення.
Ми, випускники КПІ різних років, після закінчення університету продовжуючи свій життєвий шлях, як в Україні, так і в інших країнах світу, завжди пишалися і пишаємося своєю Альма Матер, яка дала нам путівку у життя. Ми ніколи не поривали зв’язки з нею і тому є свідками того, що КПІ, протягом усіх років незалежності України, залишався найбільш прогресивним і демократичним університетом держави, не втрачав свою світову славу, принципово засуджував і відкидав будь які прояви хабарництва і корупції.
Природно, що у великому колективі могли траплятися і помилки, але вони ніколи не ставали правилом. При їх виявлені вони публічно обговорювалися, принципово засуджувалися і відкидалися.
У зв’язку з цим, нас турбує спланована і системна атака на нашу Альма Матер, організована певним силами зовнішнього впливу (вивчення яких є окремою темою), що координують дії групи внутрішньої дестабілізації університету. Вони мають на меті дискредитацію і розкол університету з середини. Ця група внутрішнього розколу, в тісній взаємодії з зовнішніми координаторами, обрала універсальну для нинішнього часу зброю – безпідставне і бездоказове навішування ярликів корупції на університет.
Наш попередній аналіз показав, що усі члени групи внутрішньої дестабілізації об’єдналися на засадах неприязні до КПІ, яка ґрунтується на їх особистих образах через відрахування з лав студентів за неуспішне навчання, звільнення з роботи за професійну непригідність, через несприйняття колективом їх завищених, хворобливих амбіцій. За лідерами цієї групи тягнеться ланцюг аморальних і непатріотичних дій, пов’язаних з маніпулюванням громадською думкою, наклепництвом, застосуванням технологій неправдивої, брудної пропаганди в інформаційному просторі, що по суті є прихованим просуванням політики Російської Федерації в Україні.
Головне ядро переконаних недругів КПІ налічує понад 10 осіб, які на основі брехні і маніпуляцій постійно намагаються втягувати в своє коло нових жертв, якими є поки що не досить поінформовані студенти. На жаль, ставши на шлях подвійних стандартів і дрібного мерзотництва, це нове поповнення не одразу розуміє, що обирає хибний шлях у своєму подальшому житті.
Короткий екскурс в історію питання. Спроби розхитати інформполе навколо КПІ ми помітили ще в 2015 році. Але ці спроби особливо активізувалися у вересні-жовтні минулого року. Група внутрішньої дестабілізації КПІ, через створені нею інформаційні ресурси почала планомірно дезорієнтувати студентське середовище, вміло викривляючи факти і маніпулюючи свідомістю студентів. Вкидалася і активно обговорювалася інформація про нібито забудову студмістечка житловими комплексами. Проректорів та ректора звинувачували у всіх смертних гріхах, замість доказів представляючи вміло зманіпульований, потік неправди і напівправди з метою емоційного впливу на свідомість непоінформованої громадськості.
Затягування у коло нових недругів КПІ здійснювалося і шляхом систематичного проведення безпосередніх «лекцій» для абітурієнтів та нових студентів університету.
«Емоційна накрутка… Ви кликнули на новину, а там далі «страшне зубожіння», все, що завгодно, лише б повалити вас у стан, коли ви відключаєте мозок і переходите на емоції, – розповідає один з лідерів групи дестабілізації КПІ Олександр Рак про методи впливу на свідомість читача. І задача цих методів, навіть якщо ви дізнаєтеся, що це неправда полягає не в тому, щоб довести це, а в тому, щоб просто оббрехати людину, або організацію, а далі ця інформація буде розповсюджуватися сама по собі»
Так, все вірно, лектор не з чуток знає, як це працює. Наприклад, проректорів КПІ Ковальова і Новікова звинуватили в тому, що у них є квартири в будинку поруч з місцем роботи, і вони «брали участь у рішенні про виділення землі під цю забудову». «Це питання про сотні мільйонів гривень!» – накручують непідготовлену аудиторію викривачі. «Таким чином дуже легко можна перебільшувати, і з маленької квартири вийдуть люкс-апартаменти якогось чиновника, депутата, чого завгодно». І ось, замість того, щоб поставити під сумнів і перевірити, людина вже обурюється.
Насправді ж земельна ділянка, про яку йде мова, в травні 2004 року була виділена під забудову рішенням Київради. Ковальов став проректором в 2012 році, Новіков – в 2013-му, жоден з них взагалі ніяк не міг вплинути на будівництво будинку, в якому вони купили квартири. Або широко розкрученою наклепниками є інша плітка, про нібито будівництво на земельних ділянках КПІ чотирьох житлових комплексів. Насправді більшість цих ділянок, які були суміжні з територією університету, належали місту. Керівництво ж КПІ вибороло право на отримання в цих комплексах 205 квартир для співробітників університету. Але накручуючи навколо перекручених фактів кошмар, жах, теорію змови і сотні мільйонів гривень «борці з корупцією в КПІ» добилися, чого хотіли. Вимкнули у читача критичність, увімкнули режим реагування на несправедливість.
«Помилка підтвердження, – продовжує Рак. – Це коли говорять про те, що вам близько, але говорять про це неправильно. Ви відразу починаєте сприймати це як щось близьке. Маленькі стипендії … Так, маленькі стипендії, погоджуєтеся ви. І далі починають накладати інформацію. Начебто все правильно, в результаті вам вже залізли в душу, ви вже розслабилися … »
Ці, та інші методи маніпулювання свідомістю людей винайдені не КПІшними «революціонерами». Такий арсенал сучасних гібридних воєн, створено професійними службами і центрами, переважно за межами України.
А через запроданців, під виглядом боротьби за справедливість і очищення суспільства від наслідків минулого, ця зброя застосовуються для руйнування острівків стабільності суспільства і країни в цілому, щоб посіяти серед людей розгубленість і невіру в можливість побудови нової європейської держави.
Ми переконані, що випускники КПІ стануть на захист своєї Альма Матер від нечисті, що намагається на угоду недругам нашої країни очорнити і дестабілізувати університет, який виховав десятки і сотні тисяч успішних професіоналів, він був, є і залишиться однією з небагатьох гідних візитівок України.
Станіслав Мудрієвський, випускник КПІ 2009 року,
Наталія Мироненко, випускниця КПІ 1985 року,
Алімохаммад Заребидоки, випускник КПІ 2009 року,
Ішик Огузхан, випускник КПІ 2018 року
