«Русскій мір» у Сирії та Іраці: як чеченець став командиром армії ІДІЛ

Батько та син

У 2012 році Тархан Батірашвілі покинув свою рідну Грузію і поїхав до Сирії, воювати проти сил президента Сирії Башара Асада. Батько Тархана 73-річний Темур Батірашвілі розповів Reuters, що син говорив йому, як хоче знайти свій шлях у житті, і що Грузія йому більше не потрібна.

Сім’я Батірашвілі належить до кистинських чеченців, які проживають на території Грузії. Тархан народився в сім’ї мусульманина і християнки. Він служив у грузинській армії і брав участь у серпневій війні 2008 року, коли війська РФ вторглися до Абхазії та Осетії. Однак через виявлення в нього туберкульозу Тархан через два роки звільняється з армії.

«Він намагався шукати роботу, але зусилля не мали успіху. Потім Тархана заарештували в підозрі до ісламістів, два роки мій син провів за ґратами. Після в’язниці він сказав, що не бачить свого майбутнього у Грузії, і поїхав за кордон», – каже батько.

Саме в тюрмі Тархан знайомиться з Ісламом і приймає його. На думку батька, основна причина, що привела його сина на шлях екстремістських переконань, була бідність.

«Коли людина живе у злиднях, вона ловить кожну можливість, щоб вижити. Мій син вирушив до Сирії теж через бідність», – сказав він.

«Аль-Шишані»

Прибувши до Туреччини, Тархан звідти переправляється в Сирію. Він бере участь у захопленні авіабази Менах і збирає навколо себе професійних бійців, переважно із країн колишнього СРСР. Тут він отримує прізвисько «аль-Шишані», що по-арабськи означає «чеченець». Незабаром «аль-Шишані» очолює угруповання Джейш-аль-Мухаджирін валь-Ансар.

Група Тархана досягає успіхів на сирійському фронті в середині 2013 року, і в той самий час чеченець присягає на вірність «Ісламській державі Сирії та Іраку» (ІДІЛ). Захоплення бази Менах значно зміцнює сили ІДІЛ і авторитет Тархана. У 2014 році його призначають командувачем армії ІДІЛ.

Через рік Державний департамент США публікує доповідь, в якій пропонує винагороду в 5 мільйонів доларів за інформацію, яка допоможе у розшуку Батірашвілі.

4 березня 2016 року Тархан отримує серйозні поранення в результаті авіаудару в містечку Шададі в Сирії і протягом 10 днів він впадає у клінічну смерть, а 14 березня вмирає.

Російська вулиця ІДІЛ

В угрупованні «аль-Шишані» зосереджуються майже всі добровольці з Середньої Азії, Північного Кавказу та інших мусульманських регіонів колишнього СРСР. Їх об’єднує спільна російська мова, адже комунікації з місцевими бійцями ускладнені через незнання арабської.

Із території пострадянського простору до лав ІДІЛ в Іраці та Сирії направляються кілька «етнічних» потоків. По-перше, представники деяких етнічних груп, які проживають на території Північного та Південного Кавказу – кавказькі народності Росії й Азербайджану (незважаючи на те, що переважна частина населення цієї країни-шиїти). Ще – представники народів Поволжя (татари, башкири). Також слов’яни-неофіти, які прийняли іслам. По-четверте, народи Центральної Азії: етнічні казахи, узбеки, таджики, киргизи, туркмени, каракалпаки, уйгури.

Вихідці із СРСР стали однією з найчисленніших груп «Ісламської держави». Нерідко в місцях, підконтрольних ІДІЛ, можна зустріти дорожні покажчики й інші написи на арабській, англійській і російській. Сьогодні «російські ІДІЛовці» здебільшого живуть у Мосулі, а також у Раці (столиця ІДІЛ), Тагба, у провінціях Алеппо і Ідліб. За даними британських ЗМІ, Росія займає четверте місце у списку добровольців ІДІЛ.

У червні цього року кількість бійців із колись комуністичної держави склала 10 тис. осіб.

Переклад Асіф Алієв