Влаштувати “банкопад” і виїхати в США: як українські чиновники беруть кредити

«Нинішня ситуація з банками була закладена ще в 2008 році. Тоді, згідно з стратегією розвитку, було прораховано, що кожен громадян має розмістити в банку депозит на суму понад 10 тисяч євро. Це не відповідало заробітним платам пересічних українців і не враховувало реального «попиту» на число банківських установ», – розповідає економіст.

У 2008 році в Україні банківських установ було більше, ніж булочних, зауважує Олексій Лупоносов.

«Рішення повідкривати багато банків тоді було непродуманим. На них просто не було попиту. Потім сталося те, що й повинно було статися. Пан Янукович «шельмував» курс гривні, гривня була стабільна – 8.50 за долар. Але ще тоді я прогнозував, що в Україні можуть закритися приблизно 50 банків. Тоді пані Раїса Богатирьова навіть зверталися до РНБО із заявою – що я, Лупоносов, кажу щось таке, що шкодить банківській системі України», – розповідає експерт.

Тепер Європа та США перестали надавати державу допомогу для стабілізації українських банків. Це спричинило банкрутство дрібних фінустанов.

«Банкам перестали давати державні кредити для рефінансування. Раніше, приміром, «Надра Банк», отримував постійно такі кошти. Коли європейці та американці у 2012 році заявили, що не можуть більше виділяти кредити банкам-банкротам, це спричинило кризу ліквідності», – зазначає Лупонос.

Зокрема, через це зазнав банкрутства банк «Хрещатик».

«Зараз разом із банками-шахраями з ринку пішли ті фінансові установи, які могли би ще працювати. Щоб вийти із зони ліквідності, кожен банк має розраховувати тепер лише на власні кошти. Достатньо великі «Хрещатик», «Хідо-банк» зараз виводять з ринку через заборгованість на суму 800 мільйонів гривень. Натомість, банкам потрібно було лише надати невеликий транш, який вони би повернули буквально за два-три місяці. Тепер ліквідованим банкам потрібно 8 мільярдів гривень лише на виплату депозитів», – зазначає експерт.

Лупоносов додає, що через це українські банки втрачають довіру в населення.

«Вкладеннями, які мала гарантувати держава, сьогодні ніхто не займається. Все більше банків «лопаються», а люди не отримують коштів – і виходять з протестами на вулиці. Той, хто отримує дві тисячі доходу на місяць, відкривати депозит, звісно, не буде. А ті, хто вклав гроші, дочекаються, коли закінчиться депозит, – і забиратимуть свої гроші додому або ж конвертуватимуть у міцну валюту», – прогнозує банківський експерт.

«Згоряють» кошти не лише у фізичних осіб, а й у страхових компаній.

«Коли банк закривається, то «згорають» не лише депозити звичайних людей, а й вклади юридичних осіб, кошти страхових компаній. Це призводить до того, що в державі з’являються вільні гроші, якими можна розраховуватися. Тому зараз у влади є велика «спокуса» просто позакривати всі можливі банки й конфіскувати звідти гроші», – наголошує експерт.

Невдовзі в Україні може відбутися дефолт, оскільки банки втрачають свою ліквідність.

«У нас може відбутися те, що свого часу в Греції – дефолт. Правда, грекам давали по 60 євро компенсації, а українцям дадуть по 50 гривень. Немає довіри до банків – немає зростання депозитної маси», – зазначає фінансовий аналітик.

Найбільших збитків від масового банкрутства банків зазнає український бізнес.

«Національний бізнес не може виводити кошти в іноземні банки, тому вони переходять до бартеру, готівкових розрахунків. Бізнес на банківських рахунках втратив від 54 до 102 мільярдів гривень. Ці гроші ніхто не буде компенсовувати. В Україні немає механізму компенсації заощаджень юридичних осіб. Тому українські бізнесмени намагаються оминати розрахунки через банки», – пояснив він.

Лупоносов прогнозує сплеск безробіття в Україні.

«Підприємства не зможуть виплачувати заробітні плати. Депозити підприємств масово згорають у банках, вони не отримують обігу коштів і змушені закриватися. Навіть страховий ринок зараз нічого не компенсує», – наголосив він.

Восени експерт прогнозує можливе зростання курсу до 27-30 грн за долар.

«Зараз курс валют не зростає, бо навесні міжнародні організації надали Україні кредити. Таким чином нам вдалося на деякий час вгамувати свій голод. Зараз до Києва все частіше приїжджає Єврокомісія, яка шукає «зниклі» кошти і цікавиться, куди ж Національний банк подів виділені гроші. За останній місяць курс долара зріс з 24.50 до фактично 25 гривень», – нагадує експерт.

Через нестабільність валютного курсу можуть здорожчати також споживчі та промислові товари.

«Зростатиме собівартість на дизельне пальне, на всі електроносії, підвищуватимуться комунальні послуги, що, власне, вже й відбулося, на продукти харчування. Влітку зазвичай це не відчутно, а з осені почнеться інфляція, яка може призвести до девальвації гривні», – говорить Лупоносов.

Експерт також наголошує, що українців зараз силоміць «змушують» вдаватися до банківських послуг.

«Згідно з чинним законодавством, купівля квартири, авто, будь-якої нерухомості вимагає оформлення кредиту, який ти сьогодні оформив – а завтра дізнався про те, що банк збанкрутував. Натомість, українські чиновники  діють дещо інакше. Вони відкривають депозит, під який беруть відразу ж кредит нібито на покупку машини чи житла. І таким чином прикривають кредит власним депозитом. А середньому класу, пенсіонерам легше зберігати кошти в трилітрових банках», – іронізує експерт.

Економіст закликає уряд надати гривні «функцію капіталу».

«Нова влада повинна зробити все, щоб українці не боялися тримати свої кошти в банках. Гривня має отримати функцію капіталу. Керівництву уряду та НБУ потрібно звернутися до міжнародного досвіду. В Україні можна зробити золоту чи срібну гривню. Якщо влада поверне накопичувальну функцію гривні, депозити відновляться”, – каже Лупоносов.

Питання в тому, як довго нинішні чиновники збираються залишатися в Україні.

“Деякі можновладці, схоже, не планують й далі жити в нашій державі. Своїх дітей парламентарі відправляють читися за кордон. А самі все роблять для того, щоб тут заробити гроші, а потім поїхати жити за кордон. Принаймні Арсеній Яценюк так і зробив. Зараз він живе у Вашингтоні», – розповів експерт.

Раніше Politeka писала, що 19 липня Нацбанк прийняв рішення про ліквідацію «Фідобанка» та «Банку Михайлівський» які виявилися неплатоспроможними.

Нагадаємо, у першому півріччі 2016 року число структурних банківських підрозділів скоротилося на дев’ять відсотків. Серед установ, які зменшили свою платоспроможність, називають такі потужні як «ПриватБанк», «Ошадбанк», «Промінфестбанк».

Сьогодні, 25 липня Економічна правда повідомила, що НАБУ оприлюднило справу про незаконне виведення 12 мільярдів гривень рефінансування з українських банків в 2014-2015 роках через австрійський Meinl Bank. Серед банків, які взяли гроші у Нацбанку і вивели їх за кордон, називають «Дельта Банк», «Банк Київська Русь», «Автокразбанк», «Міський комерційний банк», «Південкомбанк», «Терра Банк», «Хрещатик» і «Фінанси та кредит».