Не встиг відгриміти скандал із призначенням на посаду заступника міністра внутрішніх справ 24-річної Анастасії Дєєвої, як уряд робить новий сюрприз. Департамент із питань люстрації в Мін’юсті, замість звільненої 21 листопада Тетяни Козаченко, очолила її 23-річна заступник Ганна Калинчук. Поки що у статусі «виконуючого обов’язки».

В пух і в прах – чому люстрація в Україні закінчилась у Стразбурзі

За словами міністра юстиції Павла Петренка, Калинчук підвищили за пропозицією трудового колективу. Сам голова відомства кандидатуру схвалив, а пізніше він обіцяє провести конкурс.

Журналісти вже оцінили політичні погляди нового головного люстратора України, які чиновник фіксувала на своїй сторінці в соцмережах. Вона писала про адекватність мера столиці Віталія Кличка, скептично висловлювалася на адресу Олега Тягнибока, Арсенія Яценюка, Юлії Тимошенко. Хоча виконавча влада в ідеалі повинна бути поза політикою, люстрацію дуже легко зробити інструментом реваншу. Від профільного керівника всі чекають неупередженості. Проте не лише цього.

Буде на кого звалити

Politeka вже писала про те, як звільнені за законом про люстрацію чиновники домагаються свого поновлення в Європейському суді з прав людини. Експерти погоджуються: таке право в них є, оскільки незаконно звільняти людину лише за те, що вона працювала в певний проміжок часу і коли державою керувала певна людина.

«Роботу з люстрації провалено, – констатує політолог Тарас Загородній. – Ухвалили закон, який порушує статтю 62 Конституції (про презумпцію невинності, – ред.). Будь-який суд його може скасувати».

За два роки дії профільного закону, люстрували близько тисячі чиновників, а перевірити належить близько 278 тис. людей. З огляду на обсяги роботи і цілком реальні, завдяки законодавству і позовами до ЄСПЛ, шанси на відновлення на посаді, 23-річному головному люстратору доведеться не солодко. Якщо, звичайно, вона позбудеться приставки «в.о.»

«Влада суперечить сама собі, – говорить Загородній. – Спочатку там кричать, що треба призначати компетентних людей, щоб не було, як за злочинної влади, а роблять усе навпаки. Приходять якісь незрозумілі дівчата. І якщо не брати до уваги вік, то виникають питання: чому саме вона, яка її компетенція, які конкурси проходила, або в неї є сім років стажу, як це необхідно для такого рівня?»

Експерт вважає, що на молодість керівника потім дуже зручно буде списати всі огріхи люстрації.

«У бізнесі це називається «типовим підписантом», який не дивлячись щось підписує, а потім його ув’язнюють або він кудись тікає, – додає Загородній. – Так і в цьому разі, є якась дівчина з якої нічого взяти».

Чиновник як покликання

«Ефект Дєєвої»: За яким принципом міністр має формувати команду?

Але скандал з Анастасією Дєєвою схоже змусив Кабмін замислитися. При новому призначенні частину помилок там врахували. Анна Калинчук, на відміну від заступника Арсена Авакова, не помічена в публікації компрометуючих світлин. Конкурс вона ще не пройшла, але все ж збирається. Принаймні, пише про це в соцмережах, та й Павло Петренко обіцяв.

«Краще вже молодь без досвіду, але зі знаннями і бажанням щось робити, ніж «старпери», що стали частиною системи, яка себе вичерпала і повинна бути демонтована, – вважає політолог Віталій Кулик. – Але, з іншого боку, якщо немає елементарного розуміння процесу і алгоритмів для вирішення тих чи інших питань, тоді починаються чималі проблеми».

Саме питання компетентності в разі із призначенням Калинчук лунає дуже часто. Усе, начебто, можна зрозуміти: молодецький запал у непростій справі люстрації, бажання змінити систему. Але в нас занадто багато людей уже пройшли або досі несуть державну службу. Вони знають, що хоч би як голосно звучала посада, така робота все одно пов’язана з рутиною і бюрократією. В який же спосіб у нас з’явився клас чиновників-вундеркіндів, які зі шкільної лави усвідомлюють покликання до держслужби? Досить дивне бажання, адже там немає простору для творчості, як у сферах мистецтва, науки, спорту і навіть законотворчості.

«Молоді люди йдуть на держслужбу лише через полум’яне бажання демонтувати стару систему і будувати нову, – вважає Кулик. – Інших мотиваційних підстав для входження у владу не бачу. Немає зарплат, статусу, преференцій, соцпакета або більш-менш захищеності державного службовця. Як колишній держслужбовець з 20-річним стажем, на гарматний постріл не хочу зараз підходити до державної служби».

Ольга Головка, Анна Гончаренко