Також до 704 гривень на місяць збільшено обов’язкову суму єдиного соціального внеску, який до бюджету мають сплачувати фізичні особи – підприємці. Тоді як у 2016 році 341 гривню сплачували лише з отриманого прибутку.
За даними порталу OpenDataBot (сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній), з моменту підписання відповідних законодавчих змін закрилися вже 213 тисяч ФОПів.
Загалом в Україні в середньому та малому бізнесі зайнято 80% населення. Транспорт, перукарні, мобільні кав’ярні – не складно спрогнозувати, що нові податкові норми вдарять майже по кожній сім’ї. Зараз підприємці просять, принаймні, зменшити розмір єдиного соціального внеску. Однак віз і досі там. Politeka розбиралася, чи вдасться малому й середньому бізнесу вижити за нових правил.
Дорога веде в тінь
Але прем’єр-міністр Володимир Гройсман у масовому закритті ФОПів трагедії не бачить і наполягає на тому, що всі підприємці мають сплачувати хоча б внески в Пенсійний фонд.
Як рахунки за опалення перетворили тепло на «золото»«Мотивація Кабміну зрозуміла – є купа проблем бюджетного характеру. Усе це виливається у величезний дефіцит Пенсійного фонду, – каже виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко. – За результатами минулого року він становив 6,4% ВВП. Цьогоріч прогнозується теж на рівні 6%. Це – більш, ніж зашкалюючий показник. Бюджет гостро потребує грошей. В іншому разі держава буде не у змозі виконувати соціальні зобов’язання, які взяла на себе. Реальні економічні реформи пробуксовують. А ефект потрібен уже сьогодні, і навіть «вчора». Тож уряд вирішив наповнювати бюджет не через економічне зростання, а через збільшення податкового навантаження на малий і середній бізнес. Але ж вони і так ледве виживають».
Експерт нагадує, що наразі тіньовий сектор економіки становить 50% від економіки загалом. Кабмін, готуючи законопроект про підвищення мінімалки та обов’язкову сплату ЄСВ, хотів зменшити обсяг «тіні». Чи це єдиний вдалий спосіб – відкрите питання. Поки керівник уряду наполягає, що підприємців дедалі більшає.
«Підприємства закриваються і відкриваються, – нещодавно заявив Володимир Гройсман. – І ось цифри: за останній час закрилися 16,8 тис. підприємств, а відкрилися більш як 23 тис. Жодних негативних тенденцій немає, але нам весь час намагаються донести інформацію про те, що все пропало».
Скорочення кількості малих і середніх підприємств (МСП) та фізосіб-підприємців, які в будь-якій цивілізованій країні є основою для формування середнього класу та рушійною силою економіки, справді «зрада». На жаль, саме вона і відбувається, попри те, що керівник уряду не бачить негативних тенденцій. Можна скільки завгодно жонглювати цифрами, але є офіційна статистика і, згідно з даними Держкомстату, кількість МСП постійно скорочується. Якщо в 2010 році середніх підприємств було 20,9 тис., то в 2015 році їх лишилось 15,2 тис. Кількість малих підприємств скоротилась з 357 тис. до 327 тис. За п’ять років поменшало мікропідприємств (з 330 до 284 тис.) та ФОПів (з 1,8 до 1,6 млн).
Отже, підприємці або згортали справи, або уходили у «тінь» і без законодавчих нововведень. А в 2017 році додались ще й вони. Чим же можна їх знову зацікавити?
Непередовий досвід
Ще восени минулого року міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів наполягав: мале підприємництво треба переводити зі сфери торгівлі до виробництва та інновацій. Називав шість ключових засад дерегуляції, які мали би застосувати: спрощення доступу до фінансування, спрощення податкового адміністрування, підвищення популярності підприємництва, залучення в зовнішньоекономічну діяльність і забезпечення інноваційності. Усе це мало збільшити частку дрібних підприємств у створенні ВВП. Сьогодні в Україні вона становить лише 15%. Тоді як на Заході – 70%. Здавалося б, зрозуміло, на кого варто орієнтуватись.
У Німеччині, наприклад, діє програма кредитування для таких підприємців. Кошти можна отримати на 5-15 років під 5-8%. А в Іспанії є пільги для підприємств, які створюють додаткові робочі місця для найнезахищеніших соціальних верств: студентів, іммігрантів тощо. А ще ж є приклади Тайваню, Сінгапуру та Індонезії. Вони взагалі лише завдяки розвитку малого та середнього підприємництва стали успішними економіками.
Ми ж, натомість, пішли досить ризикованим і непопулярним шляхом. Подивилися на сусідні Угорщину й Росію. Там свого часу теж стрімко збільшували мінімалку. Очікуваного підвищення рівня життя їм це не принесло. А в Росії, наприклад, збільшилась кількість неоформлених працівників.
«Потрібно покращувати бізнес-клімат: боротися з корупцією, знижувати адміністративний тиск на ведення бізнесу, запроваджувати якісну судову систему, якісне державне управління загалом, – каже Устенко. – Це – мейнстрім для всіх країн, які поставили собі завдання знизити відсоток тіньової економіки. І дуже мало хто діє так, як це зараз робить українська влада. Згідно з дослідженнями в інших країнах, подібне підвищення мінімальної зарплати може додати до наявного безробіття ще 3-5%. Для України навіть 1% – це вже дуже багато. Економіка не зростатиме так, як могла б. Стратегічним завданням є забезпечити її зростання від 5% на рік. Тож із боку влади було б правильно зробити аналіз за результатами першого кварталу. Якщо справді побачимо негативні процеси, треба бути готовими, що ситуація наростатиме. Тоді варто негайно все переглянути».
Експерт порахував, що лише шляхом збільшення мінімальної зарплати з українського приватного сектору буде виведено додаткові 10 мільярдів гривень.
Андрій Новак про курс гривні, провальну політику Нацбанку та страхи західних інвесторів (відео)«Нібито для української економіки не така й велика сума – якби йшлося про великий бізнес, – каже Устенко. – Однак у рамках малого бізнесу це може стати фатальним. Підприємства цього просто не витримають. Звільнятимуть працівників, закриватимуть справу. Або просто виведуть співробітників у тінь. Платитимуть ті самі 1600 гривень зарплатні, але вже не сплачуватимуть із неї податків. Отож, у результаті отримаємо зростання рівня безробіття, подальше збільшення тіньового сектору економіки, знищення частини дрібного і середнього бізнесу. Не говорячи вже про те, що держбюджет так і залишиться не наповненим. Ба більше, людей звільнятимуть, отже, збільшиться навантаження на бюджет державної служби зайнятості».
Голова Комітету економістів України Андрій Новак каже, що розрахунок Кабміну був простим: постійне математичне додавання податкових надходжень. Але ці сподівання марні.
«Уряд буде змушений практично щоквартально переглядати державний бюджет і в пожежному порядку шукати кошти для подолання дефіциту, – пояснює експерт. – А він буде значно більший, ніж зазначені в документі на 2017 рік 77 мільярдів гривень. Тож оберуть шлях збільшення внутрішнього і зовнішнього державного боргу. Звичайно, за 26 років український бізнес звик пристосовуватися до будь-чого. Він обов’язково виживе. Там, де роботодавцю потрібно, люди працюватимуть і далі. Але офіційно вже на половину чи на чверть ставки».
До речі, Володимир Гройсман пригрозив підприємцям суворими перевірками дотримання трудового законодавства й виплат. За недопуск державного інспектора навіть передбачили штрафи до 320 тисяч гривень.
«Уже кілька років поспіль чисельність податківців скорочують, – констатує Новак. – Аби виконати погрозу прем’єр-міністра про перевірки, людей треба знову набирати. Тому це не працюватиме. Це більше схоже на усні психологічні погрози. Взагалі-то, дуже багато дій уряду й Національного банку налаштовують на думку, що це не просто непрофесійність, а навмисні дії для обвалу економіки в інтересах нашого північного агресора. Бо багато з того, що робиться, не можна пояснити ані з точки зору логіки, ані з точки зору реакції на економічні процеси».
Поки уряд ставить свої, часом дуже популістські експерименти, ФОПи і далі закриваються. Сьогодні, за даними OpenDataBot, їх залишилося близько 1,7 мільйона. Та експерти прогнозують, що лише в найближчі місяці із бізнес-мапи України зникне ще щонайменше 400 тисяч. І це не рахуючи підприємців, які просто вирішать працювати «в чорну». А чого чекати за рік-два? Час і бюджет покажуть. Та уряду, тим часом, варто крім математичного додавання згадати і про знак «мінус». Бо мертві підприємства в казну вже точно нічого не заплатять.
Ганна Весела
