На Державний дорожній фонд покладались великі надії. У ньому мали акумулювати податкові надходження за дорожнім статтями. Його створення уряд анонсував іще 24 червня 2016 року, а запрацювати мав у 2017 році. Але не зрослося.
Алкогольний дозор – усім вийти з тініЗаради справедливості варто відзначити, що частково з цим завданням Кабмін усе ж таки впорався. Ще 17 листопада Верховна Рада підтримала законопроекти, які передбачають створення Дорожнього фонду. Однак той із двох законопроектів, який передбачає фінансування, набуде чинності лише 1 січня 2018 року.
Сумна доля спіткала і Стратегію розвитку українських доріг. Її також не оформили, хоча особисто прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв, що до кінця 2016 року її буде ухвалено. Розробка відповідного стратегічного плану (а саме – плану розвитку доріг на 2016-2018 рр.) триває. Наразі наказом Міністерства інфраструктури лише створено робочу групу, яка працює над цим документом.
Але розвинена інфраструктура є однією з необхідних умов економічного зростання будь-якої країни. Цей взаємозв’язок виявили економісти наприкінці 90-х років минулого сторіччя. Саме тоді показали залежність між різким падінням інвестицій у дорожню інфраструктуру і скороченням темпів економічного зростання в США 70-х років XX ст.
«Реальний умовний дохід – із вирахуванням податкових відрахувань – у регіонах із розвиненою дорожньою інфраструктурою вищий на 2-7% порівняно з таким самим за потенціалом регіоном, але зі старими комунікаціями», – пояснює економіст і член редколегії VoxUkraine Олександр Жолудь.
Принципи фінансування не змінилися
Цього року на ремонт і будівництво автомобільних доріг передбачено ні багато ні мало – 29 млрд грн. Схема фінансування доріг поточного року така. Частину грошових коштів у розмірі 14 млрд грн. передбачено виділити з Держбюджету. Однак не всі вони підуть безпосередньо на підвищення якості доріг – частину з цього обсягу виділять на погашення заборгованості «Укравтодору» за минулі періоди.
Іще 15 млрд грн. обіцяють закинути на дорожні потреби коштом реструктуризації розміщених у минулому ОВДП. Але якщо з коштами з Держбюджету все чітко розуміло – вони вже закладені в Бюджет, то з блоком фінансування внаслідок реструктуризації все не так однозначно.
На думку експерта у сфері транспорту та інфраструктури Олександра Кави, частину коштів у розмірі 15 мільярдів треба виділити не пізніше ніж на початку квітня, оскільки процес їхнього виділення та затвердження повільний. А їх же ще треба й освоїти. За українськими владними традиціями, спочатку треба рішення Кабінету міністрів, потім узгодження в профільному комітеті Верховної Ради, після очікуються тендерні процедури, які займуть близько двох місяців. І лише після всіх цих заходів кошти підуть підрядникам.
«Якщо процес затягнеться і гроші надійдуть на рахунки підрядників умовно у вересні, то освоїти їх цього року буде вкрай проблематично», – пояснює експерт.
Дорожній фонд – концепція майбутнього
Особливість Дорожнього фонду в тому, що наприкінці кожного року кошти, виділені на дорожнє господарство, не згорають, а зберігаються у ньому до використання за цільовим призначенням. «Це дозволить «Укравтодору» укладати довгострокові договори на ремонт і будівництво нових доріг, що, безумовно, позитивно позначиться на їхньому стані», – говорить Кава.
На лаві запасних для Нацбанку: хто замінить ГонтаревуАле саме в цьому проблема. Згідно з ухваленим законом, Дорожній фонд запрацює з 2018 року, однак запустять його не на повну силу. Від самого початку, тобто в рік запуску, Фонд поповнюватиметься лише на 50% коштом цільових податкових зборів. Інша половина надходитиме, як і раніше, з Держбюджету за видатковою статтею. У 2019 році цільові надходження становитимуть 75% усіх надходжень до Фонду Лише з 2020 року він вийде на всі 100% фондування коштом цільових податків.
Зазначимо, що основним джерелом наповнення Дорожнього фонду є акцизний збір на моторне паливо. Сюди також входять акциз із продажу нових авто та запчастин до них, платня з перевезень великовантажними автомобілями.
Так має бути в найближчому майбутньому, а поки що доведеться задовольнятися 29 мільярдами гривень, але і ті ще не виділили. До речі, цих коштів ледь вистачить на ремонт і модернізацію 2 тис. кілометрів дорожнього покриття і 80 мостів.
«Враховуючи той факт, що загальна протяжність доріг в Україні становить 170 тис. кілометрів і 17 тисяч мостів, а термін експлуатації залізниць в Україні становить 10-15 років, цих грошей не вистачить навіть на утримання 1% усього дорожнього господарства», – стверджує Кава.
У такому разі говорити про збереження українських доріг у належному стані просто не доводиться.
Максим Нечипоренко