Привид децентралізації: як місцеві еліти вчаться домагатися влади будь-якою ціною

Деякі політичні сили вирішили скористатися прогалинами в законі: провалити голосування із припинення повноважень покійного міського голови, усунути чинного секретаря та поставити на цю посаду свою людину.

ЦВК не зможе оголосити дострокові вибори. Отже, до чергових виборів, які заплановані через три роки, секретар виконуватиме обов’язки мера, контролюватиме як міську раду, так і бюджетні кошти.

Politeka з’ясовувала, які політичні технології обкатують у Луцьку та чи приживеться подібна «практика» в українській політиці.

40 днів містом керує покійний мер

Питання про дострокове припинення повноважень мера Миколи Романюка виносилося на обговорення з 24 лютого. Брати участь у його розгляді відмовилися депутати партії «Укроп».

«Я їм пропонував грати чесно. Визнати смерть мера й іти на вибори. Не хочуть, – каже депутат Луцької міської ради Артем Запотоцький. – Під схемою такого політичного рейдерства деякі політичні сили можуть перекроїти і поділити між собою регіони України. Це перший дзвіночок. Такого в Україні не було ніде. Не здивуюся, якщо схоже повториться в інших містах».

На першій сесії депутати від «Укропу» зайшли в зал, але не вставили електронні картки. У такий спосіб хотіли проігнорувати голосування. У результаті на першій сесії це питання не розглянули. Його виносили на порядок денний кілька разів. Але безрезультатно.

«У мене відчуття, що такими діями хтось керує зверху – третя сторона, особа, сила, – каже Запотоцький. – Миколу Романюка досі не визнали померлим. Замість цього проголосували за відставку секретаря Юлії Вусенко. Пояснити їхні дії я не можу. Отак деякі політичні сили отримали можливість керувати містом поза волею лучан. Обкатуються технології, за якими владу можна здобути не на виборах, а захопити».

Схеми із бізнесу перенесли в політику

Рівно рік тому дещо схожу схему намагалися застосувати в місті Сміла на Черкащині. Тоді оголосили імпічмент меру Олександру Цибку. Із 36 депутатів міськради 28 висловили йому недовіру. Той заявив, що на ньому відпрацьовують технологію заміни керівництва міст задля повернення до влади Партії регіонів. Пророкував: якщо це вийде у Смілі, то далі застосування цієї технології пошириться в усій Україні.

«Сценарії у Смілі та Луцьку справді схожі. Лишень там усували чинного голову, а тут секретаря, – вважає доктор політичних наук, професор СНУ імені Лесі Українки Валентин Малиновський. – Це політичне рейдерство, жага до влади. Деякі політичні сили ігнорують закон і користуються тим, що в нас нема дієвих механізмів миттєвої реакції у таких ситуаціях. Схожі методи свого часу були випробувані в захопленні бізнесових структур, підприємств і організацій. Зараз рейдерство перейшло в політику».

Малиновський каже, що в Луцьку було порушено багато статей закону України про місцеве самоврядування, де чітко виписано процедуру, як мала би діяти міська рада в разі смерті голови.

Міські голови помирали в обласних центрах Рівного і Миколаєва, але там на зміну приходив секретар і він до дострокових виборів виконував обов’язки мера. Але такої ситуації, як у Луцьку, ніде в Україні не було.

«За що реально зараз триває боротьба? Якщо поставити свою людину секретарем, можна не лише контролювати бюджет міста, але й провести відповідну роботу до виборів, що полегшить процес обирання міським головою потрібної людини, – каже експерт. – В Україні немає органу, який би міг відреагувати на все це миттєво. Наприклад, у Польщі – це воєвода, у Франції – префект. Якщо виникає така ситуація, він призупиняє рішення і звертається до суду. Якщо Адміністративний суд визнає рішення незаконним, а міська рада відмовляється це виконувати, то суд звертається до прем’єр-міністра чи парламенту і міську раду розпускають».

Малиновський пророкує наростання абсурду: збори міськради, призначення нового секретаря і в місті їх уже буде двоє. Саме це й сталося – днями на засіданні міськради проголосували за призначення нового секретаря. Отже, чекаємо на протистояння через те, чий підпис з двох секретарів має стояти під фінансовими документами.

У цій парадоксальній ситуації є й риси, які лякають, оскільки Волинь – складний регіон.

«Волинь – це бурштин, а, отже, великі гроші, – говорить політичний аналітик Олексій Біловол. – Рахунки ідуть на мільярди. Також йдеться про землю, яка рано чи пізно стане товаром. На Волині великі площі, є кваліфікована робоча сила і можна реально заробляти гроші. Земля завжди була в ціні. Коли відкриються шлюзи, це буде золота жила».

Оскільки справа відбувається в обласному центрі, прецедент несе серйозну загрозу для системи місцевого самоврядування в усій країні. Ця ситуація ще раз доводить, наскільки в нас недосконале законодавство.

«Ми є свідками того, як відігрується сценарій: якщо не вийшло змінити владу зверху і запустити процес дострокових парламентських виборів, то можна відпрацювати схему на місцевому рівні, – пояснює Біловол. – У всьому цивілізованому світі змагання відбувається на виборах. Після оголошення результату ті, хто виграв, починають реалізовувати свою програму. Ті, хто програв, їх контролює і готується до наступних виборів. Там політики знаходять у собі сили змиритися: цей раунд ми програли, чекаємо, перегруповуємо сили і йдемо на наступні вибори».

В Україні до цього ставлення інакше, бо нема довіри до виборчої системи. Отже, після програшу політичне життя не закінчується, а лише починається: для успішніших опонентів створюють перепони.

«А також шукають союзників, аби відправити конкурентів у відставку і призначити нові вибори, – каже Біловол. – Нема бажання визнати свою поразку і вибір населення. Коли знаходиться можливість втілити в життя таку собі міні-революцію, її роблять. Згадайте, що отримав Садовий у Львові, де в нього авторитет і визнання. Ситуація зі сміттєзвалищем могла йому дуже дорого коштувати».

Не допустити федералізації

Янукович – не при владі, але діло його живе. Є багато агентів, які ідейно або за гроші везуть політику Кремля до України.

«Які місцеві еліти отримаємо, якщо доведемо до розуму децентралізацію влади? Я за те, щоб на місцевому рівні в нас люди отримали ресурси і відповідальність, можливість заробляти гроші та вкладати їх у місцеві проекти. Інакше неможливо. Ми маємо великий мішок у вигляді бюджету. І він настільки ласий та спокусливий, що кожен хоче пробити в ньому свою дірку і прикріпитися до потоків», – говорить Біловол, і застерігає, щоб у процесі децентралізації ми не отримали федералізацію за кремлівським сценарієм.

Експерт каже, що необхідно не допустити появи феодалів, які можуть влаштовувати розправи над місцевими жителями. Або інше – ту саму федералізацію, коли на місцевому рівні зможуть блокувати деякі рішення влади.

«На місцевому рівні однозначно повинна бути економічна децентралізація, – наполягає експерт. – Але на політичному рівні всі питання, включаючи Асоціацію з ЄС і вступ у НАТО, повинні вирішуватися централізовано».

Яна Романюк

Фото: censor.net