Politeka з’ясувала, чи зможуть російські банки безболісно вивести свої капітали з України.

Санкційні завдання 

Через дурну політичну кон’юнктуру російські банки поступово скорочують свою присутність в Україні, а їхні власники активно шукають покупців на українські активи. Нещодавно додалася ще одна причина, чому росіянам доведеться прискоритися. Президент Петро Порошенко видав указ про санкції, а Національний банк не міг його проігнорувати. Але у НБУ було надзавдання – виконати доручення так, щоб це не спричинило погіршення в банківському секторі, який щойно відновився.

Транш із питанням: чому МВФ не дав грошей Україні

Як пояснила заступник глави НБУ Катерина Рожкова, санкції забороняють які-небудь транзакції з боку українських банків із російським капіталом на користь материнських структур: надання міжбанківських кредитів, депозитів, субординованих боргів, придбання цінних паперів і навіть просте розміщення коштів на кореспондентських рахунках. Цим банкам також обмежили можливість проводити операції з розподілу прибутку і капіталу.

«Ввозити капітал і підтримувати своїх дочок ліквідністю їм ніхто не забороняє, тобто про жодне «відсікання» від материнських структур не йдеться. Я можу допустити, що російські держбанки сюди менш охоче інвестуватимуть, але підтримати їх до продажу вони зможуть, а офіційний Київ це лише схвалюватиме», – пояснює голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

Зазначимо, що під обмеження потрапили лише «дочки» російських держбанків і банків, де держава має значну частку. Наприклад, це стосується «дочок» ВТБ Банку, де держава володіє більше ніж 60% акціонерного капіталу. Під обмеження потрапив і український Промінвестбанк, що у власності державної корпорації ВЕБ (колишній Внешекономбанк). Санкції також запровадили проти кількох менш значущих фінустанов. Це БМ Банк, що є власністю ВТБ і VS Bank, яким володіє Сбербанк через європейську «дочку» Sberbank Europe. Альфа-Банк України, який також потрапив під погроми, залишився поза санкціями, оскільки є власністю міжнародної фінансово-промислової групи.

Мета НБУ не до кінця зрозуміла. Якщо вони бояться виведення грошей – із цих банків особливо нічого виводити, оскільки у них немає ліквідності, – говорить керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Аналітик вважає, що якщо регулятор хоче якомога швидшої зміни власника, то сам факт санкцій може лише істотно затягнути переговорний процес з їхнього продажу. Навіть якщо за цими санкціями нічого серйозного не стоїть.

На думку Віталія Шапрана, підсанкційні банки продовжують залишатися конкурентними на ринку і мають досить розвинені мережі для надання послуг населенню та бізнесу.

Тому причина санкцій зовсім не в їхній діяльності, але вони мають низку далекосяжних завдань:

Перше – попереджувальне, щоб ТОП-менеджмент цих банків у Москві усвідомив, що можуть бути і серйозніші кроки.

Друге – заборона на вивезення капіталу дозволить розвантажити платіжний баланс України та трохи поліпшить ситуацію на валютному ринку. Щоправда, йдеться про невелику цифру – до $100 млн на рік. Це відсотки за міжбанком.

Третє завдання: очевидно, що «мамам» доведеться переписати звітність – кредити, які вони тепер не можуть повернути, краще дописати в статтю інвестицій у дочірні та асоційовані компанії.

«Отже, у них погіршаться банківські нормативи там, у Москві. Погіршення буде незначним, але воно вже викликало роздратування», – говорить Віталій Шапран.

Переоформити на своїх

Справді, всупереч поширеній думці, санкції в Росії будуть не занадто болісними. Станом на кінець 2016 року активи українського Сбербанку становили 0,46% сукупних активів материнської організації. Частка активів VS Bank і БМ Банку ще менше – 0,04% і 0,03% відповідно. Більше значення Промінвестбанку та ВТБ Банку – 2% і 3,3%. Але і цей розмір не дає права говорити про якийсь серйозний вплив на материнські банки в Росії.

Тарифний переділ: чому згортатимуть програму субсидій на газ

Для НБУ завдання не виявилося занадто складним. Заборона виводити гроші на користь російських материнських структур? Так і до санкцій цим ніхто не займався. Ба більше, протягом останніх трьох років російські банки завжди спрямовували капітал лише в одному напрямку – в Україну як докапіталізацію.

І цей процес ще не завершений. Промінвестбанк планує на зборах акціонерів 27 квітня знову ухвалити рішення про докапіталізацію, хоча власний капітал фінустанови вже перевищив 40 млрд грн. Очевидно, що такі рішення прийматимуть і в інших фінустановах, які потрапили під санкції.

«Вкладати гроші в підсанкційні банки – дурниця. Але якщо вони хочуть їх утримати, то, напевно, без цього не обійтися», – вважає Паращій.

Дивно інше: на цьому тлі гривня демонструє чудеса стабільності, курс якої вже два місяці танцює біля позначки 27 за долар і не дає жодних передумов до ослаблення. А локальний ринок акцій безболісно пережив чергову хвилю нестабільності та індекс Української біржі торгується біля позначки 960 пунктів. Ось кому не страшні будь-які весняні загострення.

Водночас на внутрішньому ринку санкції можуть створити певні незручності, але це стосується лише державних структур.

Через запровадження санкцій щодо українських «дочок» російських банків Пенсійний фонд припинив фінансування відділень зазначених фінансових установ. А з 1 квітня українські пенсіонери, які раніше отримували виплати в банках із російським капіталом за пенсійними картками, отримуватимуть гроші у відділеннях «Укрпошти» за місцем реєстрації.

Майбутнє цих банків примарне, якщо не сказати гірше. Як саме росіяни вирішують питання з продажем своїх українських банків іншим власникам, невідомо – переговори тривають уже не перший рік.

Але цілком імовірно, що санкції прискорять переговорний процес і росіяни вже знайшли, на кого переоформити свої фінансові активи. Приклад – операція з продажу українських «дочок» Сбербанку та Внешекономбанку угорської групи OTP. Це не зробить їх європейськими банками. Така угода дозволить Кремлю перевести свої банки в Україні на довірчих осіб – trustee, які будуть підзвітні власникам. У випадку з OTP ситуація більш ніж прозора. Один із найбільших акціонерів угорської групи російський мільярдер Мегдет Рахімкулов – колишній топ-менеджер «Газпрому».

Максим Нечипоренко

Фото: zanoza-news.com