Менше робочих днів і більше дебатів: як перебудують роботу Ради

З урахуванням низької комітетської і пленарної дисципліни депутатського корпусу, постає закономірне питання: чи впораються власники мандатів зі запланованими завданнями?

«Домашнє завдання» для нардепів

На порядку денному Ради – розгляд концепцій земельної і пенсійної реформ, урядовий пакет законопроектів із приватизації, розширення повноважень НАБУ.

Окрім цього, під час нещодавньої прес-конференції президент Петро Порошенко, відмовившись назвати кандидатури, що розглядаються ними,  зазначив, що невдовзі запропонує нову фігуру на посаду голови НБУ. Очільника Нацбанку за поданням голови держави ухвалюють парламентарії. З урахуванням того, наскільки чутливою є тема банківського сектора, можна прогнозувати, що пристрасті в будівлі Ради кипітимуть ще ті. Вакантною також залишається і посада голови Фонду держмайна. Не знято з порядку денного і питання переформатування Центрвиборчкому, яке застопорилося, терміни повноважень чинних членів якого давно минули.

До всіх вищеперелічених питань слід приплюсувати «хворобливу» для нардепів тему зняття депутатської недоторканності, яка актуалізувалася з подання президента. Так, під час прес-конференції Порошенко кілька разів наголосив, наскільки важливо, щоб парламентарії, як і обіцяли під час виборів, відмовилися врешті від горезвісного імунітету. Якщо врахувати, що ключова коаліційна фракція є пропрезидентською, можна припустити, що тема недоторканності, навколо якої завжди точилися найгостріші дебати, витягне із запилених полиць законодавчі ініціативи.

Тим паче, що заборона на депутатський імунітет – засмальцьована карта, яку на кожних виборах розігрують представники найрізноманітніших політичних сил, рівень довіри до яких опустився нижче плінтуса.

До владних інститутів радикальна недовіра

Найнижчий рівень довіри громадян мають владні інститути України та російські ЗМІ. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Верховній Раді довіряють 5,3% населення (не довіряють – 82,1%), уряду довіряють 9,5% (не довіряють – 72,8%), президенту довіряють 13,7% (не довіряють – 69%). Слід зазначити, що політичним силам, які позиціюються як опозиційні, довіряють 13%, а не довіряють – 59,1%.

Найбільшу довіру серед українців мають церква (56,7%), волонтери (53,5%) і Збройні сили України (53,1%). Однак СБУ довіряють лише 11,9%, а Національній поліції – 22,9%.

ВР: за червоними прапорцями

Невиконання виборчих обіцянок – далеко не єдина причина, яка призвела до катастрофічного падіння рівня довіри до влади. Якщо говорити конкретно про парламент, то, як і раніше, тут пишно продовжує цвісти кнопкодавство й інші порушення норм регламенту.

Також нардепи взяли собі за правило прогулювати п’ятничні пленарні засідання. Найчастіше в останній робочий день у сесійній залі налічується не більш як 20 депутатів, до того ж, що мінімально необхідна для затвердження законів кількість голосів становить 226.

Але часто навіть закони з позначкою «терміново» не можуть місяцями дійти до розгляду депутатами в залі. Причина – парламентарії гранично часто прогулюють засідання профільних комітетів. Підсумок? Відсутність кворуму і перенесення комітетського засідання.

Про те, як парламентарії «працюють» в округах, і говорити не доводиться.

Що робити з «неслухняними» депутатами?

Логічно, що такий стан речей не влаштовує спікера, який повинен організувати ефективну роботу колег-депутатів і одночасно стежити, щоб пленарні засідання відбувалися без порушень регламенту.

Тому Андрій Парубій, якому через дефіцит голосів нерідко доводиться достроково закривати пленарні засідання, активно шукає механізми, який би змусив парламентарів сумлінно і не виходячи за регламентні рамки виконувати свої обов’язки.

Одна з перших ініціатив голови Ради – публікація в «Урядовому кур’єрі» прізвищ депутатів-прогульників. Ініціатива була реалізована на практиці, але, як показали подальші пленарні засідання, особливого ефекту це не дало.

Володимир Гройсман, ще бувши спікером, пропонував карати депутатів-порушників гривнею.

«Пропустив засідання – штраф, влаштовуєш бійки в залі – штраф. У цьому полягає моя позиція, і я думаю, що її дійсно буде підтримано – і більшістю депутатів, і більшістю простих громадян», – писав Володимир Борисович на своїй сторінці в Facebook.

Однак не так сталося, як гадалося: нардепи відмовилися внести в регламент «штрафні» статті за свої трудові гріхи.

Нинішній голова парламенту Андрій Парубій переконаний: штрафи не стали б ефективним знаряддям боротьби з персональним і груповим порушенням регламентних норм із боку нардепів.

«Питання штрафів – складне у прив’язці до депутатів. Потрібно розуміти, дуже обмежений вплив на народних депутатів, у народних депутатів дуже високий імунітет. І тим не менше хочу нагадати: у парламенті є система штрафів. За прогул народному депутату не виплачується зарплата за цей день», – сказав Парубій на нещодавньому брифінгу.

До того ж спікер також виступає з ініціативою запровадження системи штрафів за прогули засідань профільних Комітетів.

Найефективнішим інструментом, який дозволив би якісно поліпшити роботу єдиного законодавчого органу країни, на думку Парубія, є пильний громадський контроль.

Громадський контроль, це, звичайно ж, добре, але до недобросовісних парламентарів необхідно застосовувати жорсткіше покарання, – вважає політолог Олександр Солонтай.

Цих людей обрали не для того, щоб вони на очах у всієї країни лаялися, розмахували кулаками, не виконуючи при цьому безпосередні обов’язки, тому необхідно нарешті запровадити процедуру відкликання депутатів, – каже експерт.

Нові правила для депутатських буднів

Запровадити такі кардинальні зміни в законодавство, що регулює діяльність нардепів, поки не планується, а ось менш радикальні зміни – так.

По-перше, може з’явитися нова модель депутатської діяльності – дебати.

«Дебати можуть бути двох форм: з актуальних питань політичного порядку денного держави, а так само дебати з урядом для посилення співпраці між Кабміном і Верховною Радою та посилення контрольної функції парламенту», – розповів днями на брифінгу спікер Андрій Парубій.

По-друге, очікується, що кількість профільних комітетів буде скорочено так, щоб їхня кількість відповідала кількості міністерств, що дозволить налагодити між ВР і урядом ефективнішу співпрацю. На сьогодні, зауважимо, у Раді діє 27 комітетів, а уряд представлено 17 міністерствами.

По-третє, передбачається запровадити процедурні зміни робочого графіка власників мандатів. Наприклад, проводити три пленарні тижні на місяць, замість двох, і залишити лише два сесійні дні – вівторок і четвер. У середу ж планується робота в комітетах. Підсумки комітетських праць нардепів щосереди розглядатиме Рада комітетів. Відштовхуючись від напрацювань колег, СК формуватиме порядок денний на наступний пленарний тиждень.

І, нарешті, регламентна вишенька на торті: робота депутатів у сесійній залі до переможного кінця, тобто до розгляду всіх питань, внесених до порядку денного. Зараз же нардепи розходяться по домівках, не розглянувши часто і 25% внесених законопроектів та постанов.

Наталія Ромашова