Поява в Україні цифрової версії гривні – цілком ймовірне майбутнє. Але наскільки швидко воно настане вже залежить не від технологій, а від політичної волі

Власникам біткоіна загрожує нова небезпека: які податки готують криптовалютам

У центробанків існуючі зараз криптовалюти викликають в кращому випадку настороженість. До того, щоб зберігати частину своїх активів в крипті справа поки що не доходить, але практично всі оцінили переваги технологій, завдяки яким вона працює.

Зростання популярності крипти показало, що філософія і функціонал грошових розрахунків починає змінюватися. Цей процес вже не зупинити, а значить йому потрібно як мінімум відповідати. А ще краще – очолити.

Всього два роки тому НБУ лише запускав дослідний проект про можливість випуску цифрової гривні. У грудні 2017 роки там заявили, що вже розглядають таку можливість, а в липні 2018 року констатували про технічну готовність.

У чому сенс цифрової гривні?

  • Цифрова гривня – це не те ж саме, що функціонуючі зараз криптовалюти. На відміну від них, умовна е-гривня не може собі дозволити таку розкіш як повна анонімність, безконтрольний випуск, відсутність забезпечення. Тому якщо вона і з’явиться до 2020 року, як планують в Нацбанку, то буде не альтернативою, а частиною грошової системи держави.
  • Емітентом цифрової нацвалюти буде Нацбанк, випускати її будуть на основі технології блокчейн, співвідношення до фіатної гривні буде один до одного, нею можна буде розраховуватися за товари і послуги, переводити, зберігати й накопичувати. Начебто все те ж, що готівка і безготівка, але відмінностей досить.
  • Подібність цифровий гривні з готівковою в тому, що вона зможе перебувати в обігу поза банками. У той же час розрахунки будуть за допомогою електронних девайсів, що ріднить її швидше з безготівкою. Але транзакції з цифровою валютою будуть миттєвими і без комісій, так що тут подібності ніякої.

Популярні новини зараз

Новий осередок зараження виявлен під Одесою: жертв все більше

Відому співачку, яка не догодила Аллі Пугачовій, знайшли з пробитою головою: "Поруч знаходився..."

Нова біда трапилася з зіркою "Квартал 95", лікарі зробили все можливе: "Так прикро…"

Тарифи злетять ще більше, українців готують до найгіршого: "12 тисяч гривень за газ, п'ять тисяч за..."

Показати ще

За ідеєю система має виглядати так. Частина грошової маси головний банк країни емітує в цифровому вигляді. Розраховуватися нею можна буде за допомогою спеціальної платформи, зберігати на рахунку або в якомусь електронному гаманці, якщо таке порівняння можливе, в системі, яка народиться під егідою Нацбанку.

Навіщо потрібна е-гривня?

Передбачається, що за рахунок появи цифрової гривні можна буде скоротити:

  • витрати на випуск грошей;
  • обсяг готівки в обігу;
  • час на транзакції.
Нафтове цунамі: як світові спекулянти б’ють по гаманцях українців

Тільки в 2016 році Нацбанк витратив 1,3 млрд грн на випуск грошей. Природно виникає бажання скоротити витрати і того ж хочуть все центробанки розвинених країн. Україні монети обходяться дорожче за банкноти, але служать довше – до 20 років. Купюри коштують до 60 коп. за штуку, залежно від складності захисту, зате дуже швидко зношуються – термін життя становить близько року. Альтернативою дорогому друку і карбуванню могла би стати безготівка, але поки не вдається.

Зараз частка безготівкових розрахунків в Україні – 44%. З 2010 року ривок відбувся суттєвий, обсяги зросли майже в шість разів. Але ми все ще відстаємо від цивілізованого світу. Для порівняння, обсяги безготівкових розрахунків в багатих Швеції і Данії вже давно перевалили за 90%.

НБУ давно веде боротьбу за збільшення частки безготівкових розрахунків. Поки вона триває, з’являються нові технології, які було б нерозумно ігнорувати. Тим більше, що безготівка програє цифрової нацвалюті за двома параметрами: витрати і час. За безготівкові розрахунки стягується комісія, а банки прив’язані до операційного дня.

Цифрова валюта, в свою чергу, функціонує без комісії і в режимі 24/7. Тут працює пірінгова технологія (від англ. Peer-to-peer – рівний рівному): все гаджети в системі рівноправні і обмін даними можливий без звернення до центрального вузла. Хоча у випадку з випуском цифрової нацвалюти, пірінгова технологія або однорангова, децентралізована, може мати гібридний вигляд. Тобто в ній все ж буде якийсь основний координаційний сервер під парасолькою Нацбанку, але інші учасники системи матимуть високу ступінь незалежності.

При цьому цифра матиме ще один плюс. Є прямий взаємозв’язок: чим більша в країні частка розрахунків готівкою, тим більший обсяг економіки знаходиться в тіні. Кеш – не синонім, але супутник тіньових схем і корупції. Дати хабар безготівково вкрай важко, а провернути схему небезпечно. З цифровою нацвалютою історія навіть більш цікава. Використання блокчейн означає, що слід кожної транзакції залишається і доступний всім учасникам системи. Приховати, зачистити, змінити заднім числом нічого не вийде. Отже для боротьби з корупцією блокчейн – кандидатура на роль супергероя.

Виходить, що у цифрової валюти національного банку є переваги готівки і безготівки, але вона може бути позбавлена ​​їх недоліків. До того ж у неї не буде ризиків крипти: безконтрольного майнінгу і незабезпеченість. Проте в перспективі її обігу навіть в цивілізованому світі не все так безхмарно.

А як у них?

Можливість використовувати валюту своєї країни у вигляді цифри поки що тільки розглядають центральні банки Великобританії, Швеції, Індонезії, Китаю та інших країн. У Сінгапурі і ОАЕ обкатують пілот платіжної системи на блокчейні.

Різкий рух зробила Венесуела: в лютому 2018 року випустила першу в світі державну криптовалюту – петро, ​​підкріплену нафтою. Але в народ валюта піде тільки в листопаді цього року, а поки що люди продовжують жити в умовах девальвації національного болівара і гіперінфляції. МВФ пророкує Венесуелі 1 000 000 000% інфляції до кінця 2018 року.

У будь-якому випадку, венесуельський шлях – не той, на який орієнтується Україна. Альтернативну державну валюту у нас створювати не збираються.

Думка

Дуе Хе, заступник директора Департаменту грошово-кредитних систем і ринків капіталу МВФ:

«Поки що кріптоактиви є занадто волатильними і занадто ризикованими для того, щоб являти собою велику загрозу для фіатних валют. Більш того, вони не користуються тим ступенем довіри, яку мають у громадян фіатні валюти: вони скандально відомі випадками шахрайства, зломів і відмов в роботі, а також асоціюються з незаконною діяльністю.

Проте безперервні технологічні інновації можуть усунути деякі з цих недоліків. Для стримування потенційного конкурентного тиску з боку кріптоактивів центральні банки повинні продовжувати проводити ефективну грошово-кредитну політику. Вони також можуть вчитися на властивостях кріптоактивів і технологій, які лежать в їх основі для того, щоб зробити фіатні валюти більш привабливими в цифрову епоху».

Ризики цифрової валюти

Потенційне використання цифрової валюти, яку випускає центральний банк – область прогнозів. Шишок тут ще не набили, помилок не зробили, через кризи не пройшли. Тому основні ризики можна тільки прогнозувати.

Майбутнє гривні вирішено: наскільки впаде курс до кінця року?
  • Відтік капіталу. У МВФ вказують на таку небезпеку, як відтік вкладів з банківської системи в зв’язку зі зручністю цифрових грошей. Це актуально для розвинених країн, а для України після її банкопаду – тим більше.
  • Інфраструктура. 2 жовтня 2018 року в США запрацювала перша в світі комерційна мережа 5g. В той же час в Україні навіть 3g є не скрізь. Крім того, низький рівень доходів не дозволяє більшості українців купувати якісні гаджети і часто міняти їх, наздоганяючи сучасні технології.
  • Безпека. Прийнято вважати, що блокчейн неможливо зламати. Але в даному випадку доречно сказати «поки що» і зробити поправку на постійний захист даних. В умовах гібридної війни з Росією і згадуючи той же вірус Petya, за свої заощадження в цифровий національній валюті не можна не переживати.
  • Грамотність. Токен, peer-to-peer, фіатна валюта, блокчейн – терміни не з загального лексикону. Зрозуміло, що цифрова валюта і не буде на старті вибором всіх і кожного. Найімовірніше, спочатку вона буде потрібна для розрахунків для держсектора, на міжбанківському ринку. Але до моменту її появи на рівні споживачів, непогано було б їх «прокачати».

У той же час блокчейн в Україні вже в користуванні. У 2017 році на цю технологію перейшов Держземкадастр. У цьому році пройде державний аукціон з оренди землі за цією ж технологією. Тобто держсектор вже готовий обкатувати новинку на практиці, але чи є політична воля для тотального використання?

  • Бюрократія. За оцінками експертів, технічне втілення цифрової гривні не вимагає довгого часу – потрібно всього кілька тижнів. Але ось на узгодження і бюрократію підуть навіть не місяці, а роки.

Під народження цифрової гривні потрібно переписати законодавство, починаючи з закону про Нацбанк, підготувати нормативку. Якщо ж ми повернемося до того, що блокчейн – герой у боротьбі з корупцією, велике питання, чи захочуть пустити цю технологію в усі куточки українського державної життя, куди зараз відкритий доступ кешу.

Нагадаємо, біткоін йде на дно, але є надія.

Як повідомляла Politeka, з’явилася соцмережа для прихильників криптовалют.

Також Politeka писала, що з України виводять валюту.

Ганна Гончаренко