Візит української делегації до Європейського парламенту та Міжнародна GR-конференція 11-12 жовтня показали, що в Європі теж є проблеми та активні дискусії про політичне майбутнє. І найактивніші, як і у нас, в Україні, про майбутні вибори до Європейського парламенту.
Вибори розпочнуться 23 травня 2019 року, а закінчаться 26 травня.
Найістотніше питання майбутніх виборів – це скорочення чисельності парламенту з 751 до 705 депутатів унаслідок Брекзиту.
Важлива поправка стосується і заборони голосування в третіх країнах, а також створення загальноєвропейського центру обміну даними про виборців із координаційним центром у кожній із країн-учасниць. Центр повинен почати роботу за 6 тижнів до дати голосування.
Наразі вибори проходять за загальнонаціональними округами. Однак у лютому 2018 року французький уряд представив законопроект про запровадження територіальних виборчих округів. Діє пропорційна система з відкритим списком.
Одна з інтриг – заява Жана-Клода Юнкера про те, що він не буде балотуватися на наступний термін і піде з політики.
Цікавим видається і те, що в Європарламент 2019 висуватимуть своїх кандидатів і ціла низка нових в європейській політиці партій. Із них найцікавішим є рух Volt Europa, заснований у 2017 році, спеціально для участі у виборах 2019 року, Андреа Вензоном. Наразі рух налічує 15 000 членів у 30 європейських країнах.
Цей рух є прикладом подальшої реалізації проектів створення транснаціональних партій. «Вольт» відрізняється від інших проєвропейських рухів, таких як «Пульс Європи» або європейських федералістів, оскільки він прагне брати участь у європейських, місцевих і національних виборах через свої дочірні організації в державах-членах ЄС уперше на виборах в Європейський парламент у травні 2019 року.
Бачення «Вольт Європа» розділено на 5+1 фундаментальних проблем: «Розумна держава», «Економічний ренесанс», «Соціальна рівність», «Глобальний баланс», «Розширення прав громадян» і «Реформа ЄС», – які він хоче «просувати в кожній європейській країні».
Причина 5+1 полягає в тому, що п’ять перших проблем буде адаптовано до національного рівня з урахуванням місцевих реалій, а завдання + 1 – їхня пропозиція щодо реформування і зміцнення ЄС – буде ідентичним у всіх національних програмах.
Ці п’ять перших проблем надають керівні принципи для всіх вольт-глав і стосуються не лише європейських компетенцій. Їх вирішують насамперед на європейському рівні, а потім мають адаптувати та розвинути відповідно до національних і місцевих реалій, щоб дозволити вирішувати національні або місцеві проблеми на належному рівні управління, гарантувати політичну узгодженість.
+1 стосується проблеми реформування ЄС.
Розглядають питання про те, як реформувати і зміцнити ЄС, який не можна адаптувати на національному рівні, оскільки він стосується європейських інститутів і відносин.
«Вольт» керується шістьма політичними цінностями: рівні можливості, справедливість, свобода, людська гідність, стійкість і солідарність.
За результатами актуальних опитувань (від 18 жовтня), передбачуваний склад нового Європарламенту можна проілюструвати наступною діаграмою:
Із бесід з європейськими депутатами та експертами під час візиту української делегації та Міжнародної GR-конференції, що проходила 11-12 жовтня в Брюсселі, стало зрозуміло, що одним із найбільш дискутованих є питання розподілу політичних сил у новому складі Європейського парламенту.
Одні експерти вважають, що більшість місць дістанеться все ж таки євроскептикам, які, після локальних перемог в Італії, Австрії та Угорщині, вже активно ведуть роботу над розширенням свого впливу в Європарламенті.
Можлива висока представленість популістів зараз викликає неабияку тривогу в Брюсселі.
Наслідки таких змін полягають у тому, що нині панівні праві та ліві партії можуть втратити контроль над парламентом і програти в «битві» за вакантні місця в європейських інститутах, які звільняються в 2019 році в Європейській комісії, Європейській раді та Європейському центральному банку.
Перемога популістів і євроскептиків, очевидно, негативно позначиться і на політичних планах французького президента Еммануеля Макрона щодо проведення загальноєвропейської реформи. Для того щоб реально змінити порядок денний ЄС, європейським популістам, на думку експертів, недостатньо буде лише перемоги на виборах – необхідно домогтися об’єднання в одну фракцію. Останнього досягти їм буде все ж таки доволі складно.
Із погляду такої позиції, 2019 рік стане вирішальним для всіх євроскептиків та європопулістів.
Рішення цього завдання дозволить їм заявити про свою першість в європейській політиці.
У європейських політиків викликає інтерес і численні питання ініціатива Марін Ле Пен про створення нового руху «Союзу європейських націй». Наразі до руху вже долучилися Партія свободи і прямої демократії Чехії (СПД), болгарська «Воля» і грецька партія «Неа Дексія», тривають переговори з іспанською правою партією Vox, а також фінськими і шведськими популістськими партіями.
Цікаво те, що на установчій конференції не прозвучали традиційні праві гасла і навіть міграційну кризу не було названо серед основних європейських проблем.
Варто звернути увагу і на те, що навряд чи варто очікувати зміни першої дійової особи Європейського парламенту – Європейської народної партії, асоціативним членом якої є ВО «Батьківщина».
На завершення слід підкреслити: хоч якими будуть результати майбутніх виборів, загальний напрямок європейської політики не зазнає кардинальних змін.
І навіть євроскептики, за всієї своєї радикальності на словах, не будуть далекими від першої політичної сили.
Катерина Одарченко, засновник SIC Group Ukraine, політтехнолог, спеціально для «Політеки»
Нагадаємо, Україна – Білорусь: за гамбурзьким рахунком.
Як писала Politeka, дефолт або кредит: чим МВФ вилікує Україну.
Також Politeka писала, що український газ тільки для олігархів: чому підняли тарифи, і на скільки збідніє простий українець.
