Першим кроком до реалізації Нацплану щодо скорочення викидів має стати визначення джерел фінансування модернізації підприємств, без цього його виконання в заявлені строки неможливе. Про це заявила народний депутат, член комітету ВР з питань економічного розвитку Людмила Буймістер.
«Коли ми говоримо про механізми фінансування (Нацплану щодо викидів-ред.), це і є той перший крок, який надасть нам можливість і вимагати виконання, і в принципі розуміти, що знову-таки ми не обманемо наших міжнародних партнерів у черговий раз, пообіцявши їм те, що ми не збираємося виконувати», - сказала Буймістер.
Вона також закликала представників влади не ухвалювати нереалістичні строки виконання Нацплану, наголосивши, що довіра міжнародних партнерів України вже підірвана невиконанням низки обіцянок української влади, зокрема, щодо погашення боргів перед інвесторами в «зелену» енергетику.
«Ми вбили інвестиційний клімат. Це я вам чітко заявляю як представник профільного комітету, що у нас у всіх галузях економіки на сьогодні немає довіри інвесторів до нашої держави. Оскільки держава систематично не виконує меморандум з інвесторами і систематично не виконує взяті на себе зобов’язання, закріплені законом. Тобто, довіри до того, що ми зараз напишемо щось всі разом, будемо сидіти довго, місяцями розробляти щось, напишемо, випишемо, покладемо на папір, а потім це виконається, - довіри ні в кого немає», - наголосила Буймістер.
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Нацплан щодо скорочення викидів був затверджений попередніми урядами без економічного обґрунтування та розрахунків, тому екомодернізація енергопідприємств має початися з 2023 року.
В свою чергу заступник міністра енергетики Максим Немчинов заявив про необхідність якнайшвидше визначитись з джерелами фінансування заходів Нацплану щодо скорочення викидів.
В протилежному випадку Україна матиме ще більший дефіцит електроенергії в системі вже наступного року, адже доведеться вимикати енергоблоки якщо на них не буде встановлене дороговартісне очисне обладнання. А втрата такого обсягу теплової генерацій – це пряма загроза енергетичної безпеки країни.
За підрахунками Міністерства енергетики на екологізацію енергетичної сфери потрібно понад 4,1 млрд евро. В свою чергу народний депутат, член парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко наголосила, що виконання Нацплану зі скорочення викидів необхідно починати з найбільш реалістичних заходів щодо екомодернізацій. Депутатка зареєструвала постанову, де закликає уряд як найшвидше розробити механізми фінансування заходів Національного плану з скорочення викидів.
